РОМАНИ
І премія "Зламані сходи" Василь Добрянський Івано-Франківська обл. 
ІІ премія "Шпигунки з притулку Артеміда" Наталія Довгопол Греція(Афіни) 
ІІІ премія "Літератор" Сергій Грініченко Суми.

КІНОСЦЕНАРІї 
І премія "Кияни" Алла Мелентьєва Київ 
ІІ премія "Коли приходить вечір" Соломія Кривенко Львів 
ІІІ премія "День перемоги" Олексій Уманський Андрій Євстратенко Київ

Ромен. Л. Чорнобривці на снігу: поезії: Суми : Видавничо-виробниче підприємство «Мрія-1», 2019, – 140 с.

Дивнющість якась! Мене, літературного критика, при оцінці того чи іншого художнього тексту ніколи не цікавили біографічні дані про автора, хоча можливо, і хотілося знати про них з людської точки зору. (Цю двоїну у своєму сприйманні пояснюю елементарною журналістьською цікавістю, бо 30 років газетярував). Щось подібне сталося у мене і з Людмилою Ромен. Спочатку було знайомство з її добіркою віршів в одному з чисел журналу «Літературний Чернігів», яка заімпонувала метафоричністю мислення. «Диким медом налиті слова». «Наївне серце в щем утоплене», «Цілую дощів вересневих вологе волосся», «хоч і плаче в мені туги зляканий звір». А після цього на моєму робочому столі з’явилися «Чорнобривці на снігу» та зворушливий лист від авторки. Все це, разом узяте, і підштовхнуло до написання відгуку.

Обухівська  міська  рада спільно з КОО ВГО “Всеукраїнський парламент працездатних інвалідів” з приємністю повідомляє  про початок  дев’ятого літературного фестивалю-конкурсу для людей з обмеженими фізичними можливостями “Поетичний рушник”. 

Фестиваль присвячений пам'яті відомого українського поета Андрія Самійловича  Малишка. За час свого існування він згуртував чимало споріднених творчих душ з різних міст, сіл, селищ України. Дав можливість заявити про себе тим, у кому іноді не підозрювали митця навіть найближчі сусіди. Лауреати мали змогу брати участь у майстер-класах, друкуватися в колективних збірниках, виступати зі своїми творами на радіо… Без сумніву такі успіхи тішили засновників фестивалю. Вони розуміли, що справа дійсно хороша і затребна. Тож було прийнято рішення: незважаючи ні на які чисельні життєві проблеми, котрі нині переживає наша країна, дев’ятий “Поетичний рушник” має обов’язково відбутися.

Любов Бенедишин. Шлях до воскресіння. – Львів: Плай, 2019. – 72 с.

Вкотре переконуюся, щопоезія – це не гра слів і не багатство римування, а глибинне осмислення порухів душі і почуттів, єдність слова і думки, це виховання читача. Тож порозмислюймо над сторінками книжки, в якій Любов Бенедишин своїм поетичним словом спонукає до роздумів, виховує читача.        

Правдою думає, живе людина, правдою торує дорогу життя до храму вічності, бо ж виправдовується мудрість, буття людини її ділами (Євангеліє від Матвія 11:19б). Споконвіку людина розмислює – що там, що там, бо ж утримується вона в цьому тимчасовому житті на грані двох безодень: нескінченності і небуття: «А Ісус голосом гучним іскрикнув, і духа віддав...» (Євангеліє від Матвія 27:50). Кому віддав, кому Він щось заборгував? У народі побутує думка, яку осмислив Андрій Содомора: «Богу духа винний – Богові й віддати його належить, навіть, якщо того духа пучка. В античних “померти” – це віддати борг природі (Корнелій Непот)» (Бесіди п(р)одумки). «І вернеться порох у землю, як був, а дух вернеться знову до Бога, що дав був його!» (Екклезіяста 12:7). Цей текст спонукав поета Михайла Саченка написати такі рядки:

Видавництво «Фонтан казок» і Центральна бібліотека ім. Т. Г. Шевченка для дітей м. Києва запрошують 8 червня о 14:00 на презентацію збірки  «Фонтан казок. Сучасні українські казки».

У ній читачі зможуть прочитати 21 казку від сучасних українських дитячих письменників – Юрія Винничука, Івана Андрусяка, Олега Чаклуна, Сашка Дерманського, Галини Малик, Зірки Мензатюк, Галини Манів, Богдани Матіяш, Олександра Гавроша, Дарини Сингаївської, Юлії Вротної, Галини Ткачук, Саші Кочубей, Ірен Роздобудько, Лесі Ворониної, Василя Карп’юка, Соні Атлантової, Юрія Бедрика, Катерини Штанко, Оксани Лущевської та Марії Морозенко.  У збірці можна буде знайти як казки від уже відомих дитячих письменників, так і ще юних, але дуже цікавих і талановитих.

Зібрав ці казки під однією обкладинкою і упорядкував їх в єдину збірку письменник і головний редактор видавництва «Фонтан казок» Іван Андрусяк. Він вважає, що ця збірка унікальна для України, бо є фактично першою антологією саме сучасних українських авторських казок. Іван Андрусяк переконаний, що сучасні українські діти мають читати не лише українські народні казки, а й казки сучасні, в героях яких зможуть впізнати себе. І запевняє, що ці казки активно пишуть дитячі письменники:

«Мені особливо імпонує те, що ці казки дуже різноманітні. Тут і тексти, які органічно виростають із традицій: казка-притча, міфологічна казка, сучасні варіації казок про тварин тощо; але водночас маємо і казку-анекдот, віршовану казку, казку-квест, психотератевтичну казку, магічно-фантастичну, фентезійну, казку-гру, ба навіть казку-трилер…

Імена кращих авторів 19-го Міжнародного літературного конкурсу "Коронація слова" оголосять на церемонії 6 червня у Колонній залі КМДА.

Докладніше про це:

Відомий вислів Ернеста Хемінгуея про дзвін, котрий звучить по тобі, можна віднести й до книжки «Люба Елен із Бріджсвіла». Книжки, яка народжена в Україні авторкою Ольгою Рєпіною.

І хоча події твору розгортаються у відомому бастіоні консерватизму та практицизму, як Велика Британія, герої книги ведуть себе нетипово для своєї країни та співвітчизників. Й божевільно, подумки, коли одягнути англійський стрій твору на рамена українських теренів. Бо, зазвичай, яка теща на Україні, де жлобством вражені всі соціальні прошарки суспільства, зостанеться задоволеною, коли невдаха-зять (котрий сидить у неї на шиї) купує старезне, нікому не потрібне авто, заявляючи, що йде працювати до мандрівного цирку. Тобто фактично кидаючи напризволяще дружину й доньку.

Однак недаремно повість в анотації названа авторкою як психотерапевтична. Практична англійська теща не перетворюється на постійний зубний біль для зятя, а з гумором сприймає цю подію. Й тим самим закладає позитив в сприйманні життя, яким би воно не здавалось чорним негативом, у свою онуку – малу Елен. Світосприйняттям якої й написана книга.

Акція "Ми хочемо миру! Схід і Захід разом" добігає кінця. Вже 20 червня її куратори запрошують всіх до столичного Українського Дому. Там будуть присутні діти з Бахмуту, Маріуполя, Києва.

Напередодні заходу, а саме 18 та 19 червня, в тому ж таки Українському Домі, можна буде побачити прапори та малюнки дітей, які вони розмалювали у своєму світогляді миру на рідній землі. Діти бажають перемоги над агресором, миру і єдності як на Сході, так і на Заході України. Саме про це вони і хочуть сказати на весь світ!

Варто зазаначити, що опісля прапори будуть передані організаторами в усі посольства, що знаходяться на території України.

Вхід вільний.

Дуже тепле, зворушливе свято відбулося в Бобровицькій центральній районній бібліотеці – відомого українського письменника, земляка Дмитра Андрійовича Головка урочисто нагородили Міжнародною літературною премією імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень». Відзнака – вагома, серед її лауреатів – Герої України Юрій Мушкетик та Іван Дзюба, Шевченківські лауреати Микола Жулинський, Валерій Шевчук, Володимир Дрозд, Леонід Горлач, всесвітньовідомий кінорежисер Кшиштоф Зануссі та видатні люди з понад 30 держав.

На святі я представляв Академію і обласну газету «Чернігівщина», тож із великим задоволенням, від душі вручив нагороду Дмитрові Андрійовичу. Адже це – честь і для мене! Дмитро Головко – класик української літератури, надзвичайно обдарований і шляхетний добродій, душа якого одягнена в нашу українську вишиванку. Багато доброго він зробив і для свого мальовничого села Піски, в якому народився, рідної Бобровиччини, Придесення та України!

Дмитра Андрійовича гарно привітали заступник голови Бобровицької райдержадміністрації Тетяна Ляшенко, начальник гуманітарного відділу РДА Марія Герасименко, директор Бобровицької централізованої бібліотечної системи Леся Циба, знаний письменник і журналіст Григорій Войток, який назвав Дмитра Головка своїм батьком у літературі. Адже Дмитро Андрійович  тривалий час працював редактором у видавництвах «Молодь» і «Український письменник», виховавши цілу плеяду талановитих літераторів.

Ніна Головченко
Фото Олександра Вакуленка

25 травня 2019 року на засіданні Проводу українських націоналістів (ПУН) у Києві відзначили переможців першого Всеукраїнського дитячого конкурсу патріотичної поезії імені Олени Теліги та Олега Ольжича.

Сонцем, дощем, пахощами квітучих каштанів, акацій, півоній зустрічав Київ талановитих українських дітей, які з мамами-татами, сестричками-братами-друзями, з учителями приїхали до столиці з різних куточків України.

У першому Всеукраїнському дитячому конкурсі патріотичної поезії імені Олени Теліги та Олега Ольжича, що був зорганізований Культурною референтурою ОУН і тривав з 14 жовтня до 31 грудня 2018 року, взяли участь 51 учасник із сіл і містечок Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луцької, Львівської, Миколаївської, Рівненської, Сумської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської (19) областей, із міст Києва, Житомира, Запоріжжя, Кривого Рога, Білої Церкви (Україна), а також із Норвегії та Польщі.

Учасники журі  (голова журі ― Богдан Червак, голова ОУН; Ніна Головченко, літературознавець, керівник Культурної референтури ОУН; Іван Андрусяк, поет, дитячий письменник; Борис Гуменюк, поет-воїн, громадський діяч; Сергій Пантюк, поет, прозаїк, громадський діяч) визначили переможців. Ними стали: