Ткач Микола

«Літературний Чернігів», №1 (77), січень-березень 2017

Повна електронна версія щоквартального мистецького журналу «Літературний Чернігів», №1 (77), січень-березень 2017.

ЗМІСТ

ПОЕЗІЯ, ПРОЗА

Валентина Грибенко. В моїм засмученім краю. Поезія.
3 Тетяна Лепська. Куце щастя. Оповідання.
Андрій Барабаш. Поезія
Михась Ткач. Голос за дверима. Оповідання.
Станіслав Шевченко. Полюси любові. Поезія.
Оксана Костенецька. Одеський розіграш. Оповідання.
Дмитро Маринич. Поезія.
лександр Забарний. Старі дерева не пересаджують. Оповідання.
Ліна Ланська. Поезія. (Передмова Михася Ткача)
Юрій Бондаренко. Потоп. Оповідання.
Христина Береславська. Поезія.
Микола Заєць. Незвичайний виліт. Оповідання. (Передмова Миколи Лелюка).
Яків Ковалець. Густа кров. Поезія. (Післямова Валентини Меркулової).

ПЕРЕКЛАДИ

Всеволод Ткаченко. Переклади

Микола Ткач нагороджений медаллю Івана Мазепи

%d0%bc%d0%b8%d0%ba%d0%be%d0%bb%d0%b0-%d1%82%d0%ba%d0%b0%d1%87З нагоди 75-річчя з дня народження і за визначну творчу та наукову діяльність нагороджується міжнародною патріотичною медаллю Івана Мазепи (рішення № 5) відомий український письменник, професор Микола Ткач (м. Київ).

Микола Михайлович народився на Чернігівщині. Він – автор багатьох книжок. Брат знаного письменника, очільника Літературної спілки «Чернігів» та журналу «Літературний Чернігів» Михася Ткача.

Микола Ткач – член Національної спілки письменників України. Лауреат багатьох міжнародних, всеукраїнських премій, зокрема Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень» та Міжнародної літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша.

«Літературний Чернігів», №4 (76), жовтень-грудень 2016

%d0%bb%d1%96%d1%82%d0%b5%d1%80%d0%b0%d1%82%d1%83%d1%80%d0%bd%d0%b8%d0%b9-%d1%87%d0%b5%d1%80%d0%bd%d1%96%d0%b3%d1%96%d0%b2-2016-6-%d0%be%d0%b1%d0%ba%d0%bb%d0%b0%d0%b4%d0%b8%d0%bd%d0%ba%d0%b0Повна електронна версія щоквартального мистецького журналу «Літературний Чернігів», №4 (76), жовтень-грудень 2016.

ЗМІСТ

ПОЕЗІЯ І ПРОЗА

  • Микола Ткач. Обіч шляху лежу. Поезія.
  • Тетяна Сидоренко. Неарештована спідниця. Новела.
  • Василь Герасим’юк. Поезія.
  • Олена Конечна. Пальці. Оповідання.
  • Володимир Пилипець. Яблука з осіннього саду. Поезія.
  • Віталій Леус. Прокляття (уривок з повісті).
  • Тамара Марченко. Ця мить не вернеться назад. Поезія.
  • Михась Ткач. Я заберу твоє життя. Оповідання.
  • Тетяна Череп-Пероганич. З книги «Берег любові». Поезія.
  • Петро Нестеренко. Фіалки для батька. Оповідання.
  • Олена Мамчич. Молитва до сонця. Поезія.
  • Анастасія Юник. Зелена пожежа. Оповідання.
  • Володимир Фриз. Поезія.
  • Леонід Луцюк. Гість. Довідка. Новели.

Балада про вояка

Над містом Щастя похитнувся день,
високе небо затягло габою.
Та ніч сказала: «Він іще прийде…»
Хоч хлопець зранку не вернувся з бою.

Тепер лежав далеко від Карпат,
лежав далеко від Полісся й Степу…
Чув сильний біль. Але больніш стократ (пекучішу)
олжу московську: підлу і нестерпну.

В ногах його поріс гіркий полин,
а в головах – волошка синьоока.
Спинився в небі журавлиний клин,
і смерть спинилась поряд – за півкроку.

Так він лежав, лишивши всіх і все… –
аж день новий зайнявся білим маком.
З дівочих зваб, з намріяних пісень
прийшла до нього русокоса мавка.

Вона здолала нетрі лісові,
стрімкі вершини і глибокі звори.
Сльоза гаряча бризнула з-під вій
і впала на лице його суворе.

І сталось диво. Враз козак устав.
І в бій пішов на найманців околи.
Священна воля і священна мста
тепер уже не спиниться ніколи.

Микола ТКАЧ

Лауреати премії імені Пантелеймона Куліша

Новий рік приніс на Придесення приємну звістку, адже лауреатами престижної міжнародної Літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша у 2014-му стали одразу двоє наших земляків.

Відомий письменник, професор Київського національного університету культури і мистецтв Микола Ткач (брат очільника Літературної спілки «Чернігів», головного редактора журналу «Літературний Чернігів» Михася Ткача) відзначений за збірку поезій «У володіннях волоса».

А знаний журналіст, письменник, головний редактор видавничого дому «Букрек» Микола Максимець, який тепер мешкає в Чернівцях,  вшанований за свої оповідання, есеї та резонансні публіцистичні твори: «Пастух білого птаха», «Приїжджайте додому, синочки», «Троянда з Поліського краю», «Тривожна тиша в Лісограді», «Якщо завтра війна…» і «Чернігів зустрічає земляків». Як видно навіть із назв, твори лауреата – в основному, про рідне Придесення та жителів Сіверянського краю.

Об'єднати вміст