Катерина Василівна Бойко (літературний псевдонім Катерина Теліга) народилася 8 грудня 1990 року в селі Велика Білозерка. З дитинства захоплювалася літературою та історією. Тому в 2013 році з відзнакою закінчила історичний факультет Запорізького національного університету. В 2014 році здобула ступінь магістра історії. Зараз працюю вчителем історії.
Писати почала ще в 2004 році, коли зрозуміла, що є безліч речей, про які мовчати неможливо. З того часу не дозволяю полум’ю свого натхнення погаснути.
Мозжеріна (Ляшко) Аліна Василівна — молода поетеса. Випускниця Київського національного університету культури і мистецтв за спеціальністю «Менеджер міжнародного туризму». Учасниця МАН України (у відділенні «Літературознавства, фольклористики та мистецтвознавства» в секції «Українська література» захищала власну роботу «Фемінізм у творчості Лесі Українки»). Любляча мама та турботлива донька.
Марія Олександрівна Дружко народилася 01.03. 1983 року. Випускниця Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, факультет української філології та мистецтвознавства (2000 – 2005).
З 2003 року член Національної спілки письменників України. Пише віршовані та прозові твори для дорослих і дітей.
Авторка книг «Журливі журавлі» (2000), «Сонячна соната» (2001), «Камертони душі» (2003), «Казочка про рукавички» (2005), «Клепсидра» (2006), «Стрітення» (2012). Авторка романів «Шейла» (2008), «Полювання на тура» (2017).
Слободяник Марія Іванівна народилася 14 жовтня 1995 року у Дніпро-дзержинську (нині – м. Кам’янське) Дніпропетровської області. Перекладач за освітою. Член НСПУ та НСЖУ. Керівник молодіжної секції ГО «Творче об’єднання «Альтернатива», засновник літературних та мистецьких проєктів.
Лауреат Міжнародної літературної німецько-української премії ім. Олеся Гончара (2019) та обласного конкурсу ім. Валер’яна Підмогильного (2018).
Публікації в українському журналі іноземної літератури «Всесвіт», альма- нахах «Крила», «Серце Європи», «СКІФІЯ», «Степова Еллада», «ЛЕГІТ», «Усі думки – тобі», віснику міжнародного поетичного конкурсу «Чатує в століттях Чернеча гора», онлайн-журналі «СТОС».
Автор збірок поезії та перекладів «Потойбічне» (2018), «Третє століття» (2019), у яких вміщено переклади Едгара По, Данте Аліг’єрі, Шарля Бод-лера, Адама Міцкевича, Марини Цвєтаєвої.
Олеся Борисівна Венгринович народилася в місті Бережани Тернопільської області.
Колекціонує документи про освіту. На сьогодні їх дев'ять. Пише дисертацію про наукове кіно в Україні. Білий колір волосся вважає своїм «алібі».
Громадська активістка. Була учасником та організатором численних акцій та заходів з 2004 року. Відзначена подякою Київського міського голови.
Ніна Іванівна Головченко — педагог, літературний критик, журналіст; кандидат педагогічних наук, доцент, член Національної спілки журналістів України.
Життєпис
Походить з родини сільського вчителя (с. Богданівка, Яготинського району, Київської обл.)
Після закінчення Богданівської середньої школи здобула вищу освіту.
Разом із чоловіком Головченком Олександром Івановичем виховала двох доньок, Наталію і Тетяну.
Проживає в м. Києві.
Освіта
Вікторія Олександрівна Оліщук – народилася 15.12.1994 року в селі Кульчинки, що на Хмельниччині. Проживаю в Києві. Однак де б я не була, серцем та думками завжди в Кульчинках, хоч і дороги там кепські. А думкам доріг не треба.
Закінчила бакалаврат КНУ імені Тараса Шевченка, спеціальність «Літературна творчість, українська мова та література». Зараз – студентка ІІ курсу магістратури спеціальності «Загальне і порівняльне літературознавство» (той же КНУ).
Олена Євтєєва народилася 22 серпня 1975 року у Переяславі. Навчалася у місцевому педагогічному університеті імені Григорія Сковороди (спеціальність – вчитель історії та народознавства). Писати вірші почала в університеті. Автор збірки «Дух дощової симфонії» (2007 рік). Працювала журналістом, прес-секретарем публічних осіб. Учасниця Революції Національної Гідності (у складі штабу Медичної служби). Вважає, що найбільше надбання в її житті – зустрічі з людьми, які надихають, взаємозбагачення світлими емоціями.
Тетяна Грунська — прозаїк, лауреат премії ім. П. Куліша, член Національної спілки письменників України.
Народилась на Хмельниччині, однак здавна, з шкільних років, — львів’янка. Авторка книжок «Сільський роман. Міський роман» (2003), «Дорожній роман. Роман на припоні» (2004), «Вероніка та її коханці» (2006), «Грабіжник, або Чуже побачення» (2007), «Роман речей» (2009), «Злодій» (2011), «Кохання по-чоловічому» (2016).
Марія Михайлівна Козиренко (народилася 1986 року в Харкові) — поетка, прозаїк, художниця.
Закінчила Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна за спеціальністю «українська мова та література».
Дипломантка і лауреатка всеукраїнських, регіональних і мережевих літературних конкурсів, зокрема «Гранослов», «Молода Слобожанщина», «Рукомесло», «Кальміюс», Конкурс ім. О.С. Масельського на кращих літературний твір та інших.