«Безбатченки» – перший літературний твір письменника і журналіста з Чернігівщини Григорія Войтка.

Післявоєнні події, час безбатченків, село з усіма його радощами і прикрощами. Тільки прикрощів у книзі, точніше в житті головної героїні роману Оксани, значно більше, ніж чогось доброго і світлого. Зґвалтована ровесником, невдовзі стає матір’ю. Село не приймає її байстря, на кожному кроці робить боляче їм обом – знущання, плітки, заздрощі… Безбатченки проти безбатченка. Хоча ні, в селі всі знають, хто батько Оксаниної дитини. Знають, що безневинно вина. Але злі, ненависні зганяють на беззахисній всю свою лють.

Та не вдасться нікому вбити в Оксані людське. Витримає, виживе, переживе тих, хто робив їй боляче, віддячить добром і молитвою кожному, хто підтримував і допомагав. Ще й сина Івана навчить пробачати, навіть біологічному батьку, який його ще до народження відцурався. Не зразу, згодом. Але колись, вже дорослий чоловік, керівник великого підприємства, приїде на сільське кладовище, щоб прибрати батькову забур’янену могилу.

З 3 по 16 квітня в  Українському домі (вул.Хрещатик,2) відбудеться виставка образотворчого мистецтва, яка покликана продемонструвати киянам та гостям столиці кращі зразки майстрів сучасності та бувальщини нашої країни.

У програмі:

Традиційний живопис (Вутянов С., Зорко А., Зикунов П., Кохаль Н., Красна Т., Кулагін А., Лаврова Л., Левченко В., Мовчан В., Ольхов О., Ольхова М., Опалинський Р., Пилипенко І., Полтавець-Гуйда О., Поляков С., Попінова Г., Попінова О., Прохоров В., Свіжак О., Семенюк В., Скрипіцин С., Терновський Я., Франчук В., Хайдурова В., Храпачов О., Ягодкін Г. та ін.)

Визнані майстри сьогодення розкривають свій погляд щодо виховання свідомості громадянина, носія української національної ідеї, через призму мистецтва.

Класики ХХ століття (Глущенко М., Зарецький В., Красний І., Непийпиво В., Шишко С., Шовкуненко О. та ін.)

Їхні твори прищеплюють ідеї краси, естетики, вишуканого світоглядного сприйняття.

У наш час, коли весь світ захоплюється і схиляє голови перед незламністю сучасної героїні Надії Савченко, доречно згадати і величний зразок такої незламності з минулого. Адже саме такі зразки породжують, плекають і продовжують традиції українського патріотизму й сили духу в сьогоденні.

У квітні маємо згадати Лесю Паєвську, яку в нас мало знають, але яку знали в Москві і трагічну долю якої вирішили там же, де вирішують долю сучасної героїні.

8 квітня 1953 року з Москви наказали розстріляти українку і це було негайно виконане в Києві…  

Леся Паєвська – величний зразок посвяти Україні
(17.І.1908 – 8.IV.1953)

* * *

Наготував хокейну ключку,
Аби пограти у більярд – 
Нахабно, вишкірено, рвучко.
Найперша ціль – це сам удар.
А точність – фікція вторинна,
Бо на столі немає луз!
Таке не втямить ні тварина,
Ні штучний розум. Сажотрус
Прочистив би забиті лузи,
А не впихав у димарі
Дроти, зубила. Не вовтузив
Шляхів для тяги нагорі.
Більярдна ж сповнилася болем:
Назовні виходу нема!
Болячка зветься карамболем.

***  

  Петрові Ковальчуку присвячую

Усміх через скельця окулярів…
Мова, ніби трохи іронічна.
Друже Петре, де Ви? Де Ви зараз?
На якій планеті чи орбіті?

Ще донині нам щодень здається:
Варто лиш набрати хатній номер –
І розмова знову розіллється,
Ми почуємо Ваш незабутній голос.

Чи зустрінем Ваше щире слово
На газетних шпальтах, в мудрих книгах,
Й знову зазвучить знайома мова
І додасть комусь наснаги й сили.

Друже Петре, де Ви? Де Ви зараз?
На якій планеті чи орбіті?
Ваші книги й Ваше щире слово
Завжди житимуть на цьому білім світі.

Дайджест новин видавництва «Кальварія» та оновлень сайту видавництва.

Новинки:

• The New York Times Bestselling Author українською 
• Минуле-сучасне-майбутнє в романі «Кілька років зими»
• Поява Лакі: моя мати Джекі Колінз і її альтер его «шаленого дівчиська» 

Е-книги та мобільний контент: Новинки Магазину розумного контенту 

«Повернулися гусоньки рано» (вірші Ганни Чубач, музика, спів Світлани Потери, відео-ролик Аліни Старинець) Пісня з компакт-диску Світлани Потери "Воскресіння".

Вулиці перейменували. Про громадські обговорення забули. 

Відповідно до Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» в українських містах та селах проходив і продовжується процес перейменування вулиць. Долучилася до нього і Бобровицька міська рада.

Проаналізувавши, як це вона зробила, здається, що закони написані не для неї. Громадських обговорень в Бобровиці не проводилось.