В рамках Міжнародного фестивалю традиційних культур «ЕтноСвіт» у «Мистецькому Арсеналі», за підтримки Благодійного фонду «КОЛО» діятиме творча майстерня травоплетіння Лесі Колосенко - «КОЛОДІЙ».

Запрошуються діти до навчання: 15 травня (16.00-18.00); 16 травня (15.00-19.00); 17 травня (12.00-15.00, 16.00-19.00). Довідки за телефоном +38 063 799 71 61.

10 травня у Жовкві на Львівщині відбулася презентація книги Галини Фесюк «Із полум’я любові», яка побачила світ у львівському видавництві «Плай».

На свято, яке водночас було приурочене Дню Матері, зібралися у Народному Домі - жовківчани, друзі та колеги поетеси.

-Я не соромлюся своїх віршів. Бо в них велика правда життя. Все те, що я пережила, те, чому навчилася: як можна очищувати свою стежину від каміння та перешкод, від спокус та невдач, падати і підніматися, вірити і кохати, - зазначила сама авторка.

Здавалося б, що може бути простіше, аніж написати про творчий успіх співака, з яким разом працювали у понад сотні концертів? Різних концертів – від камерних до велелюдних, від піднесено-позитивних до емоційно важких, наче кам’яна скеля; у залах і на вулицях, у будинках культури, будинках офіцерів, пристосованих чи зовсім не пристосованих приміщеннях, в ангарах, на летовищах, на полігонах, просто неба… Що може бути легшим, аніж написати про людину, чия життєва позиція правильна і чітка, з ким безліч разів спілкувалися і в межах творчих аспектів і в неформальних ситуаціях? …Але, коли у великій залі філармонії гасне світло, коли на сцену виходять близько шести десятків музикантів симфонічного оркестру, а потім – соліст, коли починає звучати музика, переплітаючись із голосом виконавця, слова ненаписаної ще статті трансформуються в емоції і підсвідомо прагнеться зберегти лет отих емоцій щонайдовше отакими, не розкодованими, аби післясмак саме цього концерту лишався і в наступні дні.

8 травня в Бучанському міському парку відбудеться культурно-мистецька акція присвячена ветеранам Другої світової війни та воїнам АТО.

У програмі — Гала-концерт переможців XV Міжнародного телерадіофестивалю «Прем'єра пісні».

Вхід вільний.

Прем’єра фільму «Хвилина усвідомлення». Дебют молодого режисера Кирила Кужалева. 

21 травня о 19.00. Будинок кіно. Синя зала.

«Хвилина усвідомлення»

• Назва: «Хвилина усвідомлення»
• Рік: 2015, країна: Україна
• Режисер: Кирило Кужалев
• Автор сценарію: Ольга Тичина
• Композитор: Олег Разумовський
• Жанр: Драма, мелодрама.  
• Хронометраж: 01:25
• В головній ролі: Юлія Сак
• В ролях: Іван Соснитський, Юлія Барок, Юля Пстига, Микола Коваль, Оксана Усова – Бойко, Ваня Кульба, Наталія Козютинська, Сабіна, В’ячеслав Дойніков, Антон Мельников, Олег Колотилюк, Євген Степанов, Олег Працюк, Мар’яна Леонтович, Владик Степанчук, та інші. 

Готує видання до друку «Видавництво Старого Лева», і це, як зазначено на обкладинці, – «мамина книжка», бо в ній – спогади про лідера гурту «Скрябін» Андрія Кузьменка його мами – пані Олі.

Згідно з повідомленням на сайті «Лева», книжка «Моя дорога птаха»  не має багато сторінок – сорок вісім. Замість анотації видавці подають відгук на смерть музиканта Сашка з м. Лубни: «Кузьма був справжнім українцем, патріотом своєї держави. Він не боявся казати те, що думав. Він був реально крутим і класним. Сумно, що його вже немає з нами. Це та людина, яка могла зробити світ кращим».  

Нагадаємо, що Андрій Вікторович Кузьменко народився 17 серпня 1968 року на Львівщині – у Самборі. Трагічно загинув 2 лютого 2015 року в автокатастрофі  на Дніпропетровщині, повертаючись із концерту у Кривому Розі. Поспішав на літак. Позашляховик Кузьми не розминувся з молоковозом. Від отриманих травм співак помер на місці.

Незгасна пам'ять про славетних українців, які поклали своє життя заради вільної та квітучої України, назавжди залишиться у наших серцях та душах.

Громадська організація «Розбудова» пишається побратимами, що увійшли до нескореної Небесної сотні та чий подвиг під час Революції Гідності назавжди червоними літерами вписаний в історію нашої держави. Світла пам'ять про безстрашних хлопців та дівчат має бути увіковічена у книжках та оповідях, задокументована у кінострічках та телехроніках. Лише так наші нащадки зможуть дізнатися про буремні події в центрі Києва та інших міст країни у січні-лютому 2013 року, та які стали одними з найбільш трагічних в сучасній історії нашої держави.

ДЕНЬ СВЯТОГО ЮРІЯ

Історія святкування Дня Святого Юрія

У християнському світі дуже поважають Святого великомученика Георгія (Юрія) і віддають йому шану 6 травня (23 квітня ст. ст.) у день, коли він був страчений у місті Нікомідії за наказом імператора Діоклетіана у 304 році.

У «Житії Святих» святителя Димитрія Ростовського розповідається про Георгія (Юрія), що він був сином багатих і благочестивих батьків із Кападокії*. Його батька стратили за те, що він був християнином. Залишившись вдовою і піклуючись про безпеку маленького Георгія, мати переїхала жити в Палестину. Походила вона з багатої і знатної родини, і саме в Палестині знаходились її родові маєтки. Виростав Георгій у любові та достатку, отримав хорошу освіту. Коли прийшов час, він обрав військову службу. Був він людиною відважною і благочестивою. Незабаром імператор Діоклетіан призначив його комітом** і воєводою. Мати Георгія на той час уже померла, і він залишився спадкоємцем величезного багатства.

Тіна ОВДІЙ,
журналіст Імідж-центру Університету «Україна»

Фото Валерії ЧЕРНЯЄВОЇ

29 квітня 2015 року в Університеті «Україна» відбулося чергове засідання літературної студії «Горлиця». Темою зібрання стала рима та римотворення. Гостем студійців був поет, журналіст, громадський діяч, лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка (2008) Петро ПЕРЕБИЙНІС.

– Читання – це не розвага, а велика робота. – каже Петро Мусійович, який читає і перечитує улюблені книги з олівцем у руках і робить помітки на сторінках. Поділився він також спогадами про те, як став поетом: шкільні вчителі не помічали літературних здібностей Перебийноса-школяра і, окрім п’ятірок у щоденнику, ніяк не відзначали добре написані диктанти і перекази. Все змінилося у сільськогосподарському технікумі, куди Петро Мусійович вступив після школи. Там учителька рекомендувала його до участі в  літературному конкурсі. Петро Перебийніс посів на тому конкурсі перше місце та приз – авторучку (на той час для звичайної людини, селянина) та примірник творів М. Гоголя. Батько поета, Мусій Феодосійович, оглянувши подарунки, а особливо авторучку, сказав: «А може, ти будеш цим писати?» Так і було визначено подальшу долю поета.

«Це – пісня моря, мовчання каменів, шепіт зірок та подих вітру…»

– Мені цікаво подивитися танець живота. Як мужчину, мене це надзвичайно приваблює. Цей танець східний наче зачаровує, заворожує! Це – як Шахерезада з казки про тисячу і одну ніч…

– Я вважаю, що східні танці – дуже еротичні. І, якби я мала час цим займатися, то всі чоловіки були б моїми. Я в цьому впевнена!