Неприкрашені картинки
Із російської глибинки:

Із обаполів паркан,
На подвірї пес Полкан,
Зруб, а трохи далі – банька,
Біля неї п’яний Ванька,
В бурянах увесь город –
(Там он родить «круглий год».)
На столі – велика пляшка,
А у пляшці мутна бражка,
Огурец, гірка редиска,
Кислої капусти миска,
І частушки під тальянку,
Мордобої, гульки п’янки –
Від зарплати до зарплати
Лиш «бухати» і « бухати»…

Івану Миколайчуку 15 червня виповнилося б 73 роки.

Цього року річницю з дня народження Івана відзначають скромно; це показ його фільмів у кінотеатрі «Чернівці» та виставка про яку мова піде далі.

Сьогодні у дворику Чернівецької міської ради таки згадали про українського генія.
На захід зібралось чи мало людей в тому числі митці та чинники влади. Олексій Каспрук міський голова запевнив присутніх про відкриття культурного центрі імені Івана Миколайчука.

80 років тому, а саме 16 червня 1934 року в Харкові відкрився І з’їзд письменників республіки, який проголосив створення Спілки письменників України.

Детальніше про це у Вікіпедії: https://uk.wikipedia.org/wiki

Нещодавно відбувся Грінченківський фестиваль «СлоВесна».

У рамках фестивалю  проводила заняття "Українська готика" художник-каліграф, майстер своєї справи Ольга Верменич.

- Писали моїм улюбленим інструментом - паличками від морозива, - коментує фото жінка.

Українські митці та громадські активісти опублікували сьогодні «Звернення до нинішньої та прийдешньої української влади».

Текст «Звернення…» подаємо нижче, поширити його через Фейсбук можна тут: https://www.facebook.com, приєднатися можна тут: http://www.petitions247.net

До відома та уваги всіх,
хто називає себе представниками і слугами українського народу!

Упродовж останнього часу українська нація, яка на світанку своєї незалежности свідомо обрала шлях гуманного, терпимого, ненасильницького та поступового розвитку, стикається з дедалі жорстокішою агресією зовнішніх і «внутрішніх» сил, котрі намагаються позбавити нас права самостійно визначати свою власну долю та будувати життя у своєму домі відповідно до нашого власного бачення, наших традицій та устремлінь. 

У багатьох країнах світу, в третю неділю червня, святкується День батька. 

Але почали його святкувати в Америці. Жінка на ім’я Сонора Смарт, в заміжжі Додд (Sonora Smart Dodd) у 1909 році під час служби, присвяченої Дню матері, подумала про те, що після смерті матері її та ще п’ятьох дітей виховував батько, Вільям Джексон Смарт. 

Сонора хотіла, щоб її батько знав, яка він особлива людина для неї, як вона його любить і цінує. Адже її батько жертвував усім, щоб виконувати всі свої батьківські обов’язки і був у її очах мужнім і люблячим. 

"КОЛОРАДСЬКІ КОЛОМИЙКИ"

Десь в душі струна заграла від такого дива:
Україно, земле рідна – ти ж така красива!
Твої, сонцем оповиті, простори безкраї 
Простелилися від моря аж до небокраю.

Ріки, гори, і долини, і міста, і села -
Наш чарівний край любимий і життя веселе.
Щоби квітнув сад навколо в милій Україні,
Мир і спокій треба дати нашій батьківщині.

Завелись жуки в картоплі дикі, колорадські
І повзуть до нас зі сходу на землі карпатські.
Хочуть з’їсти всю картоплю й захопити землі,
А їх «колорад» зухвалий десь сидить у кремлі.

Мак тремтить на вітру,
Я вчорашнє зітру,
Я біжу - аж пірнаю у день.
Ранок чистий в росі,
А страхи геть усі
Десь поділися. Дихає клен.
Цей світанок - як сон,
Павутинки полон,
І холодна роса по щоці...
Це пробудження, так,
Розпускається мак,
Ніби серце - тримаю в руці.

***

Небо випило чарку.
До ста рахували вільними…
Доста того караваю
кістками весільними
напханого
по самі дивині…
 
Диви, – ні?!
Ножі – пере-
                     чуб лені.

Що робити, коли принц, за якого ви вийшли заміж, перетворився на звичайного чоловіка, котрий ніяк не бажає зробити вас щасливою? Шукати іншого принца! Де? Ну не на базарі ж... Там ви його точно не придбаєте. Та й на дорозі справжні мужчини, як відомо, не валяються. Проте хіба у вас немає найкращих, випробуваних пригодами подруг, також невдоволених своїми благовірними? Є? То прапор вам у руки! Обміняйтеся бодай на якийсь час своїми мужчинами. Раптом сподобається? В усякому разі, саме так і вчинили героїні цієї історії. І не шкодують, запевняючи, що їхній обмін — назавжди! 

Суперниця