Маніфестація «St.Michele»

В Парижі українців маніфестація —…
За відставку влади демонстрація,
Бо ця влада чужа народу
І душить всяку свободу,
Що порушує конституцію,
Де суд породив проституцію,
Яка є корупційна регіоналка,
Як партія влади — аморалка
В лиці президента
І банди шакалів слова,
Як комуністичної зарази основа …
І досить терпіння тримати
На їхні обдурства і стати
Повинні ми в оборону держави,
Щоб не втратить козацької слави …
Слава Україні !
Героям слава !
Від нас українців залежить
Майбутня наша держава …

Рідну мову свою полюбила з дитинства –
Моя подруга вірна, я з нею на «ти»,
Бо корінням своїм я на землях вкраїнських,
Хоч і кличуть-манять мене інші світи.

Я у мові знаходжу п’янку насолоду,
Дасть натхнення звичайне сполучення слів.
Як чарують її звукові переходи
І мелодія з давніх омріяних снів!

Рідна мово моя, досконалості подих,
Ти лікуєш, слабких піднімаєш з колін,
І ховаєш в глибинах всі барви природи,
Мудрість предків і дух молодих поколінь.

Stichting Matrix Orange у співпраці з Фондом сприяння розвитку мистецтв та Посольством України в Королівстві Нідерландів

п р е з е н т у ю т ь

Мистецтво, Культура та Революція: вплив турбулентних часів на творчість митців (натхнення Українського ЄвроМайдану)

Учасники:

• Владислав Шерешевський (живопис)
• Володимир Харченко (фотографія)
• Роман Бондарчук (режисер) 

Акція відбудеться 29 листопада, 2014, 19:30 – 21:00 

за адресою:: Prinsegracht 8, 2512 GA, Den Haag, The Netherlands

Вітаю з величним святом Днем української мови та писемности.

Народи без своєї мови – бездомні. Нема жодного сенсу аналізувати мовну свідомість теперішньої начебто української влади – це споживачі та утилітаристи в кращому випадкові. В гіршому – логічний продукт багатостолітнього українського рабства. Вони зі світу матерії. Мова – зі світу Духу. Тому пропоную доступний і радісний мовний епізод навіть для них. Записав його у книзі "Імперія" польський дослідник імперії зла СРСР Ришард Капусцінський, який відвідував різні поневолені квазіреспубліки, аби збагнути глибину ментальної кризи поневолених народів з адаптованим розумом.

Слово «вінтаж» увібрало кілька понять. Це і вино певного року виробництва; і суміш стилів,  коли старовинні елементи декору вплетені в сучасний інтер’єр… Також це в індустрії моди – предмети минулого у сучасній інтерпретації. Вінтажем називають і вироби із металу, порцеляни тощо, виконані вручну, тобто антикваріат. Навіть у мистецтві фотографії побутує це поняття: відбиток знімку з оригіналу…І ось, уявіть собі, - як усе це  втілити в сценічному дійстві? Тобто перенести  поняття вінтажу на сцену. Здавалося б, -  неможливо! Та відомій українській поетесі Ларисі Петровій й не менш відомому в Україні та за її межами композитору Леоніду Нечипоруку це вдалося! Свідками цієї безумовної творчої перемоги з назвою «Кав’ярня називалась «ВИР» недавно стали численні глядачі у Київському будинку учителя.

Чергова поетична збiрка Iванни Осос «МАКИ ЧЕРВОНI» - це книга-реквiєм Небеснiй Сотнi, чи хронологія Революцii Гiдностi, новий творчий здобуток автора, поданий на читацький загал. Це поезiя, що не дозволить забути тих, хто так невчасно вiдiйшов у вiчнiсть, зiгрiватиме душi, пiдiйматиме нацiальний дух, додасть сили й вiри в неминучу перемогу над злом.
Слава Українi! Слава iї Героям!

Для довідки: Iванна Павлівна Осос народилася в Ніч на Івана-Купала – 7 липня 1965 року на Львівщині, в сім’ї православного священника. За фахом лікар – кардіореаніматолог, кандидат медичних наук з кардіології.

9 листопада в актовій залі ЦДЮТ відбувся творчий вечір з нагоди Дня української писемності та мови. Відзначити свято мови зібралося багато людей, залюблених в українське слово, пісню та поезію. А організаторами виступила міська організація всеукраїнського товариства «Просвіта ім.Т.Г.Шевченка» спільно з газетою «Конотопський край» та засновниками мистецького порталу «Жінка-УКРАЇНКА».

— Все-таки дивно влаштований світ, — вкотре переконався п’ятилітній Олексійко. — Ось школярі, відгулявши випускний, б’ють байдики, дивляться телевізор, тобто їдять життя повною ложкою, а ми, як і раніше, ходимо в наш чернігівський дитсадок «Золота жабка»…

— Зате такого балу, як у нас, у жодній школі не було! — згадувала Катруська. — І на мітлі політали, і в кориті станцювали, і з комп’ютерними вірусами потоваришували, і в п’явок та павуків у гостях побули, й навіть застуду та нежить на безлюдну планету запустили…

П’ятилітній Дмитрик, як і належить справжньому джентльменові, час від часу здійснює у чернігівському дитсадку «Золота жабка» різноманітні подвиги: то подарує панночці троянду, то поділиться печивом, то допоможе застібнути неслухняний ґудзик чи зав’язати стрічку. Ось і сьогодні по дорозі в дитсадок він сам запропонував Ганці піднести її сумочку і слухняно пер до самої групи, хоч важила та сумочка, ймовірно, набагато більше від самої Ганки.