Учора в Українському домі відбулася прем'єра документального фільму «...і словом душу прокричать» про поезію Майдану.
У фільмі звучить поезія Тетяни Власової, Андрія Любки, Ольги Кашпор, Оксани Максимишин-Корабель, Анни Багряної, Лариси Петрів, Ольги Кирилкової, Богдани Стефури, Мирослава Вересюка.
Виконавці: Василь Ілащук, Леся та Галина Тельнюк, Назар Стригун.
Телепрем'єра фільму відбудеться ввечері в суботу, 10 травня, на 5 каналі.
Димитр Христов (Болгарія) — поет, драматург, перекладач, бард.
Народився 17 травня 1957 року в м. Благоевград. Закінчив філологічний факультет Софійського університету ім. Св. Климента Охридського. Працював референтом з поезії в Спілці болгарських письменників, головним редактором газети “Болгарський письменник”, був головою Творчого фонду, завідуючим відділу літератури в газеті «Пульс», автором і ведучим телевізійної програми “Час для поезії”, директором підприємства “Софкнига”, головним експертом Міністерства культури Болгарії. З 2009 року – директор Болгарського культурно-інформаційного центру в Скоп’є (Республіка Македонія).
Ось так звучить безсмертний "Заповіт" Тараса Шевченка болгарською мовою в перекладі болгарського поета Димитра Христова, чоловіка української письменниці, поетеси Анни Багряної:
Тарас Шевченко
ЗАВЕЩАНИЕ
Щом умра, ме погребете
мене на могила,
там, сред степите широки
на Украйна мила.
Сред поля широкополи,
Днепър там захожда,
да се вижда, да се чува
как реве тревожно.
Как той носи от Украйна
към морето синьо
вража кръв... и оттогава
по гори долѝни -
беден скитам и политам
високо до Бога
да се моля... но не мога,
не познавам Бога.
Оживає пташина пристань,
по-весняному тануть межі…
Тільки присмак війни –
як присуд,
як присутність
поза
мережею,
як приступність
висот соборних –
це роззброєння
до наготи,
коли волю здають без бою,
бо до себе –
іще рости…
Світ сучасної української жіночої поезії такий багатий, різнобарвний, талановитий і непізнаний, що зорієнтуватись у цьому безмежжі імен доволі складно.
Його неможливо вмістити в одній книжці, але антологія «Сама» – якраз така спроба ознайомити читачів із творчістю п’ятдесяти п’яти відомих київських поетес різних поколінь, від тих, чий літературний дебют припав на шістдесяті роки ХХ століття до наймолодших, що яскраво заявили про себе в ХХІ столітті.
Автори: Анна Багряна, Наталка Білоцерківець, Богдана Бойко, Тетяна Винник, Марія Влад, Ольга Германова, Людмила Гнатюк, Любов Голота, Валентина Давиденко, Ніна Даценко, Алла Диба, Теодозія Зарівна, Лілія Золотоноша, Світлана Йовенко, Тетяна Каунова, Галина Кирпа, Надія Кир’ян, Наталя Клименко, Тамара Коломієць, Тетяна Крижанівська, Ніна Курята, Оксана Куценко, Зоя Кучерява, Раїса Лиша, Олена Логвиненко, Марина Ломонос, Ярина Мавка, Тетяна Майданович, Софія Майданська, Ольга Макаренко, Олеся Мамчич, Олена Матушек, Катерина Міщук, Катерина Мотрич, Леся Мудрак, Тетяна Нарчинська, Вікторія Осташ, Галина Паламарчук, Лариса Петрова, Тетяна Пишнюк, Наталка Поклад, Олена Рижко, Оляна Рута, Олеся Сандига, Надія Степула, Ольга Страшенко, Людмила Таран, Галина Тарасюк, Людмила Тарнашинська, Раїса Харитонова, Наталя Чибісова, Ганна Чубач, Оксана Шалак, Ярослава Шекера, Тетяна Щегельська.
Сама. Антологія сучасної української жіночої поезії. – К.: Преса України, 2013. – 320 с.
Сьогодні день народження у чудової письменниці, щирої поетеси Анни Багряної. Вітаємо її і зичимо миру, добра, Божого благословення.
Хай Вашій талановитій душі буде завжди затишно, невпинно струменить землею українською творча невичерпна енергія серця.
Щоб збувалися найзаповітніші мрії і бажання, не зраджували друзі, щастя і радість панували в родині.
Хай тепла багато весна подарує,
Життя не засмучує, а лише чарує.
«Жінка-УКРАЇНКА»
Все летить шкереберть,
вкотре «воля чи смерть» –
терезів безупинне гойдання.
Захлинається кат
в океані проклять,
що на нього летять
із Майдану.
Воля кров’ю стіка,
впізнається рука
двоголової птахо-
потвори.
Скільки крові іще
(вже наповнена вщерть),
щоби луснула плоть її хвора?
Сто життів – нанівець,
швидше б кату – кінець
і початок новий Україні.
Без вагань і прикрас
хтось вмирає за нас,
а точніше – за наше прозріння.
Там, де мир і тепло,
їм би краще було,
але доля героїв така є:
вмить усе – шкереберть,
Держкомтелерадіо сформовано список номінантів на здобуття Премії Кабінету Міністрів України імені Максима Рильського.
Цього року на здобуття премії висунуто 13 творів, перекладачами яких є 6 авторів. Це, зокрема, переклади низки творів з македонської, болгарської, албанської мов на українську київського поета, прозаїка, драматурга, перекладача Анни Багряної, три книги перекладів з перської викладача кафедри сходознавства Львівського національного університету ім. Івана Франка Романа Гамади. У списку номінантів представлено переклад з польської «Кримських сонетів» Адама Міцкевича письменниці з Херсону Людмили Степаненко та переклад з української мови на польську антології сучасної української поезії Олени Криштальської.