Творчість

Поетична творчість Галини Кавка

Моє село

Там, де Стрий — ріка Опір стрічає,
Є там чудовий, знаменитий край.
Хто народився в Синевідську Вижнім Той розуміє,
Що на землі є рай!

В обіймах рік між горами долина,
А в ній лежить моє село,
Історія важка була для нього,
Багато односельчан тут геройськи полягло.

Там, в Сеневідську я народилась,
І цим горджусь дуже я.
Хоч живу за океаном нині,
Та серце там моє і там моя рідня!

Село моє — то рай душі,
Там — рідний дім й моя родина.
Земля, яка дала патріотів-героїв.
Це моя маленька Батьківщина!

 

Пісні у виконанні Олени Єфімчук

Слова - Олександра Вратарьова, Музика - Олександра Злотника

Аранжування, мастерінг, зведення - Андрій Соловйов. Виконує - Олена Єфімчук

Слова - Е. Міронової, музика - О. Алтухова Виконує - Олена Єфімчук

Кліпмейкер - Валерій Георгіян, режисер - Ігор Андроник і команда "Imprinting Emotions"

Двадцять сім

Михайло Блехман

Я не люблю дощ навіть сильніше, ніж сніг. Ось парадокс: тоді, мабуть,випав сніг, чому ж я його тепер не люблю?

Гаразд, чого вже там… Краще подумаю, з чого почати.

Власне, про що тут міркувати –почну з того, що цього саду – його називають парком, але якщо ви побудете в ньому з моє, вам стане зрозуміло, що він – сад, – так ось, цього саду немає більше ніде. Такі, можливо, є, хоча звідки їм узятися? – а цей – тільки в моєму місті.

Непам’ятаю, як я опинився в саду, що став моїм. Мабуть, тоді йшов сніг, а більше я про це майже нічого не знаю. Господиня – назву її так, тому що вона була господинею,– господиня саду взяла мене за руку, привела сюди й залишила. Її тут немає, але, виявилося, її голос – чутний краще, ніж голоси тих, хто є і кого тут – дуже багато. Голоси, що дзижчать, адже мій сад – фруктовий, хоча це відомо далеко не всім.

Олександр Козинець. Нові поезії

Про автора:

Олександр Козинець - автор віршів, короткої прози, текстів пісень. Співає в хорі, мешкає в Києві.

Організував та презентував літературні проекти «Щоденник», «Щоденник. Re: make», «ПРОдайте їсти».

Учасник різноманітних літфестивалів м. Києва та України. Публікується в літературних журналах та альманахах, серед яких – «Березіль», «Буковинський журнал», «Гарний настрій», «Дзвін», «Дніпро», «Золота Пектораль», «Рідний край», «Саксагань», «Склянка часу», «Холодний Яр», «Філео+Логос» та інші.

Кандидат педагогічних наук. Викладач Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова.

 

Мандариново… 

Дівчино, молода, нащо тобі те прядиво? 
Вже на часі весільний рушник вишивати.
Балансуючи між брехнею і зрадами,
Підростає любов. Але чи жива ти?
Люди кажуть, що треба зібратись в кулак,
Лізуть в душу безпечно, мов діти у воду.
А ти знаєш сама з ким вже краще і як
Говорити потрібно або поводитись.
Допоки дощі із пригнічених сліз
Уночі і на ранок дзвеніли ринвами,
Білий голуб тобі гарну звістку приніс: 
Скоро буде усе мандариново!

Ольга Самолевська – гуманіст, митець, філософ

Українська кінорежисерка-документаліст, поетеса й сценаристка Ольга САМОЛЕВСЬКА цього року відзначила ювілей. Урочиста подія ознаменувалася творчим вечором у столичному Будинку кіно (вул. Саксаганського, 6). Демонструвалися фрагменти з авторських фільмів, пролунали поетичні рядки та виступи друзів і колег.

На студіях «Київнаукфільм», «Кінематографіст» та «Укртелефільм» Ольга Самолевська створила дванадцять стрічок і два документальні цикли. Серед них – «Катерина Білокур. Послання», «Мені страшно малювати маму», «Пам’яті загиблих споруд», «Перша леді зони відчуження», «Я себе запитую» тощо. Суспільно важливе кіно Ольги Самолевської виходить пізнавальним і водночас поетичним. Добрим, гуманним, зворушливим і глибоко філософським. Мисткиню хвилюють проблеми матінки-Землі й конкретних людей.

Талант майстра гідно оцінений, адже має звання лауреата Всеукраїнського конкурсу романів і сценаріїв «Коронація слова», Міжнародної премії ім. Андрія та Арсенія Тарковських, Мистецької премії «Київ» ім. Івана Миколайчука та Всеукраїнського поетичного фестивалю.

Вивчаємо іноземні мови з пригодами або перемоги сміливого мишеняти

Ми вже поінформували наших читачів, що напередодні Новорічних свят у Винниківській загальноосвітній санаторній школі-інтернаті (Львівська область) відбулась презентація мультфільму, який учні цього навчального закладу намалювали на казку відомої української письменниці з Дніпра Еліни Заржицької «Хоробре мишеня». Але то була не єдина презентація. На юних художниць очікував сюрприз.

 Нагадаємо, що над малюнками паралельно працювали дві школярки – Софія Юрдига та Вікторія Дитиняк. Кожна створила свій неповторний образ сміливого мишеняти.

Втім, автор тексту Еліна Заржицька перебувала у розпачі недовго. Після обговорювання з фахівцями Дніпропетровської обласної бібліотеки для молоді ім. М. Свєтлова було вирішено наступне.

Мультфільмом стала робота Софії Юрдиги.

Малюнки Вікторії Дитиняк були використані для створення електронних казкових коміксів у спільному проекті письменниці та обласної бібліотеки для молоді ім. М. Свєтлова «Вивчаємо іноземні мови з пригодами» – для вивчення англійської, французької та польської мов.

«Сподіваємось, що яскраві малюнки коміксу й численні пригоди маленького героя мають надати допомогу вчителям та батькам у заохоченні дітей та підлітків до вивчення іноземних мов, – зазначає директор бібліотеки Ольга Матюхіна. – Ми плануємо виставити комікси на ю-тубі до Новорічних свят. Зробимо такий невеличкий, але корисний подарунок бажаючим удосконалити свої знання з іноземних мов. Наразі вже маємо комікс двома мовами. До Різдва сподіваємось випустити комікс польською. Та й на цьому не зупинимось. Працюємо далі...»

Новорічний подарунок українській армії, що воює на Донбасі, від Наталі Куліш

Владислав Кобзєв

Перед Новим роком вийшла поетична збірка-календар Наталі Куліш «Біжу я берегом життя». Досі письменниця була більше відома, як прозаїк і перекладач. Книжка її оповідань і есе  «Танок самотнього метелика» відзначена премією «Літературні відкриття року». Вона переклала книжку повістей білоруського прозаїка Бориса Петровича «Спочатку була темрява», роман лауреата премії «Російський Букер» Андрія Дмитрієва «Закрита книга» та книжку з романом і оповіданнями азербайджанської  письменниці Афаг Масуд «Свобода», які вперше познайомили українських читачів з творчістю цих письменників.

У цьому році твори Наталі Куліш видавалися в  антологіях сучасного українського верлібра «Світ не завершено» та «Чоловік, жінка і парасоля», перекладених румунською і азербайджанською мовами.

Об'єднати вміст