До 101-ї річниці Дня Незалежності Естонії (24 лютого 1918 року)
Карєва Доріс. Поряд з Ним і зі Світом: Вірші; пер. з естонської Каті Новак. – Львів: Каменяр, 2018. – 182 с.: іл. – Ест. і укр.**
Вцілілій миті тій нема ціни
Бо час – одлуння втрати:
він – це ми.
Андрій Содомора
«Пригорща хвилин»
Читання поезіі, саме поезіі, а не текстів, спонукає до заглиблення у внутрішній світ поета, його філософії життя, переживання, і одна-єдина думка може ємно закорінитися у пам’яті на все життя. Розмисли над нею опановують нашим мисленням, яке непідвладне часові, бо поезія – це «світи, де не панує час» (Богдан-Ігор Антонич, «Поет»):
Череп-Пероганич Т. Бумеранг: Оповідання.- Житомир:Видавець О.О. Євенок. 2018 -72с.
Уже не раз зауважував, що знайомства з письменником чи письменницею починається зі згадок про цю особу в різних ситуаціях. І цього разу так було. Скажімо, свого часу написав рецензію на поетичну книгу «Мама Ніна з Ніневії» незабутнього Володимира Сапона із Чернігова. Ознайомившись з нею, віршар повідомив, що свій опус можу читати на сайті «Жінка-УКРАЇНКА», яку заснувала уродженка Чернігівщини Тетяна Череп-Пероганич і її чоловік Юрій. Потім була розповідь про письменницю у газеті «Вільне життя» (м.Тернопіль), яку написав мій добрий приятель – літератор Богдан Мельничук. А нещодавно від письменника Віктора Васильчука з Коростеня на Житомирщині дізнався, що пані Тетяна стала лауреаткою премії імені Василя Юхимовича за збірку віршів «Осінь дорослої жінки». А вже після цього на мій робочий стіл лягла книжка оповідань «Бумеранг» цієї ж авторки.
У вівторок, 22 січня, у Чернігівському молодіжному театрі в межах проекту “Театрліт” відбудеться прем’єра поетичної вистави за творами відомого літератора і громадського діяча Сергія Пантюка “Пан Перевертас та інші” у постановці заслуженого артиста України Олексія Биша.
До роботи над виставою долучилися також автор п’єси за творами Сергія Пантюка Дмитро Мамчур, соліст чернігівського театру естради “Феєрія” Ілля Клименко, акторка Чернігівського обласного академічного музично-драматичного театру імені Т.Г. Шевченка Світлана Сурай та співробітники ТРК “Свобода. ФМ”.
Нагадаємо, “Пан Перевертас та інші” – друга вистава проекту “Театрліт”, втілюваного Чернігівським молодіжним театром на чолі із заслуженим діячем мистецтв України Юрієм Кравчуком і започаткованого заслуженим діячем мистецтв України Геннадієм Касьяновим, який керував молодіжним театром понад тридцять років.
Першу виставу, за творами відомого поета Олега Короташа, було створено торік. У планах театру – співпраця з іншими літераторами для популяризації сучасної вітчизняної поезії на теренах України та поза її межами.
Посилання на подію у фейсбуці: https://www.facebook.com/events/
15 січня Міжнародний фонд Івана Франка розпочав приймати наукові роботи на здобуття Міжнародної премії ім. Івана Франка у 2019 році.
Премія, як і в попередні роки, вручатиметься у двох номінаціях: за вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики та за вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук.
Комітет Премії приймає наукові праці з 15 січня до 1 березня 2019 року. Подання на здобуття Премії прийматимуть від академічних установ, вищих навчальних закладів України та країн світу, з якими Україна має дипломатичні відносини, а також від лауреатів премії попередніх років. На здобуття Премії приймаються лише наукові праці, які були опубліковані у 2016-2018 роках і які мають ISBN.
Знані українські письменники Тетяна та Сергій Дзюби напрочуд успішно співробітничають зі своїми колегами з Білорусі. Зокрема, в Мінську вийшла у перекладі білоруською мовою їхня книжка віршів «Місто Зима». А Сергій Дзюба переклав вірші талановитого білоруського поета Михася Пазнякова. Тетяна та Сергій не раз друкувалися в популярному журналі «Новая Немига литературная», який виходить у Мінську, та інших білоруських виданнях. А творчість поетів із Білорусі добре представлена в Україні. Відбулися і спільні українсько-білоруські презентації – у Чернігові (в музеї Михайла Коцюбинського) та у Мінську (в музеї Якуба Коласа).
Тепер гарною звісткою стало нагородження поетів із Чернігова престижною Міжнародною літературною премією імені Владислава Ходасевича. Фундатор цієї відзнаки – журнал «Новая Немига литературная», котрий очолює відомий поет Анатолій Аврутін.
Ірина Фотуйма. На грані смерті, та межі життя...
Буковинський журнал, ч. 4 (110), 2018. – с. 19–24.
Я не в літературі, а коло неї і так коротко, і ємко, як Євген Баран не напишу. Він є мастаком на дотепи і, жартуючи писав, що я знаю що таке поезія. Читаючи, перечитуючи добірку поезії Ірини Фотуйми спроможний хіба перефразувати думку Емілі Дікінсон про кохання: поезія – це все і це все, що ми знаємо про неї. Те що вражає, торкається душі і серця, спонукає до осмислення, бо ж пробуджує розум до дії:
Тумани не сховають всіх тривог,
Лягли на плечі залишки спокути,
Мені б тебе лиш поглядом торкнути,
Та неможливо, бо між нами Бог (с. 19).
10 січня 2019 року в Києві в Національному музеї літератури України відбувся творчий вечір письменника Івана Андрусяка.
На заході, окрім інших книг І. Андрусяка, було представлено щойно виданий двотомник «Фонетика тиші» і «М’яке і пухнасте» (Тернопіль : Богдан, 2019).
Вечір умовно був поділений на дві частини. Спершу Іван Андрусяк представив свою «дорослу» лірику, прозвучали тепер уже класичні вірші новітньої української поезії «Нова деґенерація», «Гуцули», «Панночкоз блакитними очима», «Катерина Білокур. Автопортрет», «Замовляння з голубами. Катрусі» (вірш-присвята дружині поета Катерині Борисенко) та ін. Неодноманітна строфіка віршів, непересічна густа образність та глибина смислів їх долучила слухачів до співтворчого слухання та роздумівпро небуденне.
Про це заявив Президент Петро Порошенко під час спілкування з мешканцями Здолбунова на Рівненщині, повідомляє прес-служба глави держави.
“Нам завжди казали, що ми не здатні конкурувати з російськими книгарнями. В українських книгарнях зараз нарешті з’явилося багато видань українською мовою... Змінилася нація, змінилася країна, і кожен з вас це відчуває. І сьогодні україномовні книжки та брошури становлять майже 78% від загального обсягу. Російськомовні, знаєте, скільки? 15%... Завжди вони (російськомовні книжки - ред.) перевищували. Ми жили як колонія в окупації», - сказав Порошенко.
За його словами, запровадження мовних квот на радіо та телебаченні дало позитивні результати.
«Нарешті з’явився український медійний простір, україномовний. Кажуть – як квоти? Є ж свобода слова, є свобода говорити будь-якою мовою. Говорити – так, але інформаційний простір заповнювати – друзі мої, українською мовою. Чому? Бо так передбачено ліцензією. Не хочете? Їдьте у Росію і спілкуйтеся російською. Ніхто вам не забороняє», - наголосив Президент.
Комісія з присудження премій Міжнародного літературного конкурсу рукописів прози «Крилатий Лев» оголошує прийом матеріалів на визначення лауреатів 2019 року. Офіційними партнерами цьогорічного конкурсу є Львівська міська рада, ЛОДА та видавництво «Астролябія».
«Ми відчиняємо браму перед усіма охочими (не обмежуючи проживанням в Україні) поборотися за нагороди та спеціальні відзнаки конкурсу, а це — випуск книжок переможців накладом не менше 1000 примірників і не тільки… Вже традиційно журі визначить і десятку найкращих авторів та найперспективніших молодих талантів, рукописи чи фрагменти яких будуть опубліковані в молодіжних числах часопису «Дзвін».
Попри відсутність вікових рамок, як і минулоріч, конкурс продовжить тенденцію на відкриття нових імен в літературі.
Народна артистка України Олена Кулик
Київський академічний ансамбль української музики "Дніпро"
художній керівник, аранжування - заслужений артист України Любомир Матейко
Зйомки: Віталій Загоруйко, Діана Горда
Монтаж: Діана Горда. Bober Studio 2019