Творчість

Юрій Прокопенко. Про мову

Квітень 2, 2018 - 22:19 — perohanych

БЕЗМОВНІСТЬ

Ми нею майже не розмовляли,
Нам ніби було усе зрозуміло,
Днів мовчазних пролетіло чимало,
Мова сховала оксамитові крила.
Кожен сприймав це як належне,
Згодом домислював щось своє,
Безмовність стала новим безмежжям,
Ми ще не знали, до чого це призведе.
Ми ще не бачили, ми не відчували,
Скільки в мовчанні багато скорботи,
Солодке на смак підступності жало,
Не запитало: «Навіщо ти? Хто ти?»
Заздрістю щеплене та злорадством,
Мову – тавровану моветоном,
Мовчання впіймало тенетами рабства,
Підрізало крила, оділо в прокльони.
Навіяло нам, що безмовність – коштовна,
Навіщо літати? Смакуємо муки!
І вже зовсім поруч могилка безкровна,
І звідти не чути ні слова, ні звуку.

Читати далі

Ми

Квітень 1, 2018 - 21:19 — perohanych

То були ми...

У просте сімейне щастя

перефарбували свободу,

змінили координати

найкращих у світі речей,

і голос схибнутої радіоли

викрав смугастий записничок...

То одна спільна секунда

збила з пантелику

київський час

і чорні дні здохли

в інтервалах нормальної

кардіограми...

Читати далі

Дмитро мчав Солов’їною – затишною тінистою вуличкою. Новий джип слухняно корився його вправним рукам. Перед очима стелилася стрічка порожньої дороги: жодного автомобіля назустріч. Та раптом збоку вигулькнуло авто: вискочило з якогось двору. Джип – неабияка втіха й амбітна іграшка Дмитра – з розгону втелющився в темно-сірий легковик. Дмитро не йняв віри: його новенький автомобіль влип у задні дверцята «Жигулів»! Не тямлячи себе, вихопився з машини. Рвонув чужі дверцята – побачив – чорт! – жінку. Зіщулилась перелякано. Дмитрові зосталось безпорадно змахнути руками й звести очі до неба: усе лихо від жінок.

Читати далі

«Піккардійська Терція» презентує пісню на слова Тараса Шевченка

Березень 9, 2018 - 20:51 — perohanych

На музику вірш Кобзаря «Ой по горі роман цвіте» поклав відомий український ведучий та шоумен Ігор Пелих.

Історія появи пісні «Ой по горі роман цвіте» на слова Тараса Шевченка та музику Ігоря Пелиха в репертуарі вокальної формації «Піккардійська Терція» тривала майже 20 років. Вперше акапельний колектив почув її у 1994-му - на фестивалі «Доля» в Чернівцях у виконанні гурту «Нічлава Блюз». Самі ж піккардійці почали виконувати на сцені «Ой по горі роман цвіте» у 2013-му (Ігор Пелих трагічно загинув у ДТП у 2009-му). А торік восени ця пісня увійшла у 15-ий альбом «Терції» «Лети…», реліз якого відбувся напередодні 25-річчя формації.

Читати далі

Анна Малігон. Поезія.

Березень 2, 2018 - 14:35 — perohanych

Ще ні краплі тепла. Ще не знаю, хто ти мені, хто я
на долоні твоїй, поміж рисочок… Може, межа?
Ще не знято гірлянди. Ще десь осипається хвоя
на столи й килими, і на тіні забутих бажань

Кожне щастя – підслухане. Кожне застілля – не з тими
хто з тобою виходив з одного кривого нуля
Кожна мрія – діждати й дивитись, як наші нестимуть
у трояндову купіль дзвінких повоєнних малят

Завтра сонце наслинить льоди́, як дитина фломастер,
розпадеться на барви ця дика, густа білизнà.
Як це бачити, лікарю? Лікар не скаже. А Майстер…
Він у цьому так само безсилий… Бо хто його зна

Як на запах, іду на слова. Завантажено трафік
на віки́ наперед, і по датах біжить, ніби ртуть,
ненаситна пряма… Ми вигнанці своїх біографій,
нам не знайдеться місця у цім березневім порту

Голосами убитих німують до вітру ворони,
поміж нами і ними натягнута чорна скісна.
За весну цьогорічну ніхто не підніме червоне.
Та кому вона треба, ця стріляна, мерзла весна...

Читати далі

Готується до друку нова персоналізована книга-гра для малюків «Великодні пригоди» Галини Теличук

Березень 2, 2018 - 12:23 — perohanych

Погодьтесь, коли Весна запізнюється - це дуже неприємно! Адже скоро Великдень, та ні в кого немає весняного настрою!

«Ніхто не хоче пекти кекси та паски, їсти шоколадні цукерки, фарбувати яйця та прикрашати будинки! Та і крашанки ніде сховати – навкруги самі лише голі дерева: ні тобі кущів, ні пахучих трав, ні барвистих квітів!» - жаліються маленькі та гарненькі символи Великодня - Курчатко Фру-Фру та Кролик Бо зі сторінок книжки.

Але час ще є! У новій персоналізованій книзі-грі Галини ТЕЛИЧУК «Великодні пригоди» видавництва «Fairy Tale» вони разом із вашим малюком обов’язково знайдуть Весну і весело зустрінуть Великдень.

На вашу дитину, яка буде головним героєм цієї великодневої історії, чекає багато цікавих ігор у компанії веселунчиків Курчатка Фру-Фру та Кролика Бо та знайомство із Великоднем – великим родинним святом добра, тепла і злагоди.

Ілюстратор книги «Великодні пригоди» - молода талановита художниця Аліна ПИСНА.

Читати далі

Як ми молилися священній порожнечі...
Був у мене цілий світ
і хатка до неба,
де всі, кому треба,
збирали слова
зі звуків, що їх
наносив вітер
крізь сітчасті стіни.
Пустелі, що народжують веселку,
починалися на терасі
від вазона,
в якому чекали літа
кілька насінин
першого снігу,
що колись ліг у
мої долоні.
Ми вирощували птахів,
шили одяг...
такі сорочки, знаєте, до-о-овгі, –
зазвичай їх купували одну на двох,
а то й більше.
Ближче до весни
вітри розхитували оселю
й небо мінилося сиво-рожевим,
аби сповістити мешканців
про щорічну зміну полюсів
часу.
Слова захлиналися піском,
під яким танув дім.
І ми переходили
на нове місце.

Читати далі

Там, де Стрий — ріка Опір стрічає,
Є там чудовий, знаменитий край.
Хто народився в Синевідську Вижнім Той розуміє,
Що на землі є рай!

В обіймах рік між горами долина,
А в ній лежить моє село,
Історія важка була для нього,
Багато односельчан тут геройськи полягло.

Там, в Сеневідську я народилась,
І цим горджусь дуже я.
Хоч живу за океаном нині,
Та серце там моє і там моя рідня!

Село моє — то рай душі,
Там — рідний дім й моя родина.
Земля, яка дала патріотів-героїв.
Це моя маленька Батьківщина!

Читати далі

Жінка-УКРАЇНКА

Нове на порталі

Творчий марафон

Популярний вміст

Сьогодні:

Останні перегляди: