Цикл віршів «Рядки, що занесені вітром з Майдану» написаний кров'ю мого серця.
Це - своєрідний щоденник Майдану у моїх відчуттях, коли я ночами молилася за мій нарід та землю,
читаючи Псалми. 

Раїса Гусленко, 76 років, м. Київ
                                             

Бога нічого гнівить, треба правду говорить!

***

Осінь минає. Сонечка усміх
Майже останній. Темряви успіх
Надто брутальний падає краплями
Глибоко в душу. Кіптяви плямами
Зір застеляє. Безлад та морок.
Чи ж знадобиться років ще сорок
Бути сліпими? Дай же нам сили! 
Дай же нам мудрість! Щоб не водили,
Не привели до пекельної ями
Вражії діти. Веди ж нас! Будь з нами,
Боже Єдиний! Боже Правдивий!
Знищи орди нечестивеє плем’я!
Спаси нашу мову, наш нарід та Землю!
                                       грудень 2013, м. Київ

А що ми, врешті решт, знали про Крим? Море, пляжі, вина – це те, з чим асоціюється Крим у пересічного українця. Джамала, Злата Огнєвіч, Енвер Ізмайлов – ось хто першим спадає на думку будь-кому, хто бодай трохи знає українську музику в Криму та історію її становлення. «Кримська світлиця» – це вже символ журналістики українського Криму, це всеукраїнська громадсько-політична та літературна газета, заснована 1992 року, фактично – єдине україномовне видання у Криму (сайт газети – http://svitlytsia.crimea.ua/ – прим. С. П.). Було. До того, як Росія наприкінці лютого 2014 року анексувала Крим. Хоча, чого гріха таїти – культурний та інформаційний простір як Криму, так і України Росія анексувала набагато раніше.

29 січня українська громадськість відзначає День пам’яті героїв Крут. 95 років тому молоді захисники Української Народної Республіки власною кров’ю вписали нову героїчну сторінку в історію українського визвольного руху.

29 січня 1918 року поблизу залізничної станції Крути, що розташована за 130 кілометрів на північний-схід від Києва, 300 курсантів військової школи, студентів і гімназистів прийняли на полі нерівний бій із майже 5-тисячною більшовицькою армією, рішуче відстоюючи право українського народу жити у власній державі.

Бій тривав лише п'ять годин. У полон було захоплено і потім розстріляно 28 юнаків. Ціною свого життя юні герої зупинили наступ ворога на два дні.

Виконує гурт «Еней».

Благодійний Фонд «Києво-Печерська Лавра» в рамках програми концепції благодійності «Культурно-духовне виховання молодого покоління» (також для дітей-сиріт та дітей з особливими потребами) проводить 03 лютого – 15 березня 2015 року в Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику благодійну акцію – виставку робіт на батику «Квітуча Україна», Інни Валітової

Відкриття 03 лютого 2015 року о 14-00 (Адреса: м. Київ, вул. Лаврська, 9, корпус 25)

Організатори – Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, Благодійний Фонд «Києво-Печерська Лавра»

Статус заходу: благодійний, соціальний, масовий захід.

Тетяни і Сергій Дзюби. Остання кочівля любові : поезії / казахською та російською мовами – перекладачі Ауезхан Кодар, Володимир Ільїн. – Алмати (Казахстан): Золотий вік; Україна, Букрек, 2014. – 176 с. 

«Ваші вірші, дорогий Сергію, мені дуже сподобалися. Вони напрочуд органічні, неначе зіткані з самого буття, ніжного, я б сказав, буття. У них – культ любові й повага до часу, до кожної миті. 
А у Вашої дружини Тетяни вірші – суворіші, хоч теж надзвичайно цікаві! Це – цілющий бальзам на мої рани!!!
Радий, що на цій величезній планеті ми зустрілись, і що Ви виявилися такими небайдужими Людьми. Хай бере Вас Господь!»
(З мого листа до Сергія Дзюби, 20 травня 2014 р.)   

Українські письменники Тетяна і Сергій Дзюби нещодавно отримали почесну нагороду в Казахстані. Чернігівці стали лауреатами Міжнародної літературної премії «Золотий асик». За казахськими народними традиціями, «асик» – символ щастя, удачі й добробуту. Урочисте нагородження відбулося в столиці Казахстану – Алмати – під час святкування ювілею популярного журналу «Тамир». Крім українців, престижну відзнаку одержали також знані письменники – Бахит Кенжеєв (США), Олексій Грякалов (Росія), Ауезхан Кодар (Казахстан). Засновники нагороди – асоціація «Золотий вік» та журнал «Тамир» (Алмати). Лауреатів визначало міжнародне журі, до якого увійшли відомі письменники з одинадцяти країн світу: Казахстану, України, Словенії, Канади, Швеції, Туркменістану, Литви, Вірменії, Узбекистану, Білорусі та  Росії. Очолював журі письменник зі Словенії Петар Боянич.   

20-річна харків’янка Діана Гаркуша стала другою віце-міс у конкурсі «Міс Всесвіт». Головну корону  отримала представниця Колумбії, друге місце зайняла красуня зі Сполучених Штатів, пише VIDIA.

До п’ятірки увійшли також представниці Ямайки та Нідерландів.

Діана підтримала Україну зі сцени.  На запитання користувачів Facebook про те, який найбільший внесок її країни у світ, вона зазначила, що Україна переживає дуже важкий час та відповіла, що це зусилля, спрямовані на підтримку своєї армії та народу, а також відбудови шкіл, дитячих садків, сиротинців.

Крім того, українка представила унікальний національний костюм під назвою «Наречена війни». Він символізує  усі трагічні події, які трапились з українцями за останній рік.

Свого часу, у зв’язку зі спробою включити твір до шкільної програми, скандальної слави зазнала стара казка на новий лад «Червона шапочка»  українського письменника-сатирика Євгена Дударя.

Полеміка у ЗМІ виявила неготовність українського суспільства до іронічного самоусвідомлення. Прихильники таланту Євгена Дударя говорили про те, що нація, яка уміє не лише плакати, а й іронізувати над своєї долею та історією – духовно здорова нація. Противники наполягали на тому, що юне покоління варто виховувати насамперед на позитивних прикладах. Треті твердили, що формування ідеалістично-позитивного світогляду стає причиною багатьох трагедій та неспроможності молоді гідно ствердитися у сучасному прагматичному світі тощо.

Наприкінці січня розпочнеться продаж першої цьогорічної новинки видавництва «Кальварія» — книжки бійця, письменника і сценариста Сергія Ухачевського «Карпатський капкан». Цікава історія, заснована на реальних подіях, що охоплює десять років (1941–1951) і п’ять країн, ілюстрована в стилі 60-х-70-х років минулого століття. Малюнки створив відомий ілюстратор Олег Кіналь, а дизайн обкладинки та макет книги — знаний львівський художник Михайло Євшин. А такі деталі, як книжковий папір і тверда палітурка з півкруглим корінцем, роблять цю книгу не лише цікавим читанням, але й чудовим подарунком. При чому, як дорослому читачу, так і підлітку.

І — головне: купуючи цю книгу, кожен надаватиме підтримку нашим бійцям. Адже за взаємною згодою автора та видавця кошти, отримані від продажу цієї книги, а також — гонорар автора, будуть передані волонтерським організаціям, які допомагають нашим воїнам в АТО.