Зустрічі з письменником Тарасом Прохасько чекали читачі – діти, бібліотекарі, шанувальники його творчості.

На ранкову зустріч 16 листопада в обласну бібліотеку для дітей завітали учні 2-х і 3-х класів СШ № 35 м. Дніпропетровська.

Юні читачі добре підготувалися, бо прочитали три «дитячі» книги: «Хто зробить сніг», «Куди зникло море» і щойно видану у львівському «Видавництві Старого Лева» – «Як зрозуміти козу». Трилогія написана Тарасом разом із дружиною Мар’яною, яка, окрім того, стала ще й ілюстратором усіх книжок.

Модератором зустрічі була дніпропетровська письменниця Наталя Дев`ятко.

З 10 по 13 грудня в Українському домі відбудеться передріздвяний ярмарок подарунків «Чобіток Святого Миколая».

У перший місяць зими вся Європа готується до Різдва. Вулиці прикрашають святковими вогниками, на прилавках магазинів з’являється печиво у вигляді ялинок, звіряток, зірочок, усі метушаться, щоб купити подарунок для своїх рідних і близьких.

Український дім на Європейські площі започатковує нову сучасну традицію – ярмарок святкових подарунків.

Презентація спеціального бельгійського числа журналу «Всесвіт» відбулася в Національній спілці письменників України.

Модерували захід головний редактор журналу Дмитро Дроздовський та письменник і науковець, лауреат Премії Міністерства культури Федерації Валлонія-Брюссель Дмитро Чистяк.

У заході взяли участь представники дипломатичного корпусу Посольства Бельгії в Україні, бельгійські письменники, а також українські автори, перекладачі, які безпосередньо працювали над презентованим виданням.

Пластунка Галина Пісецька-Кохановська склала заповіт для Українського католицького університету у Львові — зобов’язалася віддати на користь молодих українців майже 40 тисяч доларів.

Цей вчинок її дочка Оксана Пiсецька- Струк пояснює просто: таким було ціле її життя – сповнене служінням Україні, Церкві, людям. Вона була з тими, хто її потребував. Не шкодувала для людей ні часу, ні коштів. Тому як тільки Україна виборола незалежність – почала допомагати ще й студентам і дбати про їхній розвиток.

Нижче подаємо розповідь доньки — пані Оксани — про життєвий шлях блаженної пам’яті Галини (Олени) Пісецької-Кохановської.

Анатолій Гризун. Перстень-Зодіак. Суми: ВВП «Мрія-1», 2014. -162 с.

Для мене місто Суми в поетичному сенсі то, насамперед, вірші Анатолія Гризуна. Маю і першу його збірку «Десниця», і другу «Розкрилля», що вийшли в Харкові сорок з гаком років тому. З тих пір крутиться у пам’яті строфа:

Волошки в житі пурхають по риб’ячі,
Та спілим серпнем місяць поколовся,
А я собі розгулюю, порівнюючі
Із діловими вусами колосся.

Шановні пані та панове!

Інформуємо Вас про те, що за 15 днів
збігає прийом творів на розгляд у IV-му міжнародному поетичному конкурсі «Чатує в століттях Чернеча Гора».

Це літературне змагання поетів має відбуватися відповідно темі ліричного віршу «Мій рідний край» і полягає у художньому втіленні краси рідного села, міста України та
осмислення ролі «малої батьківщини» у становленні людини.

Докладно-на сайті: http://zeitglas.io.ua/s1684912

Джерело: Наталя Околитенко (1 лютого 2013). Він показав третій шлях 

19 грудня 2012 р. пішов із цього світу Борис Плаксій. Пішов, не привернувши уваги суспільства, бо не прагнув того й за життя. Людиною тисячоліття назвав його Іван Марчук — і справді, нам іще треба осягнути, хто серед нас творив.

Днями відкритий урок української мови провела вчителька третього класу Носівського навчально-виховного комплексу № 3 Наталія Руденко. Її першими помічниками стали самі ж третьокласники.

Це було незвичне заняття, де йшлося про багатство і красу української мови. Зі сцени шкільного актового залу того дня лунали приказки, загадки, вірші, пісні і навіть,  розігрувалися вистави та танці. 

Поспілкуватися з учнями педагог запросила письменницю Тетяну Череп-Пероганич та художницю Оксану Грек. Вони презентували дітям свою творчість та розповіли, про те, що рідна мова значить особисто для кожної з них.

Соціальна тематика та творчий неспокій знову спонукало Молодіжну літературну платформу Рівненської обласної організації НСПУ ставити нові завдання для свого мистецького саморозвитку та апелювати до літературного емпатії у напрямку творчого комформізму. Темою обговорення стала онтологія літератури в організмі соціуму, простіше кажучи, як письменницька когорта може долучитися до висвітлення та проведення етично-моральної профілактики соціальних проблем. Консервативні та традиційні літературні вечори та свічі пам*яті, на думку молодих рівненських письменників, повинні тісно переплітатися із прозово-поетичними арт-заходами та флеш-мобами приурочених подіям, котрі турбують не лише творчі осередки, але й групи людей, що не мають відношення до безпосереднього мистецького осередку , власне кажучи, до пересічних громадян, яких ми зустрічаємо в метро, магазинах, дитячих майданчиках тощо.