Нове на порталі
Творчий марафон
Популярний вміст
Тарнавська Розалія
Сценарій завершення ювілейного року Тараса Шевченка
Січень 6, 2015 - 13:16 — perohanych
Сценарій урочистостей завершення ювілейного року Тараса Шевченка , що відбулися 27 грудня у Львові в Музею етнографії.
Ведуча:
Слава Ісусу Христу!
Ось і наближається до свого кінця ще один рік – рік, наповнений надзвичайними тривогами, болями, переживаннями…
Але знаменно, що 2014 рік наповнений як драматичним сьогоденням, так і надзвичайно вагомими ювілеями подій, що мали великий вплив на історію України.
100 років від початку Першої світової війни, 100 років від створення Легіону Січових Стрільців, 70 років від утворення Української Головної Визвольної Ради, 25 літ від виходу з підпілля Української Греко-Католицької Церкви, яка стійко й жертовно обороняла українців Західної України від ворожого, антиукраїнського й безбожного впливу, – ці та інші події освячують наше сьогодення, яке наповнилось таким же драматизмом і разом з тим героїзмом.
Віншування пам'яті Тараса Шевченка та презентація книг у Львові
Січень 6, 2015 - 12:40 — perohanych 
27 грудня у Львові в Музею етнографії відбулося урочисте завершення ювілейного року Тараса Шевченка та презентація книги Лідії Купчик «ЖИТИ ЗА ШЕВЧЕНКОМ зможемо?»
Про Кобзаря, про презентовану книгу та про обов'язок повсякчас жити згідно з Шевченковими закликами говорили Ігор Калинець, Богдан Максимович, Андрій Могитич та Володимир Волошин.
Нові поезії Розалії Тарнавської
Це ж преба мати сатанинський намір,
Чаїть в собі невиліковний сказ,
Щоб тяжко так знущатися над нами,
Та ще й у всьому звинувачувати нас!
Ліна Костенко.
НІЖ У СПИНУ
Братання наше закінчилось
У березневий день весни.
Хоч ми того і не хотіли.
Та ж не хотіли ми війни!Чом недоросток той нікчема
Так затуманив руский люд?
Чом на народ наш український
Так люто ллється брехня й бруд?
Розалія Тарнавська: Поезії
«А тут що не сусід – братання.
Так і дивися, що вковтне.»Ліна Костенко.
ЧИ БУТИ ПТАХОМ, ЧИ ВОЛОМ
Господь нам дав кусочок Раю.
Кусочок Раю при житті.
Щоб ми жили і працювали,
Й добро творили на землі.
Усе придбав він для народу.
Як найдорожчий скарб – земля,
Ліси і ріки повноводні,
Як чорне золото – рілля.
Ні катаклізмів, ні вулканів…
Від цього нас Господь вберіг.
Та від сусідів-ненажерів
Оберегти, нажаль, не зміг.
Чи не схотів? Рішив, напевно,
Щоб вирішили ми самі,
Чи бути вільними, як сокіл,
Чи, наче віл, ходить в ярмі.
Поки ми думали-гадали,
Чи бути птахом, чи волом…
Сусіди наші не дрімали …
Ковтнути хочуть нас цілком.
Щоб вирватися з тої пащі,
Потрібна сила немала.
Потрібна воля соколина,
А не покірливість вола.08.02.2014р.
Поезія Розалії Тарнавської це бальзам для зболених душ
Саме з ініціативи Ліги Українських Жінок (ЛУЖ) відбулася свого часу презентація книжки Розалії Тарнавської «Сумовитий звук трембіти». Це сьома збірка поезій самобутньої львівської поетеси, члена Української асоціації письменників, об’єднання «Письменники Бойківщини» та членкині ЛУЖ Розалії Тарнавської.
