15 червня Іванові Миколайчуку виповнилося б 75. Народився він за тиждень до початку війни у селі Чортория Кіцманського району на Буковині. 1957 року закінчив Чернівецьке музичне училищ,1961 – театральну студію при Чернівецькому обласному музично-драматичному театрі ім. О. Кобилянської; 1963-1965 навчався на кіноакторському факультеті Київського інституту театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого. Всесвітнє визнання актору принесли ролі Тараса Шевченка у фільмі «Сон» та Івана Палійчука у «Тінях забутих предків», – в них він знімався одночасно, навчаючись на 2-му курсі. Остання стрічка довгі роки була заборонена до показу в Україні, хоча здобула 39 міжнародних нагород, 28 призів на кінофестивалях і увійшла до книги рекордів Гіннеса.
У фільмі «Вавилон ХХ» (1979) Миколайчук виступив як сценарист, режисер, актор і композитор. Збирався за своїм сценарієм «Небилиці про Івана» зняти фільм та 3 серпня 1987 року його не стало. Цей задум втілив у 1989 році режисер Борис Івченко. Звання «народний артист» Миколайчуку не дали, звинувативши в націоналізмі, а Шевченківську премію присвоїли вже після його смерті.
У затишному київському Музеї Лисенка 8 червня 2016 року відбулося справжнє свято фортепіанної музики – із концертом до музею завітали вихованці київської середньої спеціалізованої музичної школи, яка з честю носить ім’я славетного Миколи Віталійовича.
Слухачі мали змогу насолодитись майстерністю старшокласників, учнів чудового викладача фортепіанного відділу школи Тетяни Володимирівни Абаєвої. Перед гостями виступили восьмикласниц і Рузана Боговська та Зореслава Чавалюк а також учні десятого класу Аліна Милко та Ерік Ткаченко.
Наприкінці 2015 року вийшов друком третій номер альманаха «Горлиця». У виданні опубліковано твори учасників та друзів літературної студії «Горлиця».
Пропонуємо до уваги читачів твори Станіслава ЗАБАРИ, які увійшли до альманаха.
Станіслав ЗАБАРА – доктор технічних наук, професор, лауреат Державних премій СРСР та УРСР, Заслужений винахідник СРСР, Заслужений діяч науки і техніки України, завідувач кафедри інформаційних технологій та програмування Університету «Україна»
Професійне журі з представників України, Канади та США нещодавно підвело підсумки нового, престижного міжнародного українсько-канадського літературного конкурсу «Чеканне слово Бабеля», присвяченого 125-річчю з дня народження видатного письменника Ісаака Бабеля, котрий жив в Україні у ХХ столітті. Цікавий конкурс проводився в жанрах короткого оповідання та новели, неперевершеним майстром яких був Бабель.
Організатори конкурсу – популярний часопис «Порт-Фоліо» (Канада, м. Монреаль, головний редактор – відомий український письменник Михайло Блехман), а також інші канадські й українські видання і Посольство України в Канаді.
У номінації «Новела» переміг Арсеній Троян (Україна), автор цікавого твору «Небо падає». А лауреатами стали Анна Агніч (США), що надіслала талановиту новелу «Дров’яна піч», та письменник і журналіст із Чернігова, заступник головного редактора обласної газети «Деснянська правда» Сергій Дзюба – його печально-іронічна бувальщина на військову тематику «Дивний Левко» теж набрала значну кількість балів.
З метою відзначення учасників ХІІІ фестивалю студентської творчості «Університетське літо» та проведення профорієнтаційної роботи серед загальноосвітніх навчальних закладів Київщини 09 червня 2016 року Науково-освітнім центром патріотичного виховання Університету «Україна» було організовано та проведено освітньо-краєзнавчий захід.
Зокрема, учасники (студенти та викладачі Університету «Україна», народний козацький ансамбль «Горлиця» Тарасівського будинку культури, вихователі ДНЗ «Намистинка» м. Вишневе, козаки МГО «Українське козацтво», воїни інтернаціоналісти) ознайомилися з цікавими історичними місцями Київщини.
«Іловайський вальс» — це Пісня-реквієм по загиблих в Іловайську в 2014, заклик до миру.
Слова Тетяни Прозорової, музика, виконання, запис Миколи Шевченка.
Бабуню, мила, здрастуй.
От і ми... Атож, нечасто бачимося з братом!
А це – зійшлись удвох окрай зими
від пирію могилку рятувати.
Бур'ян розполонився – просто жах! –
живучий, дужий над і під землею...
Його – повсюд. Найбільше – по кутках...
І жаль святої пам'яті своєї.
Душа твоя вже, певно, не болить,
а нам, живим, так боляче, бабуню!
Ти відійшла за крок від кабали
і розбрату неспинного відлуння –
лишила світ, рятуючись від зла,
від вигуків: «Ей, Укри! На колєні!»
Інакше ЯК би ти пережила
Стартував тиждень «Нового італійського кіно», що урочисто відкрився 8 червня у столичному кінотеатрі «Київ» та пройде у чотирьох містах України:
Організатори події:
І Всеукраїнський фестиваль любовної лірики та авторської пісні про кохання «МОВОЮ СЕРЦЯ» проходитиме в третю суботу серпня (20.08.2016 року) в концертній залі Івано-Франківського обласного об'єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» за адресою: вулиця Грушевського, 18, місто Івано-Франківськ.
Засновники та організатори фестивалю — подружжя Олі та Романа Бойчуків.
Фестиваль має на меті підтримку та популяризацію сучасної авторської любовної лірики та авторської пісні про кохання, виявлення талановитих авторів, заохочення та стимулювання творчої активності авторів.
У програмі фестивалю — проведення конкурсу, виступи учасників та гостей, презентації нових поетичних книг любовної лірики сучасних авторів.
Іноді у кожного з’являється думка про той невидимий незнаний край світу, де, за нашими уявленнями, має бути добре. Виникає бажання покинути все й податися туди. Не що інше, як втеча від самого себе. Вікторія це добре розуміла. Вона математик, королева точних наук. Звикла, щоб усе було чітко й зрозуміло, без сентиментів. Усе заплановано, життєвий вектор з конкретними цілями. Для неї були незрозумілими зітхання й переживання колег. Постійний рух вперед, долання перешкод, аналіз, досвід і знову вперед. Якось так усе й відбувалося. А тепер… щось, мов сухенька хворостинка хруснуло в душі, надломився той залізний стержень, на якому усе трималося. В якийсь момент зупинилася, оглянулася на прожите – а там порожньо. Заради чого чи кого усе це? У сорок п’ять не має ні сім'ї, ні дітей. Робота, робота, робота. Загубила себе у тій роботі давно, як і радість життя.