Жінка-УКРАЇНКА

Мистецтво володіє дивовижною силою зцілення душі. Мистецтво слова, пісні, музики, живопису, архітектури, ландшафту… Мистецтво, нарівні з психологами та медикаментозними засобами, зцілює емоційно та фізично поранених бійців АТО, що перебувають на лікуванні у старокостянтинівському шпиталі. Якщо дотепер ішлося виключно про організацію концертних програм на території госпіталю, то днями хлопці  отримали нагоду побувати за межами госпітальної зони і навіть міста – в Державному історико-культурному заповіднику «Самчики» Старокостянтинівського району. За ініціативи співорганізаторки творчого волонтерського об’єднання «Мистецька подільська сотня» Оксани Радушинської, місцевої волонтерки Оксани Бабенко та директора 42 Гарнізонного будинку офіцерів Сергія Чеплакова, при сприянні медичного керівництва лікувальної установи і керівництва заповідника «Самчики», вперше здійснили такого роду акцію, спрямовану на емоційне розвантаження та естетичне збагачення вояків. Чотирнадцятьох пацієнтів шпиталю з психіатричного відділення та відділення медичної реабілітації, а загалом це представники Сумської, Вінницької, Херсонської, Дніпропетровської, Чернігівської, Чернівецької, Луганської та Київської областей, біля воріт «Маєтку Самчики» зустрів краєзнавець, етнограф, історик, художник, заслужений майстер народної творчості України Олександр Пажимський.

…Старі скульптури левів, витесані з моноліту пісковика, стиха зітхають уві сні, сторожачи обабіч високі сходи до входу в ошатний маєток. Вони ще пам’ятають той час, коли височіли біля Графських воріт і один – радісний – вітав панських гостей, а другий – із сумним виразом – проводжав із маєтку незнаних і знаних нині графів, поміщиків, купців, мистецьку, культурну та наукову еліту, тих, хто приїздив розважитися, наснажитися, відпочити, повчитися, переховатися від переслідування, радісно в’їхати, щоб жити до віку, чи осоромлено полишити Самчиківський замок…