Радушинська Оксана

Маскувальні сітки для бійців плели всією громадою Старокостянтинова

04Напевно ж ви чули афоризм про те, що українська армія досі не має на озброєнні атомної зброї лише тому, що таке завдання ніхто не поставив волонтерам? Як відомо, у кожному жарті є лише частка жарту. А щодо українських волонтерів і їхнього уміння знайти, закупити, доставити на передову не лише речі першочергового вжитку, а й складну військову техніку – мовлено не раз. До благородної справи волонтерства долучаються люди різного віку і соціальних статків. Часто найменш заможні віддають останню гривну на потреби бійців, а величезний об’єм роботи виконують власноруч цілі загони небайдужих людей. От і мешканці Старокостянтинова зібралися толокою, аби плести маскувальну сітку в АТО.

За ініціативи настоятеля Святотроїцького храму УПЦ Київського Патріархату отця Степана Капустинського і фотографа творчого волонтерського об’єднання «Мистецька подільська сотня» Петра Радушинського вперше в місті відбулася акція, котра згуртувала громаду навколо такої ідеї. Ні, маскувальні сітки плели й дотепер – переважно на базі загальноосвітніх шкіл. Але вперше скликали людей різного віку і професій після робочого дня до приміщення Замку князів Острозьких заради благородної волонтерської справи. І люди зійшлися! Вчителі і учні, пенсіонери, службовці, журналісти, волонтери, бібліотекарі, працівники культури, мешканці і гості міста, громада свято троїцького храму.

Давай розкажу (розмова двох)

Давай розкажУ для тебе
про що говорили весни,
Кого виглядали айстри
й молились услід: «Вертай».
Як сходить зоря ранкова,
як тануть зірки небесні...
ТогО лиш, про що промОвчу,
у мене ти не питай.

Давай покажу для тебе
джерела нові світанку –
Мене розбудили півні
у вранішній сонцеграй –
Я знаю, де ходить щастя,
покажу сліди на ганку...
Лиш те, що в очах сховаю,
у мене ти не шукай.

Артисти завітали до бійців у хмельницькому госпіталі

10Артисти творчого волонтерського об'єднання «Мистецька подільська сотня» спільно з 42 Гарнізонним будинком офіцерів подарували концерт для бійців, що проходять лікування у хмельницькому шпиталі. Принагідно привітали з професійним святом медичних працівників закладу, котрі неодноразово перебували на ротації в зоні АТО. Та й на тепер частина лікарів у складі санітарної роти рятує життя українських героїв у сватівському госпіталі неподалік лінії фронту на Луганщині. Тепле і щире спілкування з земляками-медиками наша «сотня» мала під час нещодавньої поїздки з концертами в зону АТО, коли, зокрема, заїхали до Сватового. Але наразі не про Луганщину, а про рідне Поділля.

«Мистецька подільська сотня» вчергове повернулася зі Сходу

05Спека у понад тридцять градусів за Цельсієм, розпечений асфальт, пилюка і гарячий пісок, перевірки на блок-постах в зоні АТО, майже доба в автобусі і більше тисячі кілометрів від Хмельницького до Старобільська на Луганщині. А там – знайомі й зовсім незнайомі, але за суб’єктивними відчуттями – рідні люди. Оті, хто щоденно у спеці-пилюці-пісках, а ще – під обстрілами боронять мир на «великій землі». Артисти творчого волонтерського об’єднання «Мистецька подільська сотня» вкотре навідалися до наших бійців на Сході.

Офіційний візит хмельницької делегації до міста-побратима Старобільська передбачав співпрацю в благодійно-гуманітарній, діловій та мистецькій площинах. Природно, що наш колектив опікувався третім пунктом програми. В якості ремарки зазначу, що з Хмельницького привезли хуру з гуманітарним вантажем у понад двадцять тон. Продукти харчування, техніку, одяг, навіть питну воду розподілили поміж місцевим населенням, переселенцями та військовими частинами. До однієї з них – артилерійського дивізіону – наш колектив завітав із концертом. Особливих подробиць у цьому матеріалі не буде. І не тому, що немає про що розповідати. Є! Але, заради безпеки бійців, маємо про все мовчати аж до перемоги. Хіба поділитися емоціями… Виявляється зовсім незнайомі вояки можуть сприйматися, як рідні люди.

«Імпреза по-самчиківськи» – 2015

01аДругий рік поспіль в Державному історико-культурному заповіднику «Самчики» на Старокостянтинівщині відбувається літературно-мистецьке свято «Імпреза по-самчиківськи». Започаткована минулоріч Старокостянтинівським районним радіомовленням, заповідником «Самчики», веб-порталом «Жінка-УКРАЇНКА», за підтримки районної ради та РДА, ця культурно-мистецька подія поєдналася з традиційним для Самчик святом Зеленої неділі.

Сонце і пташині переспіви; свято Трійці й козацькі звитяги; гра на бандурі, українські пісні, відомі кожному, авторський спів та поезія; гучні вистріли з козацької гармати і шепіт зеленого листя; велелюдні гуляння і втишене проходжання під зеленими кронами дерев чи залами маєтку… А ще – смачні вареники для учасників імпрези, юшка і каша для всіх учасників заходу, чай просто неба зі справжнього самовара – з присмаком полуничного варення і самчиківського надвечір'я… А ще – зустріч з творчими особистостями, хорошими друзями. А ще – релакс для серця та душі. Це все – Самчики в останній день цьогорічної весни.

«Мистецька подільська сотня» побувала в Маріуполі

Артисти творчого волонтерського об’єднання «Мистецька подільська сотня» з  Хмельницького здійснили серію концертів для військовослужбовців та цивільного населення у Дніпропетровській, Донецькій та Запорізькій областях. Акція відбулася в межах реалізації проекту «Зброя культури» Міністерства культури України за погодженням з Генеральним штабом ЗСУ. Оксана Радушинська, Віктор Шайда, Марина Українець, Артем Ромасюков, Назарій Поляков, Катерина Аргунова, Антон Вараниця, Сергій Грищук і Петро Радушинський за неповних п’ять діб в дорозі здолали понад дві з половиною тисячі кілометрів і, з-поміж інших глядачів, зустрілися з добрим десятком земляків.

Випускниця Університету «Україна» Оксана Радушинська: «Ми переживаємо такий історичний час, коли і мистецтво, і митці повинні чітко визначитися і задекларувати свою позицію».

DSC_0248Світлана Патра,
журналіст Імідж-центру Університету «Україна»

Воєнні дії на Донбасі сколихнули всю країну. Від Львова до Одеси, від Києва до Вінниці українці допомагають нашим бійцям відвойовувати незалежність України. Ця війна, названа АТО (антитерористична операція), – дійсно визвольна. Бо стала відповіддю на спроби колишнього «старшого брата» загарбати наші території. Багато людей долучаються до волонтерської діяльності: сивочолі бабусі та дідусі і запальна молодь, вчителі та учні, селяни та жителі міст. Волонтерами стала значна частина українського народу.

«Пісня про пісню» Віктора Шайди

Здавалося б, що може бути простіше, аніж написати про творчий успіх співака, з яким разом працювали у понад сотні концертів? Різних концертів – від камерних до велелюдних, від піднесено-позитивних до емоційно важких, наче кам’яна скеля; у залах і на вулицях, у будинках культури, будинках офіцерів, пристосованих чи зовсім не пристосованих приміщеннях, в ангарах, на летовищах, на полігонах, просто неба… Що може бути легшим, аніж написати про людину, чия життєва позиція правильна і чітка, з ким безліч разів спілкувалися і в межах творчих аспектів і в неформальних ситуаціях? …Але, коли у великій залі філармонії гасне світло, коли на сцену виходять близько шести десятків музикантів симфонічного оркестру, а потім – соліст, коли починає звучати музика, переплітаючись із голосом виконавця, слова ненаписаної ще статті трансформуються в емоції і підсвідомо прагнеться зберегти лет отих емоцій щонайдовше отакими, не розкодованими, аби післясмак саме цього концерту лишався і в наступні дні.

Мистецька подільська сотня у Старобільську

Понад тисячу триста кілометрів через всю Україну в один бік – від Яворівського полігону біля кордону з Польщею до Старобільська неподалік Росії – здолали учасники «Мистецької подільської сотні» упродовж тижня. Мета – незмінна: через слово, пісню, музику наснажувати наших бійців, що боронять мир в Україні. А скільки тисяч кілометрів намотано за майже рік такої діяльності на колеса автівок, бусиків, «газельок», спринтерів, що возили нас до шпиталів, військових частин, різних майданчиків, зокрема і просто неба – тепер навіть не підрахувати! Хоча творчий колектив друзів-волонтерів регулярно здійснює благодійні виступи перед армійцями усіх родів військ, проте поїздка до прифронтового Старобільська виявилася особливою, знаковою. І тому, що це – перша поїздка на Схід. І тому що прагнули її, шукали можливості здійснити понад вісім місяців. І тому, що поїхали в межах офіційного візиту делегації з Хмельницького до міста-побратима Старобільська. І тому, що місія у нас була подвійна – збадьорювати українських вояків, а також комунікувати з переселенцями із окупованих територій, аби насаджувати їм таке очевидне розуміння, що Україна єдина.

«Мистецька подільська сотня» побувала на Яворівському полігоні

Випадковостей у житті не буває. Навіть, якщо вони трапляються, це однаково результат цілеспрямованих дій і цілої низки свідомих кроків у напрямку реалізації задуму чи мети. Тож певно не випадково, розпочавши свою благодійно-концертну діяльність на підтримку українських вояків у Вербну неділю 2014 року, знакові виступи творчого волонтерського об’єднання «Мистецька подільська сотня» припадають на великі свята. От і день Сорока Святих видався для нашого колективу насиченим і важливим у плані морально підтримки героїв, що вже за тиждень вирушать на схід, аби захищати спокій і відновлювати мир в Україні. Цього разу спілкувалися із мобілізованими на Яворівському полігоні Академії Сухопутних військ ім. Гетьмана Петра Сагайдачного Міжнародного Центру миротворчості та безпеки, що на Львівщині.

На межі зими і весни концерти «Мистецької подільської сотні»

В останній день зими творче волонтерське об’єднання «Мистецька подільська сотня» здійснило два благодійні концерти на Рівненщині. Спершу навідалися до рівненського полігону, а на зворотному шляху завітали з благодійним концертом у смт Мізоч Здолбунівського району. Дві насичені зустрічі з глядачами —  бійцями і цивільними, дві вщерть заповнені зали, два різні за емоційним наповненням концерти... Виїхали артисти  з дому ще взимку, а повернулися вже з весною і першим рясним березневим дощем. Отож подробиці.

Об'єднати вміст