Днями Андрій Гарасим за гостросюжетний роман «Борги нашого життя» з філософським підтекстом став лауреатом премії Київської організації Національної спілки письменників України Літературні підсумки 2016 року «Глиняний кіт».
На книжковому ярмарку в «Українському домі», – слава Богу, не в мікрофон – біля ятки видавництва «Нора-друк» хтось озвучив моє прізвище. Від несподіванки навіть забула своє традиційно прикріплене по батькові – «Пантелеймонівна» – і стрілася з широкою усмішкою і дзеркальною маківкою Андрія Гарасима. В очікуванні початку власної автограф-сесії він саме ввімкнув телепатичні важелі, і мої ноги довели мене до подарунка. Андрій кілька місяців обіцяв підписати свою книжку. Коли він нарешті зробив ярмарковий почин за свій кошт для «Нори друк», – бо ж за все треба платити – це письменник (уроджений галичанин) знав, як дехто «Отченаш», – то сором’язливо вручив мені книжку.
Де ікона Миколи Мокрого? І як вдалося уберегти Софію Київську від зруйнування? І чому німецький офіцер допоміг українцеві Повстенку у роки Другої світової війни? Якої ж ми крові, українці? І від чого постав конфлікт російсько-української війни. Чи не від 1054 року? Чи не через релігійне протистояння? Яке обличчя православ’я? І відколи московський патріархат почав червоточити суспільство? На ці та інші запитання є відповіді у романах Миколи Хомича.
Спочатку у Софії Київській, а потім у рамках «Днів пам’яті Ярослава Мудрого» у Вишгородському історико-культурному заповіднику відбулися презентації дилогії Миколи Хомича «Територія брехні» (видавництво «Юніверс») і «Загадка гробниці» («Самміт-Книга») ‑ літературно-художній редактор Володимир Даниленко, художник-дизайнер обкладинки Катерина Міщук.
У Національному музеї літератури України, за сприяння Київської організації НСПУ, письменницею і громадською діячкою Марією Морозенко організовано та проведено чудовий захід з нагоди Дня Святого Миколая.
Відбулося дійство за участю представників ЦБС Солом'янського району, НБУ для дітей, Центральної бібліотеки ім. Т. Г. Шевченка для дітей м. Києва, Бібліотеки імені В. Симоненка, Бібліотеки імені П. Вершигори, Бібліотеки імені С. Васильченка, Бібліотеки імені О. Пушкіна, Бібліотеки імені Наталі Забіли, видавництва "РОЗУМНА ДИТИНА", журналу "МАЛЯТКО", електронного ресурсу "КЛЮЧ", журналу "КОТЯ", Мистецького порталу " Жінка-УКРАЇНКА", Центру дослідження літератури для дітей та юнацтва, ДНЗ № 91 м. Краматорська, столичної школи № 52, Скандинавської гімназії, НВК №39 імені Богдана Хмельницького та багатьох інших київських шкіл, учні яких створювали неймовірні рукотвори. Саме ці рукотвори помічники Святого Миколая дарували письменникам, які творять для дітей.
В Україну з серією поетичних вечорів приїхала відома азербайджанська поетеса Кенуль Ариф.
Її поезія – голос самотності у світі, що оглух і осліп від байдужості. Це поезія східної жінки, яка вміє терпіти й прощати, любити й радіти кожній хвилині життя.
Вірші Кенуль Ариф перекладені багатьма мовами.
Незабаром збірка її поезії вийде в Україні. Два дні поетеса з виступами перебувала в Києві, а 1 і 2 грудня виступить перед шанувальниками поезії Луцька і Рівного.
«Золотий кларнет» ‑ друга цьогорічна літературна премія Ігоря Астапенка, яку він отримав 28 березня 2016 за книжку «Щільник» (видавничий дім Дмитра Бураго. Київ – 2015). Перерва між перемогами ‑ два дні. Першою була «Гранослов». Під час церемонії дипломант «Гранослову» за перше місце у номінації «Поезія» Ігор Астапенко випромінював невимовну радість. Принаймні це помітно з фото сесії. А ось наступна поетична перемога заскочила Ігоря. Він був емоційно стриманий і зізнався, що вона стала для нього несподіванкою. Коли «батько» «Золотого кларнету» Вано Крюгер вручав Ігорю Астапенку нагороду: символ золотого кларнету – круглу медаль, яку прикріпив Ігорю на піджак, і пухкий конверт від Національної спілки письменників України, ‑ радості поет Астапенко не виказав. Чому, запитала, бо сиділа поряд з ним у ресторації з франц узькою кухнею. Він сказав, що слва його почала лякати. Друга нагорода стала сигналом, що з його поетичним натхненням щось коїться. «Три місяці вже нічого не пишу», ‑ зізнався. – «Тому випробування славою почалося».
Недавно запитав я у свого давнього приятеля, стовідсоткового бабія-серцеїда: цікаво, що жінки думають про нас, чоловіків? На що тертий по чужих постелях ловелас з притаманним йому сарказмом уїдливо кинув: «Та хіба жінки вміють думати… Жінки вміють тільки любити». З почутого, виходить, – мій приятель не сприймає серйозно жінок. Я спробував заперечити, позаяк тільки вчора прочитав книжку «Танок самотнього метелика» Наталії Куліш, у якій сучасна авторка через своїх героїнь твердить протилежне на предмет того, що жінки вміють тільки любити. Жінки у приватних між собою розмовах на сторінках творів Н. Куліш так уміло передають внутрішній світ нинішнього чоловіка, куди там. У самісіньке піднебіння заглядають до своїх ріднесеньких, бачать їх наскрізь од п’ят до маківки. Письменниця у своїх оповіданнях навдивовижу влучно передає ставлення жінок до чоловіків, що вельми рідко нині зустрінеш у загалі сучукрліту.
25 лютого 2016 у Будинку письменника України відбулася церемонія нагородження лауреатів премії Книга року 2015 «Глиняний кіт» за версією Національної спілки письменників України.
Визначення переможців кращих книжок 2015 року у номінаціях: «Поезія», «Проза», «Драматургія», «Критика, літературознавство», «Публіцистика, есеїстика», «Художній переклад», «Дитяча література», «Антологія» тривало до 1 лютого 2016 року.
Експертами конкурсу Книга року 2015 «Глиняний кіт» були представники Національної спілки письменників України, Інституту літератури НАН України ім. Т.Г. Шевченка, Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка, Національного музею літератури України і газети «День»: Олександр Астаф’єв, Надія Гаврилюк, Валерій Герасимчук, Володимир Даниленко, Карина Дорошенко, Павлина Дунай, Наталія Єржиківська, Світлана Кравченко, Вано Крюгер, Василь Трубай, Лілія Чорна, Мар’яна Шаповал, Станіслав Шевченко.
9 лютого 2016 року о 18.30 у Будинку письменників НСПУ
(вул. Банкова, 2, конференц-зала)
відбудеться презентація прози «Перша книжка автора».
Ініціативу проекту «Перша книжка автора» Київської організації НСПУ вдалося реалізувати впродовж 2015 року коштом Київської міської адміністрації.
Серед авторів презентаційної прози:
20 авторів-переможців проекту «Перша книга автора» відібрані видавничою Радою при Департаменті суспільних комунікацій КМДА, 15 з яких подані за списками Київської організації НСПУ.
Відбулося засідання видавничої Ради при Департаменті суспільних комунікацій КМДА, на якому було затверджено список авторів, хто переміг у конкурсі-проекті «Перша книжка автора».