Сценарій для школярів старшого і молодшого віку
Ведуча. З давніх давен, з настанням теплих днів, в українських селах традиційно починалися «весняні вулиці». Так колись називалися молодіжні гуляння, які приходили на зміну хатнім вечорницям. Вони проводилися від Теплого Олекси, який в народі вшановується 30 березня, або від Благовіщення – 7 квітня, і до свята Семена – 12 вересня. Спочатку дівчата варили у горщику кашу, закопували його і забивали зверху осиновий кілок. За зиму земля виснажилася і перш, ніж засівати, її потрібно підгодувати смачненьким.
Дівчина. Мені ще бабуся говорила: щоб земля краще родила, треба її кашею припросити.
1 - й хлопець. А й справді, дівчата, гайда кашу варили!
(Хлопці ставлять на триногу казан, дівчата йдуть навколо нього колом і співають з відповідними рухами).
15 лютого православною церквою відзначається свято Стрітення Господнього в пам’ять про Ісуса – дитину. Цього дня Його батьки Марія і Йосип принесли 40-денне Немовля до Єрусалимського храму. Святе подружжя першими зустріли праведний старець Симеон і пророчиця Анна, які поблагословили маленького Ісусика і воздали йому хвалу, як сину Божому.
В народі це прадавнє свято має назву Зимобор, Громниця або Громиха. Цього дня у церквах святять воду і свічки, які називають «громничними», бо їх запалюють перед образами під час грози, щоб оберігати людей і тварин від грому, блискавки, повені та іншого лиха. За переказами, саме у цю зимню пору можна почути грім чи побачити блискавку. Стрітенська вода, яку тримають лише до Великодня, так само, як і Йорданська, вважається цілющою, – нею лікують хворих, найкраще вона допомагає від пристріту, «злого ока»; напувають худобу, птицю «щоб здорові були», кроплять вулики, «щоб краще бджоли роїлися». Дбайливі господарі перевіряли запаси хліба і кормів: якщо лишалося менше половини, починали витрачати ощадливіше.
Відкрились небеса безкраї
В ту мить, коли Господь хрестився,
І Дух святий зійшов із раю,
Голубкою у світ явився.Візьміть з Господньої купелі
Цілющу життєдайну силу
І освятіть свою оселю
Надії сяйвом білокрилим!Молитва Богу Водохресна –
Безжурна, радісна і щира...
Хай співи янголів небесних
Зміцнять ваш дух у Божій вірі!
КИЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ БУДИНОК ВЧИТЕЛЯ
ЗАПРОШУЄ
НА РІЗДВЯНУ МІСТЕРІЮ
«НОВА РАДІСТЬ СТАЛА»
17 січня 2015 о 17 годині
У програмі:
– колядки та щедрівки у виконанні професіональних та аматорських колективів та фольклорних гуртів;
– виступ народного хору «Оболонь», художній керівник – Олександр Свердюк.
Режисер – Костянтин Чеченя,
Ведучий – Микола Ткач.
Історично склалося так, що Новий рік у нас відзначається двічі: 1 січня за новим, григоріанським календарем, і через два тижні – за старим, юліанським стилем. 14 січня – день пам’яті св. Василія Великого, архієпископа Кессарії Каппадокійської, який народився близько 330 року у родині багатих благочестивих батьків. Все свідоме життя він проповідував вчення Ісуса Христа і користувався великою повагою серед віруючих. Українці шанують чесноти святого і увічнили його ім’я в щедрівці такими словами: «А що другий празник – святого Василія! Радуйся, ой радуйся, земле, син Божий народився!».
Хай Рік Новий вам щастя принесе,
Здоров’ям, радістю наповнить скрині:
Бажання, мрії – щоб збулось усе!
Нехай тривоги рік старий поглине!І знову казка в дім до нас прийшла –
Неначе діти, віримо у диво!
Бажаю світла, радості й тепла,
Щоб вашого життя розквітла нива!
Рідну мову свою полюбила з дитинства –
Моя подруга вірна, я з нею на «ти»,
Бо корінням своїм я на землях вкраїнських,
Хоч і кличуть-манять мене інші світи.
Я у мові знаходжу п’янку насолоду,
Дасть натхнення звичайне сполучення слів.
Як чарують її звукові переходи
І мелодія з давніх омріяних снів!Рідна мово моя, досконалості подих,
Ти лікуєш, слабких піднімаєш з колін,
І ховаєш в глибинах всі барви природи,
Мудрість предків і дух молодих поколінь.
Темна нічка, світять зорі…
Місяць вийшов і пропав…
Не схиляються в покорі
Мужні вояки УПА!Схід і захід, північ, південь –
Всі – за нами, як один,
Піднімайте голос гнівний!
Помсти дух освятить чин!Символ нашої держави –
Синьо – жовті кольори.
Не за гроші, не за славу
Стали ми під прапори!
Осіння тиша… Тиша золота…
В розкішному вбранні стоять дерева…
Вже непомітно день коротшим став
І сонця мідь виблискує на небі.Дарує осінь щедрий урожай:
Достиглі груші, яблука доспілі;
Натхнення осяйне дає віршам,
Душі – супокій, дивну легкість тілу.
Я низько голову схилю
Перед моїм народом,
І рушниками простелю
Дорогу до свободи.За ліс, за поле, за село
І за небес безмежність –
Синів немало полягло
За нашу незалежність…Був нелегким до волі шлях,
Тернистий він і нині…
Зі зброєю в міцних руках
Ми боремось за Україну!