Сімферополь – Попри те, що українська мова (як і кримськотатарська) після анексії Криму якимось дивом визнана російським законодавством державною, ставлення до неї у маріонеток Кремля ще більш «вороже», ніж раніше. Відтепер «державні» документи видаються винятково російською, навіть «конституція» Криму не має перекладу і не видана іншими мовами, крім російської. Вивіски на установах і державних будівлях, що існували раніше декількома мовами, замінені тільки російськими.

Завдяки очільнику МЗС Андрію Дещиці нецензурну народну пісню про президента держави-агресора заспівали в усьому світі

Футбольні «ультрас» України, які приємно вразили своїм патріотизмом і єдністю під час Євромайдану, тепер прославилися на увесь світ. Щоправда, не без допомоги в.о. міністра закордонних справ Андрія Дещиці, який вивів витвір їхньої творчості на новий, міжнародний, рівень. Утім, нецензурна фанатська кричалка про президента Росії Володимира Путіна в Україні вже давно стала народною. Тож коли глава зовнішньополітичного відомства, намагаючись стримати обурених патріотів від штурму дипломатичного представництва РФ у Києві (і таки ж вдалося!), продекламував «Путін — х**ло!», приспів «ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла» підхопили не лише присутні учасники протестної акції.

Дай, Боже, миру Україні!
Скажених звірів зупини.
Невидимі ворожі тіні
Хай не роздмухують війни.

До кого руки простягати?
Кого просити? Тільки Ти
Від кулі захистиш слдата
І діток зможеш вберегти.

Чому найкращі люди гинуть?
Даруєш рано крила їм.
Хто ж буде завтра Україну
Здіймати з попелу, з руїн?

Боже наш добрий
З високого неба!
Молитву сьогодні
Підносим до Тебе.
За тих, що боролись
На східних редутах
За нашу Державу
Із ворогом лютим,
Що в битві цій впали
В це літо криваве…
Прийми їх до Себе!
Прийми в Свою славу!
А нам від цих хлопців,
О, Боже, благаєм!
Любові дай вчитись
До рідного Краю!

Євген Букет

----------------------------
* Варіація «Молитви» Лесі Храпливої

Свого часу Марк Аврелій зазначав, що те, до якої мети прагне кожна людина, є кращою її характеристикою. З цим і сьогодні не варто сперечатися. Особливо в даному випадку. Видані книжки, півтисяча публікацій на тему краєзнавства та літератури говорять про мого співрозмовника більше, ніж він сам.

Але й ця розмова  з людиною щирою, освіченою, патріотом, громадським діячем, журналістом, краєзнавцем і письменником Євгеном Букетом вийшла не менш цікавою. Відбулася вона напередодні виходу в світ його нової книги «Іван Бондаренко — останній полковник Коліївщини».

- Пане Євгене, давайте почнемо наше спілкування, як кажуть, від початку. Тож звідки Ваш початок, як письменника, журналіста, краєзнавця?

Колишній міністр освіти Дмитро Табачник буде відданий під суд. Про це 10 червня 2014 року на прес-конференції заявив міністр освіти Сергій Квіт.

"До суду це буде доведено. Ми говорили з СБУ і Генпрокуратурою – для цього є підстави", – заявив Сергій Квіт.

Він також зазначив, що справу Д.Табачника до суду можна буде передати вже зовсім скоро.

Окрім цього, міністр освіти України підкреслив, що доказами провини пана Табачника слугуватимуть речі, не пов'язані з грошима.

Сьогодні побачила світ ще одна книга про учасників подій, які навчили нас українців бути справжніми, любити і цінувати, захищати і пам’ятати. Про свій проект і саму книгу під назвою «Єлюди. Теплі  історії з Майдану» від самого автора Крістіна Бердинських:

Розповім вам докладніше про проект Єлюди і цю книгу. Розумію, що не усі знають про його існування.

1) Фейсбук сторінка Єлюди-maidaners з’явилась у мережі 20 грудня. На ній я (журналістка Крістіна Бердинських) публікувала історії про звичайних людей, які відвідували Майдан і нічого більше. Назву проекту запропонували користувачі фейсбуку у коментарях.

2) Єдиним знаряддям праці був мобільний телефон. Я його використовувала у якості фотоапарату і диктофону. Відомі фотографи пропонували свої волонтерські послуги, але я ніколи не знала, коли зустріну людину про яку захочу написати і не хотіла гаяти час професіоналів. Тому якщо у книзі ви побачите фото поганої якості, не дивуйтесь. Разом з тим, фото зроблені на мобільний телефон не зіпсували людей про яких я писала. Емоції на фото дуже сильні. 

Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода (РВЄ/РС) оголошує про початок прийому заявок на журналістську стипендію імені Вацлава Гавела на 2014-2015 академічний рік.
 
Заявки прийматимуть до 7 липня 2014 року на електронну пошту havelfellowship@rferl.org. Заявка складається з даних про учасника, мотиваційного листа, зразків робіт, двох рекомендаційних листів, резюме, «Листа Вацлаву Гавелу», а також копії сертифікату про знання англійської мови (необовʼязково). Подробиці – у долученому файлі.

Перше знайомство з літературою і книжковим світом у дитини відбувається через казки. Найцікавішою є казка, написана про рідне місто, вирішили організатори конкурсу «Дніпропетровськ — казкове місто». Його підсумки підбили у міському управлінні культури та мистецтв наприкінці минулого тижня.

Привітала учасників конкурсу та присутніх заступник міського голови Ірина Зайцева. «У конкурсі взяли участь 26 авторів не лише із різних міст України, а навіть із Франції. Вони подали 50 робіт – історичних казок про Дніпропетровськ, написаних як у прозі, так і у віршах. Міська влада готова підтримувати подібні проекти, щоб прищеплювати любов до рідного міста», – зазначила Ірина Зайцева. За її словами, кращі казки про Дніпропетровськ та його видатних особистостей обирала конкурсна комісія, до складу якої увійшли історики, літератори та громадські діячі.

Тоня Матвієнко записала українську народну пісню «Ци чули с-те, миле браття». Пісня передає бентежний стан душі співачки за долю нашої країни.

«Сорок тисяч воювало,   
Кров невинну проливало 
А над Хустом ворон кряче, 
А в чужині мати плаче».