Твори з різних збірок:
РАЙ ПОСТАНЕ
Стрілою-потягом щосили
Летіла я вперед, у даль,
Палкою іскрою горіла,
У пеклі марила про Рай.Залізний світ з образ, відчужень,
Розгулля зла, добра застій.
Не час для радощів, – як дружно
Кричали “друзі” мені. – Стій!Стоп, машино! Шалений біг,
Думки скрегочуть об надії-колії,
Головою гальмую і, далебі,
Вчорашні принади змінюють колір.Крик заліза – мов плугом по нервах,
Скло розтрощене, віру знищено…
Розбрелися вовки ненажерливі,
По руїнах надій нишпорять.
З Інгою Крукаускене (творчий псевдонім — Inga Dream) я познайомилася у Варні на Міжнародному поетичному фестивалі «Слов’янські обійми». Спершу мене вразила потужна вітальна енергія, яка струменіла з цієї жінки під час кожного її виступу. А потім, уже вдома, я прочитала подаровану нею автобіографічну повість «Мрій і дій». Пройнялася незвичайною долею мисткині. Захопилася силою її духу.
Інга Крукаускене — українка за походженням, яка з чотирнадцяти років мешкає у Литві. Авторка дев’яти поетичних та прозових книжок, виданих російською, литовською та англійською мовами.
«В ім’я любові» — десята книга Інги Крукаускене, до якої увійшли її найновіші верлібри.
Цікава людина з цікавою долею… Ми познайомилися з нею кілька років тому на поетичному фестивалі в Болгарії. Відтоді стали добрими подругами. Якось Інга сказала мені: «Я мрію про те, аби мої вірші зазвучали мовою мого дитинства…». Мене зворушила така її мрія. Тому почала перекладати… Так з'явилася на світ книга «В ім'я любові». Українською мовою. В українському видавництві «Гамазин».
Трохи про авторку. Українка за походженням, Інга Крукаускене народилася в селищі Лиманське на Одещині. З 14-ти років мешкає в Литві. Працювала в МВС, у Службі Безпеки Незалежної Литви, Службі Охорони Краю, Службі Охорони Президента, Оперативній службі управління контррозвідки. Народила п’ятьох дітей. Інга – невтомна мандрівниця, лідер, популярний бізнес-тренер міжнародного класу, автор циклу тренінгів «Школа життя з Inga Dream».
Сьогодні, 1 жовтня, якраз у Міжнародний день музики, музикою щирого поетичного слова наповнювала душі шанувальників поетеса Анна Багряна.
Відбувся творчий вечір в приміщенні Національної Ради жінок України. Авторка днями прилетіла з Македонії, де проживає з родиною, додому, до батьків. Не сама, з маленьким нерозлучним сонечком – донечкою Оксаною, яка, до речі, підтримувала матусю своєю присутністю і на цьому заході, від чого у залі було всім ще тепліше.
1 жовтня (в середу) в приміщенні Національної Ради жінок України за адресою: м.Київ, вулиця Мельникова 20, (метро Лук'янівська) о 17:00 відбудеться творчий вечір поетеси, прозаїка, драматурга і перекладача Анни Багряної.
Вже другий місяць я думаю от, про що:
цікаво,
якби 24 березня 1981 року
у моєї мами народився син,
чи прийшла б йому тепер повістка з військкомату?..Чи, може, він, цей Микола чи Анатолій
(бо так звали моїх дідів)
сам – добровольцем – вирушив би на Схід
захищати свою гідність
у цій російсько-українській війні
(яку як лишень не називають у світових ЗМІ
та по світових базарах)?..
Цю відзнаку у 2005 році заснували Волинське товариство «Світязь» і Чернігівський інтелектуальний центр за сприяння Національної спілки письменників України, Інституту літератури імені Тараса Шевченка Національної Академії Наук України та міжнародних громадських організацій.
Серед лауреатів минулих років – Микола Жулинський, Василь Голобородько, Михайло Слабошпицький, Рауль Чілачава, Кость Москалець, Павло Вольвач, Віра Вовк, Роман Гром’як, Віктор Баранов, Ігор Павлюк, Євген Баран, Юрій Барабаш, Сергій і Тетяна Дзюби, Петро Сорока, Раїса Лиша, Людмила Тарнашинська, Іван Корсак, Юрій Мосенкіс, Йосип Струцюк, Михась Ткач, Ярослав Поліщук, Олександр Клименко; Імант Аузінь, Димитр Христов, Ріта Кіндлерова, Войцех Пестка, Збігнєв Владзімєж Фрончек, Інга Крукаускене, Сігвард Ліндквіст та інші відомі письменники, науковці, перекладачі, журналісти, актори, художники, музиканти, працівники освіти і культури, громадські діячі та меценати з України, США, Великобританії, Швеції, Бразилії, Болгарії, Чехії, Польщі, Сербії, Македонії, Латвії, Литви, Ізраїлю, Росії і Білорусі.
Поміщик Адасовський із села Заньки навіть чути не хотів про доньчине бажання грати на сцені. Вважав акторську професію негідною для людей дворянського походження.
Проте Манечка була не з тих, котрі легко відмовляються від своєї мрії. Змалку вона понад усе любила співати й танцювати. Щоразу, коли в домі Адасовських збиралися гості, не обходилося без Маниних палких і зворушливих виступів.
«Коли я вивчу всі літери і слова, спробую сама написати вірш. Не думаю, що це аж так складно», – міркувала п’ятирічна Оленка, вкладаючись до сну.
Вдень вона ходила з мамою на виступ дитячого театру. Діти декламували напам’ять вірші відомих поетів. Дивлячись на них, Оленка раптом вирішила, що може виступати не гірше. А тому під час антракту вибралася на сцену й теж прочитала один завчений вірш. У залі залунали оплески. Вдоволена своїм першим тріумфом, дівчинка вклонилася глядачам.
У видавництві «Твердиня» (Луцьк) побачила світ книга для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку «Казки з міського парку» письменниці Анни Багряної.
Звірі, люди, птахи, комахи, дерева, хмари… Усі вони вміють радіти, сумувати, мріяти. А ще – вірити у дива. Бо насправді дива – довкола нас.
Спеціальні відзнаки:
ДОРОГА НА СХІД
(Уривок із повісті для дітей «Ґеня»)
Євгенія-Ганна Музика росла дуже допитливою. Її цікавило геть усе: і чому Чорне море називається Чорним, і чи направду воно таке велике, як про нього розповідають. Не раз запитувала старших родичів – з усією дитячою щирістю: як так може бути, що українці є, а України на мапі світу немає? Ніхто не знав, якими словами пояснити все це маленькій дівчинці. Добре, що в Романівці була своя “Просвіта” з читальнею. А з книжок можна було дізнатися про все – і про море, і про Україну, і про цілий світ!..