Заряди снігу у обличчя... Хоч весна
В зими права свої отримала без бою. 
Дурня... Чи личить снігу замітати нам
Шлях, що до зустрічі намітили з тобою?...
.....................................
-ТА ШО Ж ТАКОЄ???
.....................................
Питання гостромислі-
Чого це ми "закисли"?
"Кректати", наче, рано...
-Вдягай своє... Весняне!
(і поголи "пілотку")))
Горілку "Рашен водку"
Із снів зимових Наві
Ти вилий до канави!..
-Бо вже летять лелеки,
-Бо зустріч недалеко,
І ми, зимово-кволі
З тобою разом голі
У ванній питимем коньяк,
А там- до постілі... Ну як
Тобі весняний коньячок?

Михайло Блехман. Роман «Відображення»

Тим, кого дай, Боже, бути мені достойним.
Моє минуле не мине, поки не мину я.

Категорія «відображення» означає суб’єктивну здатність людини як мислителя оперувати мислями як фактами свідомості, незалежно від об’єктів, які вони відображують.

З філософської книги

Германов

«Шинок – то життя... Бруд і блиск, убогість і пишнота – 
все стікається туди, як сміх і сльози, скнарість і розгойданість душ».

(П. Загребельний, «Я, Богдан»)

«Ще поки там, нагорі, - воєнком звів очі до стелі, - не вирішили, чи буде нова мобілізація. Але є вказівка: якомога більше залучити на контракт». Чоловік років 50-ти зосереджено вбивав дані з мого лейтенантського квитка собі в комп’ютер.

«А як у вас з роботою? Ви працюєте?», - спитав він, примружившись.

«Так, все добре», - трохи ніяково відповів йому. Чоловік несамохіть нагадав мені, що вже понад рік не отримую зарплату й ніяк не вдається знайти нову роботу.

Воєнком позіхнув і вимовив: «Чого я питаю? Бо усім важко стало. Роботи нема, грошей нема... Скажіть, а зараз ви зможете пройти медкомісію?».

«Так», - вимовив я.

Ганна Онищенко – відома українському суспільству, як високопосадовець, - Міністр Кабінету Міністрів України. Здавалося би, що може бути спільного в фахового політика з літературою… Але історія української політики може пишатися письменниками, які формували себе в політичному часопросторі. Згадаймо Грушевського, Винниченка, Ольжича…аж до часів Незалежної України…Драч, Павличко, Мовчан, Яворівський, Марія Матіос…. Нещодавно у видавництві «Самміт – книга», Ганна Онищенко видала «Новорічні пригоди Морозенка». У Київському будинку книги відбулася презентація, на якій Ганна Володимирівна відкрилася світові, як цікавий письменник і оповідач.

Казка про Морозенка – не перше творіння Ганни Онищенко. У 2012 році вийшла в світ перша книжка автора про Маленького Мука в авторському віршованому аранжуванні, яка незабаром буде перевидана ще раз. У передчутті цієї події, ми вирішили поспілкуватися з письменницею про творчість, як предмет самовираження.

28-го березня о 13.00  в Літературно- меморіальному будинку - музеї Т.Шевченка за адресою пров. Шевченка, 8а, у Києві, відбудеться виставка малюнків талановитої україночки зі Словенії Карини Маловшек.

Вийшов друком черговий  №77  міжнародного  літературно-мистецького  журналу  "Склянка Часу*Zeitglas".

У березневому номері  „Склянка Часу*Zeitglas” публікує оповідання Миколи ПРОЦЕНКА „ДЕТИ”,  повість Сергія ЛЕВЧЕНКА „МОЄ МІСТО ”, новели Юрія ШЕЛЯЖЕНКА „Сімейні цінності”, Анатолія ЗІНЧЕНКА „Весняні метаморфози”.

Розділ Альтернативна проза представляє кіносценарій Анатолія КРИМА  «Гаражный папа», оповідь   Володимира ЄРЕМЕНКА «Безногим нищим», новеллу Юлії МЕМЕНОВОЇ «Молодість».

ПОЕЗІЯ представлена творами переможців IV-го міжнародного поетичного конкурсу «Чатує в століттях Чернеча гора» Валерії ВЛАЩИК, Наталії ДАНИЛЮК, Ірини ХАРЧЕНКО (у перекладах німецькою мовою) та новітніми віршами Любові МАТУЗОК, Євгенії БІЛЬЧЕНКО, Антоніни ОСТРОЛУЦЬКОЇ, Лідії ПІДВИСОЦЬКОЇ, Віктора ОСТРОУХА та молодих українських авторів.

26 березня о 18:00 год. у Домі освіти та культури «Майстер-клас» (вул. Лаврська, 16-А) відбудеться урочиста церемонія вручення міжнародної молодіжної літературної премії «Гранослов».

Церемонія передбачає оголошення про видання книг лауреатів та альманах фіналістів, вручення цінних подарунків, а також концертну програму за участі зірок, музичних та танцювальних номерів.

Відомі українські письменники Тетяна та Сергій Дзюби порадували своєю новою книжкою «Яблука з небесного саду», в якій представлено вірші туркменською (в перекладі знаного туркменського і шведського письменника Ак Вельсапара) та українською мовами. Цю збірку видано дуже ошатно, в твердій обкладинці (в оформленні використано фрагмент картини Густава Клімта «Дерево життя»). Обсяг – 280 сторінок. Це – спільний туркменсько-шведсько-український проект, гарна робота шведського видавництва «ГУН» (м. Стокгольм) та видавництва «Український пріоритет» (м. Київ). Редактор книжки – відомий поет, прозаїк, видавець, заступник голови Національної спілки письменників України Володимир Шовкошитний. Саме він, разом з авторами й перекладачем, і опікуватиметься промоцією книжки в Україні та за кордоном.

Сьогодні, 23 березня, у столичній Книгарні «Є» відбулася  зустріч письменників Олега Криштопи та Степана Процюка, які розмовляли зі своїми шанувальниками на тему «Політичний роман: український вимір. Ініційовано  захід літературною агенцією «Discursus». 

Дискусія була змістовною, прозвучало багато цікавих думок з приводу сучасного політичного роману та політики й літератури в цілому. 

Степан Процюк висловив думку стосовно того, що письменник не може бути політиком. Він більше романтик, мрійник. Політика завжди з’їсть його. На що присутній в залі український політик, громадський і культурний діяч Олесь Доній заперечив, аргументуючи тим, що аби не було українських письменників, не було б і українських політиків.

Не можна відкладати турботу про велике і вічне на ті часи,
коли буде досягнута для всіх можливість
задоволення своїх елементарних потреб.
Інакше буде пізно.
Ми дамо матеріальні блага в руки людей,
ідеалом котрих буде вимога «хліба і видовищ».

 

(В.І. Вернадський)

Дорогі, милі моєму серцю, українці!

Ви народжені великим народом, коріння якого вростає аж у арійський ґрунт. Могутній потенціал цього етносу – русичів призвів до створення у другій половині І-го тисячоліття нашої ери праматері сучасної України – Древньої Русі, однієї з найпотужніших держав світу. Із княжими родами – провідниками цієї країни та її окремих земель прагнули дружити, домагалися їхньої прихильності монарші двори Європи, Візантійські царі, ординські ханства та каганати.