2 серпня в INVERIA flow space відбулася презентація першого міжнародного видання для космополітів Community.

Господинею цього заходу по праву стала натхненниця проекту, шеф-редактор видання, яке, до речі, вийшло нині на 190 сторінках, Тетяна Люлька.

Як завжди усміхнена, енергійна, дотепна, цілеспрямована, впевнена в своїх силах, вона привітала присутніх і розповіла про всі ті кроки, які довелося подолати на шляху до презентації.

Варто зазначити, що команда, яка працювала над випуском презентованого номера, втілювали в життя багато інших цікавих ідей – молоді юнаки і дівчата, а саме  Олександра Варакута, Наталія Шувар, Ірина Штода, Альона Поліщук, Інна Мадруга, Олександра Колле, Роман Зіменко, Наталія Жилінська, Діана Шокал, Maria Schylina, Луїза Тищенко.  Головному редактору Community Олександрі Варакуті, приміром, трохи за двадцять, вона ще студенка.

У видавництві "Український пріоритет" побачила світ книга Тані П'янкової "Кролівна" (Кролівна. Іронічна повість / К.: Український пріоритет, 2016. - 192 с.)

Сказати, що книга цікава - нічого не сказати. Захоплює читача з першої сторінки і веде непередбачуваними поворотами сюжету до кульмінації, яку неможливо вгадати. Читається легко, дивує багатством мови, викликає сльози, сміх, сміх крізь сльзи, сльози крізь сміх та змушує замислитися, зупинившись у вирі подій і шаленстві часу.

Якщо коротко розповісти сюжет, то можна привернути увагу читачів прекрасної половини людства історією про світле і чисте  кохання молодої жінки і любов до алклгольних напоїв головного героя. Не можна сказати, що він не любить і своєї половинки, але горілка часто забирає його з родини надовго. І тоді до нього приходить дивна істота, з якою він розмовляє, прислухається до її думки, радиться з нею, виконує її забаганки. Наступає повна гармонія, майже ідилія. Аж поки бажання Кролівни - саме вона приходить до головного героя - не стають такими, виконати які неможливо. І тоді... Але чи варто розповідати?

3 серпня в рамках "Чайна середа на терасі Мiчi" відбудеться презентація збірки поезії та прози Гопчук Олени "Імпресії".

Книга "Імпресії" - результат емоційних вражень поетеси, лікаря і дослідника за останні роки. Радість, смуток, любов, відчуття щастя від життя і можливості поділитися з читачами своїми імпресіями.

Тональність творів на 3-х мовах (українська, англійська, російська) в співзвучності  з прекрасною гітарної музикою, у виконанні Євгена Седька, чайна церемонія, атмосфера тераси Мічі наповнять вечір середи затишком, подарують посмішку та романтичний настрій.

Чекаємо Вас! Реєстрація на сайті закладу (ЦВК "МІЧІ").

Київ, Драгомiрова, 16а. Початок о 19.15.

Іллі у нас не святкували, але нічого важкого також не робили. Найважчою роботою, яка робилася в цей день було квашення вòгирків. Так-так, саме вòгирків, а не огірків. Боронь Боже було їх назвати огірками при дідові Юзькові. Дід не переносив цього слова. Чому-не казав. Може тому, що воно одне із тих небатьох слів, які він залишив у своєму словесному запасі після переселення із Перемишля на Тернопільщину.

До квашення вòгирків дід з бабою Гануською готувалися заздалегідь, тобто за день-два до Іллі. Дід випарював велику, десь літрів на двісті, дубову бочку, змайстровану йому в дарунок сватом Грицем, ще тим "бочкарем". З самого ранку дід викочував бочку, як називав він її, діледку*, насеред подвір'я. В казані вже кипіла вода. Квач із полину, рум'янку і чорнобилю перев'язаний шовковою дратвою також висів на клинку під навісом. Той квач служив дідові замість мийки, бо як можна було хоч подумати, щоб чухати діледку дротяною сіткою. "Як можна торкатися природного неприродним?"- запитував строго дід бабу Гануську, коли та старалася підсунути дідові магазинні "дротики", щоб прискорити процес, чи то облегшити труд.

Оприлюднено короткий список номінантів на перемогу у конкурсі "Мовою серця":

1. Баницька Наталія – Івано-Франківськ;
2. Весела Людмила – Хмельницька обл.;
3. Виноградська Галина – Львів;
4. Гордієнко Русана – Івано-Франківськ;
5. Дудок Уляна – Львів;
6. Жарікова Єлизавета - Київ;
7. Капінос Надія – Львів;
8. Качула Юлія – Сімферополь, Крим;
9. Колібаба Олег - Львів;
10. Кухарук Олександр - Івано-Франківськ;
11. Лавра Марися – Закарпатська обл.;
12. Лінник Людмила – Івано-Франківськ;
13. Малаш Олександра – Київська обл.;
14. Петляк Ліна – Івано-Франківська обл.;
15. Тисяк Мар"яна – Івано-Франківська обл.;
16. Хома Дмитро – Київ;
17. Шевернога Маргарита – Хмельницька обл.;
18. Шевців-Мазур Оксана – Львів.

Кажуть, коли на людину сходить натхнення, то над нею відкриваються небеса. Недарма фестиваль поезії та авторської пісні «Відкриті небеса» й має саме таку назву.

Цього року фестиваль відбудеться 6 серпня (субота) в Київському літературно-меморіальному музеї Максима Рильського, вул Максима Рильського, 7. Початок 17.00. 

Співорганізатори-ведучі Оксана Яблонська та Едуард Драч.

Приєднуйтеся, поки є час!!!

У новому романі тернопільська письменниця Ніна Фіалко висвітлює початок гібридної війни на сході України, в якій гинули її найкращі сини. Головний герой твору Михайло Гончарук – учасник Майдану, Революції Гідності, згодом – боєць добровольчого батальйону, який дивом вийшов з Іловайського «котла». Покалічений чоловік переживає важкий період психологічної реабілітації, коли чиновники не визнають його учасником АТО і вимагають від нього довідок від тих, хто вже у засвітах.  На Майдані Михайло випадково зустрічається з «двійником», доля зводить їх і в найтяжчу хвилину, коли життя обох висить на волосині. Обмінюючись знаннями про особливості подібних людей, Сашко доводить, що їм доручена якась одна й та сама місія і хто з них залишиться живим, той мусить її виконати. Михайло, вражений почутим, після повернення додому намагається доскіпатися до минулого своєї родини, щоб розгадати появу «двійника» в його житті, зрозуміти своє призначення на Землі.

В основі твору – правдива історія, котра не залишить читачів байдужими. Пропонуємо уривок твору:

Благодійна творча зустріч з поетесою Тетяною Заславською 18.07.16 р.

Саме таким позитивом – «Все буде добре» – віяло продовж зустрічі з відомою поетесою, членом літературних спілок Придніпров’я і України, НСЖУ, володаркою всеукраїнських і обласних літературних премій, головним редактором обласної газети дітей і молоді «Я», керівником літературно-творчої студії дніпропетровського Палацу дітей та юнацтва Тетяною Іванівною Заславською.Майстриню радо зустрічали ветеранитериторіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Шевченківської районної у місті Дніпропетровську ради.

Останні дні. Остання дорога.

 В останній період свого страдницького життя Леся Українка продовжувала вести мужню боротьбу зі своєю недугою. Влітку 1913 року лікарі порадили їй поїхати на гірський курорт в м. Сурамі (Грузія). Туберкульоз виснажував поетесу фізично і духовно. В цей час вона знову повертається до улюбленої теми – античної міфології. Важкохвору Лесю хвилюють літературні справи в Україні, вона вирішує написати для альманаху «Арго» твір, задум якого виношувала кілька років. І диктує матері Ользі Петрівні короткий конспект поеми «На передмістю Олександрії…» з життя древніх єгиптян – про боротьбу двох ідеологій: нової християнської, що обслуговувала панівну верхівку, і старої, еллінської, що культивувала свободу і красу людини. У творі йдеться про те, як діти грецького філософа Теокріта ховають у пустелі батькові папіруси і звертаються з проханням до бога Сонця берегти їхні скарби, щоб нащадки дізналися колись про велику мудрість пращурів: «Геліосе! Рятуй наші скарби! Тобі і золотій пустині доручаємо їх!».

Під час шкільних канікул спільними зусиллями Українського державного центру радіочастот, благодійного фонду «Життя з надлишком» та керівництва зоопарку «12 місяців» було організовано та проведено цікаву екскурсію для 30 дітей з багатодітних та малозабезпечених сімей Київщини.

Під час відвідування зоопарку в селі Демидів, Вишгородського району Київщини діти отримали масу позитивних вражень від спілкування з представниками дикої природи. Особливо цікавою була зустріч з грайливими мавпами, які дивували дітлахів своїми акробатичними трюками на гілках та канатах. Також дітям сподобався дужий носоріг та енергійні страуси, які завдяки довгій шиї, пригощалися принесеною для них морквою прямо з долоні малюків.