У Криму 12 червня відзначали «День Росії». Для цього на півострів з’їхалася велика делегація із урядовців Кремля, а також зірок російської естради. А ось українських співаків на святкуванні немає, хоча Таїсія Повалій, Ані Лорак, Потап та Настя Каменських продовжували гастролювати в Росії навіть після анексії Криму та початку агресії з боку сусідньої країни. 
 
Українка за паспортом та депутат Верховної Ради Таїсія Повалій до останнього планувала заспівати на «Дні Росії» в окупованому Криму. Раніше чоловік та її музичний продюсер Ігор Ліхута в коментарі ТСН розповів про позицію співачки. На його думку та думку Повалій, війни немає, є лише «певні проблеми, на певній території».

Шини джипа зашурхотіли біля дверей автомайстерні, коли Олексій уже зачиняв їх.

– Пане, вибачте, – з дверцят випурхнула білявка з довгим волоссям, – ви не могли б мені допомогти? Точніше, не мені, а моєму коникові, – легенько вдарила ногою в модній туфельці по колесу. Одяг підкреслював спортивну фігуру незнайомки.

– Даруйте, шановна пані, але наш робочий час закінчився, – розвів руками Олексій.

23 травня завершився Перший Артфорум Громади Києва. Протягом місяця (27 квітня – 23 травня 2014) на шести майданчиках Дому „Майстер Клас” проходили дискусії, лекції, виставки, концерти, кіноперегляди, літературні зустрічі й обговорення, метою яких було консолідувати громадськість Києва і стимулювати бажання, надати можливість киянам власноруч творити нове обличчя культурної столиці країни.

Практичною ж метою Артфоруму стало конкретне завдання – а саме, зібрати кошти на купівлю сучасного хірургічного обладнання для Київської клінічної лікарні №18 на бульварі Т.Шевченка, 17.

Я розумію, коли людина сама обирає свою смерть – чимось незадоволена, бере автомат в руки, нападає, отримує відповідь, захищається, знову нападає. Якщо пощастить – вона переможець, ні – герой, що загинув заради власного вибору.

А як можна сприйняти відео, де на вулиці лежить жінка, у якої відірвані ноги через авіаобстріл? А за нею лежать трупи, напевне, також мирних громадян.

Коли все лише починалось, я випадково десь у грудні прочитала статтю жінки з Сирії, яка написала, що в Україні все піде цілеспрямовано по сценарію Сирії, коли деякі території буде обстріляно, будинки зруйновано, а безліч людей вбито. Всі писали їй образи і казали, що такого бути не може.

Щира і задушевна зустріч поетеси Любові Гонтарук із шанувальниками її творчості відбулася не так давно  в органному залі замкового палацу Збаража. Колишня збаражанка, а сьогодні мешканка столиці України Любов Романівна привезла землякам свої нові книги, поділилась власним світобаченням, щедрістю чутливої жіночої душі, що прагне до гармонії у стосунках з оточенням, намагається привнести у цей світ краплинку тепла, оптимізму, радощів.

Як поетеса, творча особистість пані Люба народилася саме у Збаражі. Наше древнє містечко є дуже знаковим, важливим у її біографії, хоча батьківський дім пані Люби знаходиться у Великому Кунинці Збаразького району. Саме тому поетеса радо відгукнулася на запрошення співробітників Національного заповідника «Замки Тернопілля», яке вони їй надіслали на персональну веб-сторінку.

З 26 по 31 травня 2014 року дитячий оздоровчий центр «Славутич» (Переяслав-Хмельницький район, що на Київщині) прийняв учасників та гостей ХХ обласного фестивалю дитячої творчості «Повір у себе». Організатором свята виступила Київська обласна служба у справах сім’ї та дітей. Учасниками фестивалю були діти з інвалідністю.

Обласний фестиваль творчості «Повір у себе» має довгу та цікаву історію. На початку 90-х років ХХ ст. в одному з дитячих таборів Київської області вперше зібралися діти з особливими потребами, щоб показати свої таланти та віднайти в собі нові творчі здібності, щоб повірити в себе. Організатором перших фестивалів стала СПОУ – дитяча організація, яка вважалася наступницею піонерської організації, що діяла на території України в радянські часи, проте виступала на принципах аполітичності та патріотизму. Згодом організатором фестивалю стала Київська обласна соціальна служба, а до участі у «Повір у себе» долучилася молодь з особливими потребами.

За ініціативи групи дружин хмельницьких військових, які беруть участь в антитерористичній операції на сході України, було проведено благодійну патріотичну акцію зі збору продовольчих товарів та засобів гігієни. Проходила вона протягом трьох днів з минулої п’ятниці до неділі у гіпермаркетах “Сільпо” і “Таврія”. 

Жінки і дівчата, які вперше усвідомили свою непересічну місію під час Революції гідності на Майдані, не складають зброю, у прямому й у переносному значенні. Свідченням цього є таке явище як 39-та жіноча сотня і її очільниця Анна Коваленко.

Незважаючи на свій молодий вік, вона продовжує активну діяльність на "фронті". Зараз дівчата із жіночої сотні тренуються на одній із баз під Києвом і готуються влитися у лави військовослужбовців. Дехто з них - уже працюють у гарячих точках. А Анна стала ще й радником міністра оборони і переконує, що у відомстві дослухаються до її порад.

У видавничому домі «Чорна хвиля» нещодавно побачила світ збірка революційної поезії “Говорить Майдан”.

Сюди увійшли твори, які висвітлюють революційні події з жовтня 2013 р. по квітень 2014 р. Авторський склад об’єднав усю територію України, а також низку зарубіжних країн. Перед читачем книга повстає "без кольору”, лише патріотизм, воля, сила духу, вірність, любов, надія та безмежна скорбота за безсмертними Героями України.

Серед великої кількості авторів і учасниці порталу «Жінка-УКРАЇНКА», а саме Любов Сердунич, Валентина Попелюшка, Іванна Осос, Адель Станіславська, Ірина Зінковська, Анастасія Черняк-Котлінська, Наталія Крісман.