Хто я для тебе? Що я для тебе?
Ще одна дівчина, янгол із неба?
Іграшка? Примха - палка до нестями,
Юна душа, що живе почуттями?
Хто ти для мене?
Що ти для мене?
Щось недоказане? Щось незбагненне?
Світле відлуння забутої ласки?
Хто ти? Я знов не знаходжу підказки…Нащо знову ці лестощі?
Скільки питань, у собі, мені нести ще?
Кажеш - привіт, а здалось - до побачення.
Зустріч в розлуки не просить пробачення…
18 травня • 19:00 • Київ, Львівська площа, 8
18 травня цього року у столичному Конгрес-холі відбудеться унікальний спектакль-концерт «Я – Квітка». Вперше виставу було показано в рамках Міжнародного театрального фестивалю «Марія» в театрі ім. Франко, де живе виконання і яскрава енергетика артистів нікого не залишила байдужими.
«Я – Квітка» – перша й унікальна театральна вистава, присвячена Квітці Цісик. Це не тільки історія про трагічну долю української співачки, але і відображення її багатої пісенної спадщини.
В основі тексту моновистави – музична п'єса-монолог Тетяни Череп-Пероганич «Квітка Цісик. Туга за Україною».
Головні ролі виконують:
- Вікторія Васалатій (актриса театру ім. Івана Франка, лауреат театральної премії «Київська пектораль»),
- Юрій Кондратюк (відомий рок-музикант, учасник групи Yurcash).
Режисер-постановник – керівник театру «Київ» Валерій Невєдров.
Києве-батьку, глухий Вавилоне,
ніби і слухаєш — тільки не чуєш...
Щось підштовхне повернутися в лоно
дух твій, що в приймах і днює й ночує!Щось-таки змусить твої перикарди
знову забитись рутенською кров'ю!
Серце покорою не переткати
в морі чужинського гапту та крою.Майже під корінь, мов пень, ти підтятий.
Та, попри це, лізуть вперті пагінця.
Їх обсідають пісні, мов потята,
дзвінко окреслюючи українця.Самоскалічений, ввігнаний в жарти,
збуришся проти безликого себе.
Пса «москалівщини» зась зображати!
Зріє натомість в утробі осердя.Твердне прадавній скелет-витинанка.
Ніжить розбуджений дух окарина.
Кию, недовго твоїм вити мамкам —
квіткою з рани росте Україна!© Сашко Обрій.
РОЗДІЛ І
***
На аркушах – неходжені сніги
і нотний стан в очікуванні звуків,
і полотно в передчутті снаги,
і глина прагне втрапити у руки.
Допоки не пригубиш, не назвеш -
лелієш у собі оте натхнення.
Тутешня пташка із надхмарних веж
у дзьобику несе благословення.
***
Питимеш дощ із трояндових келихів,
грітимеш руки промінням.
Вже листопадом так м’яко постелено,
скоро зима і прозріння.
У переддень неминучого холоду,
майже за крок до прощання
глянь мені в очі ніжно і молодо
осені пісне остання.
Український музикант, вокаліст, лідер рок-гурту «МЕРІ» Віктор Винник і «МЕРІ» підготували для своїх шанувальників нове відео. Кліп на пісню «Просто Прощай» є п’ятнадцятим у офіційній відеографії команди. Перший кліп на пісню «Ромео» музиканти відзняли ще у далекому 2006-му.
Режисером нового відео став відомий київський кліпмейкер Влад Разіховський. Це вже третя спільна робота Влада і МЕРІ. Режисерський задум кліпу доволі простий. Головний герой виконує пісню, а навколо вирує нічне життя, з усіма його спокусами і небезпеками. Відеоряд ніби підкреслює основну ідею пісні – «…але тільки не плач, не розливай свою печаль, просто прощай…».
Віктор Винник і МЕРі не збираються зупинятися на досягнутому. Вже цього року планується вихід нового альбому групи, а отже, не за горами і нові відеокліпи.
Михайло Блехман
Хмари завжди беззвучно дивляться повз мене, коли я йду в нашу картинну галерею від метро або назад. Галерея називається музеєм образотворчих мистецтв, але, як на мене, образність - це не наслідок жанру –хіба ж маєзначення, хто і що чим і ким вважається та в яку - за рахунком або функцією - скриньку покладений.
Колись хмари - теж наші, як і картинна галерея, - точніше, мої, - колись раніше вони здавалися мені ватою, яка за чиїмось подмухом або, хто їх знає, подихом злетіла в раніше безхмарне небо з небаченої або невидимої новорічної ялинки. А зараз мені зрозуміло, що до ялинки вони відношення не мають, адже це просто і всього лише - клаптики не пожовтілих газет із чорними смужками газетних шпальт.
Михайло Блехман
Оповідання, нашкрябане на грифельній дошці і зрозуміле тільки з голосу.
Ідея з ключем спалахнула у мене в голові–чуєте, як сказано? - майже відразу після того, як я її побачив. Що значить кого? Ідеї невидимі, вихіба не здогадувалися? Ну, тоді від моєї розповіді буде принаймні практична користь.
Продовжую, тільки не перебивайте.
Я не називаю цю ідею ключовою просто тому, що ніколи не вдаюся до гри слів зарадинеї самої. І, будь ласка, не намагайтеся заплутати мене в займенниках.
Отже, я її побачив і майже відразу ж подумав про ключ. Втім, вам подробиці не цікаві. Чи цікаво все інше?
Майже вечір
Ті, про кого я пишу, ніколи мене не помічають.
– Що ти найбільше за все не любиш? – запитав я.
– Час, – майже не замислюючись, відповіла вона, навіть не помітивши мене.
Так само точно ні про що не замислюючись, день хилився якщо ще й не до вечора, то вже за гору, до заходу. Сонце, як завжди, не звертало на них уваги, тому й не відривало від них уже не спекотного погляду.
Він застрибнув у моторний човен з навісом від дощу – такий собі маленький корабель.
В студії програми "Антиномія" заслужена артистка України Інна Гапон-Клименко.
Сонце весело променем грає,
Золоті дзвони радісно б’ють.
Воскресіння Христове єднає
Весь народ наш в єдину сім’ю.Перемога життя! Перемога!
Смерть навіки Христос подолав,
Показав нам спасіння дорогу,
Шлях любові й надії проклав.Він приніс себе Богу в офіру,
Він страждання терпів до кінця.
Воскресіння дарує нам віру,
Грішним дітям Святого Отця.
Українські видавництва ніби змагаються: хто видасть найкращу абетку. Є книги великі й маленькі, є звичайні й тематичні. І всі вони яскраві, привабливі, цікаві. І практично всі – віршовані. Цікаво, скільки тих абеток, створених нашими письменниками, існує в Україні? Сто? Двісті?
Абетка Олега Майбороди, що вийшла друком у видавництві «Талант» наприкінці 2017 року, вирізняється тим, що вона написана прозою. Прочитала її – і в мене одразу виникли питання до автора. Тим більше, що давно спостерігаю за його творчими досягненнями свого земляка (Олег родом із Камʼянського (колишній Дніпродзержинськ), прим. авт).
Отже, починаємо розпитувати...
– Олеже, скільки всього книжок у твоєму творчому доробку?