Жінка-УКРАЇНКА

Щоб відбувся літературний фестиваль, чимало обставин, ідей і людей мають перетнутися, зійтися в одному часовому і просторовому вимірі. Цьогорічний фестиваль «Карпатський Пегас», що тривав 20–22 серпня у місті Виноградів на Закарпатті, справді став таким місцем перетину, зустрічей, знайомств, творчого спілкування й енергетичного обміну письменників – молодих і досвідчених. Полтава, Київ, Львів, Луцьк, Рівне, Тернопіль, Івано-Франківськ, Одеса, Донецьк, Кіровоград – це далеко не повний перелік міст, із яких приїхали учасники. Організаторами фестивалю стали Національна спілка письменників України, кабінет молодого автора НСПУ, Полтавська обласна організація НСПУ та Виноградівська міська рада.

Зв'язок Полтави і Закарпаття пояснюється дуже просто: у Виноградові живе й працює поетка Олена Гаран, яка тривалий час очолювала Полтавську ОО НСПУ. До речі, Олена – єдина поетка в Україні, яка має коня. Її білий «Пегас», якого звати Ажур, став символом фестивалю на Закарпатті.

А ще на Закарпатті живе поет Василь Кузан, який взяв на себе найбільшу місію – всі поточні й непоточні організаційні питання.

Перший день заходу розпочався з прес-конференції в палаці Перені, під час якої письменники мали змогу познайомитися та поспілкуватися з місцевою владою. Секретар НСПУ по роботі з молоддю, помічник народного депутата Тараса Креміня, Леся Мудрак висловила вдячність міській владі та засновникам премії, розповіла історію виникнення  фестивалю та етап підготовки, а також наголосила, що традиція  обласних нарад молодих авторів набиратиме обертів. Василь Кузан висловив впевненість, що дуже скоро цей фестиваль стане одним із найпопулярніших в Україні.

Конференція перейшла в ознайомчу екскурсію вулицями, парками руїнами замку у Виноградові. Але найбільше цього дня запам’яталися вечірні поетичні читання на конях. Навряд чи в рамках якогось іншого фестивалю відбувалося подібне. Господарі кінного центру «Селід» радо приймали письменників. А «карпатські Пегаси» – троє коней, зокрема й Ажур Олени Гаран, мужньо витримали на собі і поетів, і вірші, які вони озвучували верхи. Читання продовжилися куштуванням бограчу – традиційної угорської страви, яку приготували господарі центру, а також розпаленням ватри, танцями й угорськими піснями. Активно проявили себе делегації молодих поетів зі Львова (Марія Кисиличин, Богдан Горон, Марія Піщик та з Полтави (Ганна Кревська, Юлія Манойленко, Олександра Чорна, Євгенія Найчук). Але, безумовно, найбільш емоційним був виступ гурту «Накат», солістом якого став фестивальний гід Святослав Гал – директор міського будинку культури у Виноградові. Після такого шквалу емоцій навіть ночівля в гуртожитку місцевого ПТУ вже нікого не лякала.

Другий день фестивалю розпочався майстер-класами від поколінь старших поколінням молодшим. Учасники мали змогу долучитися до майстер-класів з поезії (Анатолій Кичинський, Олександр Косенко), критики (Євген Баран) та перекладу (Олександр Гордон, Віктор Мельник). Увечері письменники відвідали санаторій «Теплиця», де мали змогу скупатися в басейні з мінеральною водою. У санаторії відбулася також творча зустріч письменників із читачами, під час якої учасники передали свої книжки місцевій бібліотеці. Модераторами вечірнього дійства були співорганізатори Василь Кузан та Леся Мудрак. Слово мали голови Івано-Франківської ОО НСПУ Євген Баран, Львівської ОО НСПУ Ігор Гургула, Полтавської ОО НСПУ Наталія Трикаш, Кіровоградської ОО НСПУ Олександр Косенко. Поезія звучала від лауреата Шевченківської премії Анатолія Кичинського (Херсон), Марії Людкевич (Львів), Ольги Ляснюк (Луцьк), місцевого поета Михайла Чухрана (Виноградів),  Юрія Мельника (Іршава). Не обійшлося і без прем’єри: поет-пісняр Сергій Лазо (Тернопіль) вперше виконав пісню на слова Василя Кузана «Твоя відсутність». Із запальними піснями виступив також місцевий гурт «Чаламада».

Кульмінацією вечора стало вручення премії «Ордену Карпатських Лицарів», засновниками якої є Василь Кузан, Віктор та Андрій Балоги (партія «Єдиний центр»). У номінації «Краща добірка з 10 віршів» з великим відривом перемогла поетка з Івано-Франківська – Тетяна П’янкова. У номінації «Краща поетична книга» перемогу здобула Маріанна Шутко з Ужгорода. Переможниці отримали грошові та цінні винагороди. Як зауважив Василь Кузан, кожен член журі працював індивідуально, відсторонено. Проте наступного року в положення про премію внесуть кілька змін, зокрема буде висунута вимога, щоб поетичні добірки ніде раніше не публікувалися до подання, а текст становив один вірш, а не цикл творів.

Під час третього дня фестивалю відбулася дегустація вина в с. Королево на Виноградівщині. А згодом письменники вирушили до села Новоселиця, неподалік якого найсильніші чоловіки Закарпаття підняли «камінь сили» опришка Григорія Пинті. За легендою, цей камінь перекинули на землю побратими Григорія Пинті, коли дізналися, що їхнього ватажка схопили і вбили вороги, з вірою в ті часи, коли народ стане вільним і поверне камінь на місце. У заході взяли участь, зокрема, автор книг про Григорія Пинтю – Олександр Гаврош (Ужгород) та відомий український актор, режисер фільмів про Івана Силу – Віктор Андрієнко.

Проте на цьому «Карпатський Пегас» не спинився, бо не годиться Пегасові так швидко відпускати письменників. Найвитриваліші залишилися й вирушили у Ворохту на Івано-Франківщину. У день Незалежності письменники здійснили сходження на Говерлу. Це вже четверта акція, яку організовує голова Івано-Франківської ОО НСПУ Євген Баран. Вершина підкорилася комусь легше, комусь важче і з валідолом-корвалолом, але піднялися всі 38 письменників. На Говерлі гучно прозвучали вірші не лише від класиків, а й від молодих поетів, серед яких були: Микола Антощак (Вінниця), Мечеслав Рисич (Київ), Олександр Козинець (Київ), Марина Миколаєнко (Конотоп–Київ), Злата Біневич (Київ), Поліна Горлач (Конотоп–Київ), Олександр Букатюк (Івано-Франківськ).

Дні фестивалю і сходження на Говерлу настільки зблизили всіх учасників, що вже зовсім по-родинному святкували день народження Олександра Козинця, звання заслуженого діяча мистецтв України, присвоєне Сергієві Лазо…

«Карпатський Пегас» обіцяв повернутися і зібрати наступного року ще більше талановитих письменників на Закарпатті та знову підкорити Говерлу.

Алла Миколаєнко