7 грудня о 15 год. у конференц-залі Чернігівської ОУНБ ім. В. Г. Короленка (просп. Миру, 41) відбудеться презентація-обговорення книги чернігівських дослідників Сергія Горобця та Сергія Бутка «Хроніки війни більшовиків з українським народом. Голодомор 1932-1933 років на Чернігівщини: виконавці злочину».
За додатковою інформацією звертатися: Ірина Каганова, тел. (0462) 77-51-57
1 ГРУДНЯ 1991 року – відбувся Всеукраїнський референдум, на якому 90,32 % населення висловились на підтримку Незалежності. Одночасно відбулися перші вибори президента України Л.М. Кравчука.
1 ГРУДНЯ (14 ГРУДНЯ ЗА Н. СТ.) ДЕНЬ СВЯТОГО НАУМА
День пророка Наума. У церковному календарі поряд із святими мудрецями Божими – покровителями наук і просвітителями, пророками Андрієм Первозванним і предтечею Хрестителя – Іоаном, рівноапостольними Кирилом і Мефодієм – вчителями слов’янськими або євангелістом Лукою, пророк Наум не такий вже й популярний. Проте народ увічнив його, як нікого іншого, у прислів’ях: «Батько Наум наведе на ум» «Прийшов Наум – пора братися за ум», «Прийде Наум – наставить дітей на ум», «Не знаю ні аз, ні буки, а прийде Наум – змусить до науки».
23-24 листопада 2016 року в Університеті «Україна» відбулася ХVI Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні проблеми навчання та виховання людей в інтегрованому освітньому середовищі у світлі реалізації Конвенції про права осіб з інвалідністю».
Мета конференції: інтеграція зусиль вчених, освітян, підприємців, промисловців та громадських діячів для обговорення та розв’язання широкого кола проблем навчання та виховання людей в інтегрованому освітньому просторі.
26 листопада біля Національний музей "Меморіал жертв Голодомору" у Києві відбувся меморіальний захід пам’яті. Про цю подію повідомляє прес-служба Міністерство культури України.
«1933: "І ЧОГО ВИ ЩЕ ЖИВІ?» Книга з такою трагічною назвою побачила світ напередодні Дня пам’яті жертв голодоморів у Видавництво "Кліо". Зібрання усних історій ще живих свідків національної катастрофи підготували в Інститут історії України НАН України; наукова редакція – історика Станіслав Кульчицький.
Про книгу розповідає Георгій Григорович Лук'янчук у однойменній статті.
«До Дня Гідності та Свободи в Міжнародний конгрес-центр «Український дім» презентували мультимедійну мандрівну виставку «Відважні: Наші Герої», присвячену 100-річчю Української революції», повідомляє міністерство культури. Про це та інше читайте у рубриці «Актуально».
Понад три роки Український державний центр радіочастот співпрацює з Міжнародним благодійним фондом «Життя з надлишком». Завдяки спільним зусиллям було організовано та проведено чимало волонтерських акцій та благодійних крусейдів для вихованців Таращанського Навчально-реабілітаційного центру та дітей-сиріт Київщини.
Черговим проявом доброти і милосердя стала організація поїздки на фабрику ялинкових прикрас в село Луб’янку, Бородянківського району, що на Київщині для дітей, хворих на ДЦП. Співорганізатором заходу виступила Святошинська районна громадська організація допомоги та сприяння дітям-інвалідам з дитинства «Церебрал».
Шановні друзі! Запрошуємо Вас долучитися до благодійного аукціону "Митець до кави" (https://www.facebook.com/mytec.do.kavy/). Це благодійний аукціон зустрічей з митцями, спрямований на добру справу. Благодійну допомогу ми збираємо для видатного професора Києво-Могилянської академії, доктора фізико-математичних наук - Михалевича Вадима Михайловича.
Діагноз – цироз печінки 4 ступеня(!) на фоні гепатиту В, що потребує операційного втручання - пересадки печінки (орієнтовно 60 тис. доларів США). Якщо Ви маєте бажання поспілкуватись з митцем неформально за філіжанкою кави, обирайте, робіть ставки). Інтернет-аукціон триває до 23.59 8 грудня.
Жила-була у лісі ялинка. Серед інших високих сосен та ялин, серед рясних берізок та вільх ялинка бачила себе дуже непривабливою. І коли легенький вітерець заводив жваву розмову у лісі, то всі деревця починали шелестіти-гомоніти між собою. Тільки ялинонька з ріденьким та тоненьким голосочком своїх голочок мовчки сумувала. Її ніхто не чув, на неї ніхто не звертав уваги. Одного разу ялинці стало так сумно, що вона не витримала і заплакала. Сльози одна за одною стікали з її голочок і капали на невеличкий горбочок під ялинкою, який раптом ворухнувся.
- Зайчик? – здивувалася ялинка. – Звідки ти тут?
- Спав, поки якесь дівчисько сліз не розпустило, - пробубонів зайчик спросоння. – І чому ми плачемо?
В одному казковому лісі жила родина дятликів. Дятлик-тато був дуже поважним у лісі птахом, частенько пропадав на роботі. Треба вам сказати, що коли дятлик-тато працював, - чути було у всьому лісі. Невтомний птах-трудівник розгулював зранку до вечора по стовбурам дерев, вистукуючи старанно кожен сантиметрик та прислуховуючись. Коли на кожен свій стук дятлик-тато чув такий же гарний відгомін – він задоволено залишав перевірену ділянку та переходив до наступної. Якщо ж стук був глухуватий - не той, що дзвінко розлітається по лісу – дятлик-тато починав ретельно нишпорити по стовбуру, обстежуючи кожнісінький куточок, дістаючи з-під кори комашок та черв’ячків, таким чином дбаючи про здоров’я кожного деревця в лісі.
Мама-дятлиха теж інколи простукували ближні деревця, але не стільки для лікування дерев, що було обов’язком дятлів, скільки для пошуків комашок та черв’ячків на вечерю.
Першого грудня, минає 25 років від нашого Референдуму про незалежність України та перших президентських виборів.
Логічно, що 48-е число тижневика "Слова Просвіти" відкриваємо кореспонденцією Петра Антоненка про цю подію. Цікаві цифри, які подає й аналізує чернігівський журналіст. Скажімо, 57 відсотків севастопольців проголосували за Незалежну. Або про те, як в Україні "приживалася" посада глави держави і як її сприймає електорат з кожним наступним Президентом.
Відомі українські письменники з Чернігова Тетяна та Сергій Дзюби стали щойно лауреатами Міжнародного літературно-мистецького фестивалю в Румунії, у Бухаресті, який щороку організовують румунська Академія та Фундація Пауля Полідора. Президент Міжнародної літературно-мистецької Академії Румунії, знаний письменник, перекладач, автор популярних пісень Пауль Полідор представив на престижному фестивалі у своєму перекладі твори Івана Франка (тут тепло й гарно вшанували нашого класика) і сучасних українських поетів – Сергія і Тетяну.
Взагалі, в 2016 р. вірші чернігівців друкувалися в провідних румунських часописах, зокрема їхній творчості присвячені журнали румунської Академії – ошатний фотопортрет Тетяни розмістили на обкладинці липневого номера (там же подано близько тридцяти її віршів), а фото Сергія – на обкладинці вересневого академічного часопису, у якому, крім його творів, надруковано й різноманітні матеріали та відгуки про діяльність Міжнародної літературно-мистецької Академії України, котру очолює Сергій Дзюба.