Мистецький веб-портал

 

Чотири лютневі зустрічі

Світлина: Відлуння творчої зустрічі у Стрию завдяки журналісту Володимиру Кепичу, прилинуло у Львів. Спасибі за лист, часопис і за листівку, люб"язно надіслані паном Володимиром. Окрема вдячність - за статтю про мій виступ, надруковану в часописі "ГОМІН ВОЛІ" за 11 лютого 2014 року. Чесно кажучи, це вперше рецензують мій виступ, а не книжку чи окремо вибраний текст. Тому ще раз моя щира подяка за таку приємність усім дотичним до організації нашої зустрічі - і Любові Хомчак, і Тарасу Лісевичу.Відлуння творчої зустрічі з поетесою Любов'ю Відутою у Стрию, завдяки журналісту Володимиру Кепичу, прилинуло у Львів.

З радістю розповідає про це сама пані Любов:

« Спасибі за лист, часопис і за листівку, люб"язно надіслані паном Володимиром. Окрема вдячність - за статтю про мій виступ, надруковану в часописі "ГОМІН ВОЛІ" за 11 лютого 2014 року. Чесно кажучи, це вперше рецензують виступ, а не книжку чи окремо вибраний текст. Тому ще раз моя щира подяка за таку приємність усім дотичним до організації нашої зустрічі - і Любові Хомчак, і Тарасу Лісевичу».

Стрийські зустрічі: У кожного в житті є власний вибір

6 лютого гостем "Книгарні", (Стецька, 3) була львівська поетеса Любов Відута. Вона авторка чотирьох поетичних книг для дітей - "Працьовита бджілка", "Ким я буду? Ким я стану?", "Усміхнулось сонечко", "Сонечко сміється", а також двох збірок ліричної поезії "Вітрила простору" та "В країні несполоханого щастя", що були видані два роки тому у львівських видавництвах "Ліга-прес" та "Сполом" відповідно.

Поетка познайомила присутніх з поезіями з виданих книжок та ще ненаписаних. Інтимна лірика в них переважає, хоча є в неї і пейзажна лірика, а також вірші філософського чи громадянського звучання.

Буковинці масово розкуповують «Кобзарі»

Буковинці мосово розкуповують "Кобзарі". Продавці книгарень пояснюють, що причина цьому - святкування 200-ліття Тараса Шевченка та патріотичне піднесення під час революційних подій у країні.

"У книгарню прийшов старенький чоловік. Не викладач, не діяч культури... Проста людина. Розговорилися. З телефону він почав читати улюблене з"Кобзаря", а потім придбав нове видання. Спілкуватися з ним було дуже цікаво та щемливо", - розповідає директор КМЦ "Українська книга" Тетяна ЗАДЕРНА.

Рівненський музикант Юрій Журавель намалював Небесну сотню

Відомий рівненський музикант та художник Юрій Журавель, активний учасник Євромайдану від самого його початку, в своєму малюнку продемонстрував, як уявляє Небесну сотню.

- Віддам краплиночку боргу. Герої не вмирають, - написав на своїй сторінці у фейсбук Юрій Журавель та додав свій малюнок.

У коментарях люди запитали в митця, чи можна буде використати це зображення на аватарку в соціальний мережах чи як ілюстрацію. На що автор відповів, що "не питайте дозволу. Беріть на аватарки, на обої.. куди завгодно... Герої не вмирають!!!!"

Львівська інтелігенція не хоче нав'язувати донеччанам або кримчанам галицький спосіб життя

Інтелігенція Львова вимагає від центральної влади проводити зважену культурну і мовну політику і не допустити дискредитації людей за мовною або територіальною ознакою. Про це йдеться у зверненні до Верховної Ради та уряду, яку підписали відомі громадські діячі, вчені, письменники та журналісти Львова, в тому числі син головнокомандувача УПА Юрій Шухевич, професор Іван Вакарчук, письменники Ігор Калинців і Роман Іваничук, дисидент і проректор Українського католицького університету Мирослав Маринович, культуролог Тарас Возняк, проректор Львівського національного університету імені Івана Франка Звенислава Калинець, журналіст Антон Борковський.

Вечір «Звучи мені сонатою» відбудеться 18 березня

Вечір «Звучи мені сонатою», що планувався на 26 лютого,

ПЕРЕНЕСЕНИЙ НА 18 БЕРЕЗНЯ.

18 березня о 18 годині в Київському  міському будинку вчителя відбудеться музично-поетичний вечір «Звучи мені сонатою».  

У виконанні заслуженої артистки України Світлани Мирводи прозвучать пісні та романси на слова української поетеси, заслуженого діяча мистецтв України Зої Кучерявої. 

Світлана Мирвода гармонійно поєднує в собі дві іпостасі – фольклорну і естрадну, а також є громадською діячкою, людиною з активною життєвою позицією, жінкою, серце якої переповнене любов’ю до Бога, родини, рідної країни.

Артистка проспіває в дуетах з Маркіяном Святом, Сергієм Новохацьким, Анатолієм Лаврінчуком.

Щире поетичне слово пролунає у авторському виконанні Зої Кучерявої.

До дня народження Великої Українки

До дня народження Великої Українки: Лариси Петрівни Косач (Лесі УКРАЇНКИ). Згадаймо її закличні слова: "ВСТАВАЙ, ХТО ЖИВИЙ, В КОГО ДУМКА ПОВСТАЛА! ГОДИНА ДЛЯ ПРАЦІ НАСТАЛА!".

ЛЕСІ
Ось ми і ровесниці з Тобою,
Стрілись віком на межі століть.
Ти пішла такою молодою,
А Твій біль уже й мені болить.

Та Твоя вступає в душу сила
І відвага будиться на клич,
Як огні досвітні засвітили
По-новому на межі сторіч.

Приїзди до мене, Лесю, в гості!
Хай торкнуся сильної руки

У Межигір’ї знайшли сховище безцінних стародруків

У Межигір’ї знайшли сховище безцінних стародруків. Серед багатьох древніх книг оригінал «Апостола» Івана Федорова, що підтверджується науковою довідкою Музею книги і друкарства України. 

«Львівський Апостол» або «Діяння та послання апостольські» — перша друкована книга в Україні, видана у лютому 1574 Іваном Федоровичем (Федоровим) у Львові. Іван Федоров працював над нею у своїй львівській друкарні від 25 лютого 1573 до 15 лютого 1574. Містить традиційний церковнослов’янський переклад «Діянь і послань апостольських».

Львівський «Апостол» являє собою велику наукову й історичну цінність як первенець книгодрукування в Україні. Відомо понад 90 примірників цього видання. Фото книги з музею Острозької академії, автор В.С.Білецький.

Сьогодні – річниця народження Лесі Українки

25 лютого 1871 р. народилася одна із найталановитіших і наймужніших дочок України – Леся Українка – жінка, яка продемонструвала надлюдську силу в протистоянні немилосердній недузі. Усвідомлюючи свою приреченість, вона не лише не впадала у відчай сама, а палким словом кликала до мужності й подвигів здорових і сильних. 

Як я умру, на світі запалає
Покинутий вогонь моїх пісень,
І стримуваний пломінь засіяє,
Вночі запалений, горітиме удень.

Майдануті

(бійцям невидимого фронту)

Майданівці і майдануті…

Майданівці — це ті, хто стояли на Майдані вдень і вночі – воїни Небесної і земних Сотень, 

Майдануті — ті, хто щоденно плутався у них під ногами з запитанням: «Чим допомогти?». І ходив на Майдан, як на роботу з пакунками їжі, ліків, одягу і, не вагаючись, спорожнював свій гаманець на всі скриньки, котрі траплялися на майданівському шляху.

Ті, хто підходив до ланцюгу беркутят у підворітнях з наївним умовлянням: «Хлопці, ви такі молоді, такі гарні – невже ви будете стріляти у своїх?..».

Ті, хто вірив. Молився. Ті, чия емоційна гойдалка ніколи не зашкалювала за межу зневіри.

Об'єднати вміст