Відомий вислів Ернеста Хемінгуея про дзвін, котрий звучить по тобі, можна віднести й до книжки «Люба Елен із Бріджсвіла». Книжки, яка народжена в Україні авторкою Ольгою Рєпіною.
І хоча події твору розгортаються у відомому бастіоні консерватизму та практицизму, як Велика Британія, герої книги ведуть себе нетипово для своєї країни та співвітчизників. Й божевільно, подумки, коли одягнути англійський стрій твору на рамена українських теренів. Бо, зазвичай, яка теща на Україні, де жлобством вражені всі соціальні прошарки суспільства, зостанеться задоволеною, коли невдаха-зять (котрий сидить у неї на шиї) купує старезне, нікому не потрібне авто, заявляючи, що йде працювати до мандрівного цирку. Тобто фактично кидаючи напризволяще дружину й доньку.
Однак недаремно повість в анотації названа авторкою як психотерапевтична. Практична англійська теща не перетворюється на постійний зубний біль для зятя, а з гумором сприймає цю подію. Й тим самим закладає позитив в сприйманні життя, яким би воно не здавалось чорним негативом, у свою онуку – малу Елен. Світосприйняттям якої й написана книга.
Акція "Ми хочемо миру! Схід і Захід разом" добігає кінця. Вже 20 червня її куратори запрошують всіх до столичного Українського Дому. Там будуть присутні діти з Бахмуту, Маріуполя, Києва.
Напередодні заходу, а саме 18 та 19 червня, в тому ж таки Українському Домі, можна буде побачити прапори та малюнки дітей, які вони розмалювали у своєму світогляді миру на рідній землі. Діти бажають перемоги над агресором, миру і єдності як на Сході, так і на Заході України. Саме про це вони і хочуть сказати на весь світ!
Варто зазаначити, що опісля прапори будуть передані організаторами в усі посольства, що знаходяться на території України.
Вхід вільний.
Організаційний комітет з проведення 8 Всеукраїнського сільського фестивалю народної творчості «Катеринина пісня», присвяченого Пам’яті Народної художниці України К. В. Білокур, щиро запрошує гостей та учасників фестивального дійства.
Фестиваль відбудеться 9 червня (неділя) 2019 року на батьківщині художниці в с. Богданівка Яготинського району Київської області.
Програма фестивалю: 8:00‒8:30 ‒ заїзд колективів та гостей до меморіального музею-садиби К. В. Білокур;
8:00‒9:00 ‒ коротка оглядова екскурсія. Плетіння Вінка Пам’яті
У рамках святкування Дня Києва у столиці 25-26 травня відбувся фестиваль «Країна Франкіана», який організатори присвятили пам’яті Івана Франка.
Відвідувачі столичної площі Франка могли ознайомитися з культурно-музичними, туристичними та рекреаційними можливостями Франкового краю. Міста Дрогобич, Борислав та курортна Східниця і батьківське село Івана Франка – Нагуєвичі – проводили свої презентаційні тури.
Відкрив фестиваль Заслужений Прикарпатський ансамбль пісні і танцю «Верховина». Також свою майстерність показували ансамбль духових інструментів Дрогобицького муніципального оркестру, акордеоніст-віртуоз Василь Клепач, вокальний дует у складі Петра Коса та Ігоря Старенького, гурт «Лабораторія джазу» та бориславський гурт «Львівські батяри».Для дорослих та малих відбувалися різні майстер-класи, квести, ігри, була також смачна українська кухня та ярмарок від народних майстринь. Родзинками Фестивалю стали тематичний Франковий лабіринт, у якому гості заходу могли більше дізнатися про Івана Франка, та виставка молодого панк-художника, коміксиста, музиканта та автора проекту #ХтоФранко (Квантовий стрибок Франка) – Влада Корнюка. Спеціальними гостями фестивалю були заслужений артист України Ігор Рудий, дівочий рок-гурт «The Sixsters» та Миколаївський обласний драматичний театр.
Збірка поезій «Метро всередині нас» — безліч переплетених невимовно гарних та зворушливих рядків свіжої особливої лірики, яка викликає в читача силу-силенну «бездротових емоцій». Щирих, відвертих, глибоких. Бо линуть вони із серця, з глибин людської душі…
В передньому слові до збірки Леся Мудрак слушно зазначила: «література — «не для всіх», це «розвага для обраних»». Подорожуючи вагонами колективного проекту, переходячи зі станції на станцію поетичного метро, я переконалася в цьому й сама. Бо всі тексти написані особливими авторами — від душі, для осмислення тим обраним, які здатні зрозуміти.
Читаючи збірку, я спілкувалася з авторами, знайомилася з їхньою високопробною поезією та заглядала в приховані закутки їхнього внутрішнього світу. Мені вдалося насолодитися кожним словом та рядком, не випустивши з-під уваги жодного розділового знаку й із затамованим подихом пропливти повноводними поетичними ріками слів, подекуди шепочучи їх вустами.
Оргкомітет Всеукраїнського літературного конкурсу та фестивалю прозових україномовних видань «DNIPRO-BOOK-FEST»-2019 оприлюднив перелік авторів та видавництв, які увійшли до шорт-листа. Зазначимо, що ці автори і представники видавництв, які надіслали книги на конкурс, запрошуються до участі у церемонії нагородження.
Переможців та дипломантів конкурсу буде оголошено під час вручення відзнак.
Alyona Alyona увійшла до рейтингу престижного видання. Повідомляє, 1plus1.ua.
«Просто пишка, пушка» реп-зірка Alyona Alyona прогреміла на весь світ! Співачка потрапила на сторінки американського видання The New York Times та засвітилася в списку найкращих нових виконавців Європи. Творчість 27-річної виховательки дитячого садка з Баришівки назвали гаслом толерантності, прийняття та щирої поваги до рідної мови.
Візитівкою Alyona Alyona в оприлюдненому рейтингу став україномовний хіт «Відчиняй». Трек увійшов до дебютного альбому реперки «Пушка» — нині дуже успішного. Кліпи до композицій з нього набрали мільйони переглядів на YouTube менше ніж за два тижні.
Українська письменниця Гаська (Галина) Шиян здобула Літературну премію Європейського Союзу за свій новий роман “За спиною”.
У романі розповідається про 27-річну успішну українку, життя якої різко змінилося, коли її хлопцеві прийшла повістка в армію. Через війну героїня переоцінить власні цінності.
“Цей роман не просто стилістично вправний і зрілий, але й важливий для сучасності, адже вписує війну в Україні в універсальний людський контекст. Авторка переводить цю війну з безпечної рубрики “десь там на дикому Сході” у тривожну рубрику “тут, у нашій спільній Європі”. Бо цей конфлікт – справді тут, на нашому континенті, і він у той чи інший спосіб стосується всіх нас, європейців”, – зазначили члени Українського журі премії.
Янис Акуратерс. Палаючий острів: повість. Пер. Ліни Мельник. – Луцьк: ПВД «Твердиня», 2018. – 144 с.
В останні роки можна підмітити одну характерну особливість: посилилась увага до книг, перекладених з інших мов. Як на мене, це перш за все продиктовано тим, що люди хочуть ліпше взнати край, де намірились побувати. Тривіальні туристичні довідники не спроможні вгамувати «голод пізнання». І тут на допомогу приходять перекладні видання поезії, прози чи есеїстики. «Палаючий острів» належить саме до таких. Це – перша в Україні інтерпретація повісті відомого латиського письменника Яниса Акуратерса.
Про що йдеться у творі? Звісно, відповідаючи на це запитання, дехто вдасться до викладу вражень від написаного, розлого коментуючи їх. Не буду заперечувати, бо раціональне зерно у такому підході існує. Але автор цього відгуку не хоче ставати на такий шлях. Бо вважає, що радше необхідно зробити сюжетний наголос.
Любов Бенедишин. Літа проминальна літургія. Вірші.-Львів: Плай. 2017. – 120с.
Здається, що вірші цієї поетки раніше зустрічав у різних виданнях. Але чимось особливим вони мені не запам’яталися. Чи не тому, що тяжію до модернової версифікації? Звісно, що до мене потрапляють і друки з традиційною поетикою. Але тоді «клюю» лише на твори відомих авторів. Несподіванки, правда, трапляються, несучи в собі присмак собості. Подібне було і цього разу. В одному із чисел журналу «Дзвін» надибав поезії Любові Бенедишин. Твори з часопису 2016 року, можливо, привернули мою увагу тим, що вони були вміщені в одному номері з моєю рецензією на книгу Олеся Дяка (маю таку звичку уважно перечитувати тексти тих, що сусідують з моїми опусами). Це було характерним і для перечитування торішнього випуску альманаху «Франкова нива», який почали римотворисокальчанки.
16 червня 2019 року вже вп’яте на території Державного історико-культурного заповідника «Самчики», що на Хмельниччині (директор Богдан Пажимський), за підтримки веб-порталу «Жінка-Українка» (мистецький ресурс ГО «Творча еліта України») та ГО «Творча сотня «Рух до Перемоги», відбудеться цікавий культурний захід «Імпреза по-самчиківськи».
З цієї нагоди засновники і організатори фестивалю оголошують поетичний конкурс на кращу поезію про маєток «Самчики».
Креативні, натхненні поети – у вас не багато часу для того, аби надіслати на конкурс власні твори (від одного автора – один вірш). Переможець також буде один!!! Тож поспішайте!
Поезію та контактну інформацію чекаємо від сьогодні до 24 травня включно на адресу: zhinka.ukrainka@gmail.com.
Успіхів усім!!!
Про Самчики інформація тут.
Іще донедавна багато хто «вирішував» такі делікатні питання, як стосунки між чоловіком і жінкою, ‑ мовчки, закусивши від образи губи, пліткуючи з друзями або й просто занурювався у всі тяжкі гріхи. Сьогодні ми вчимося звертатися до психологів з душевними проблемами, так само як вже давно звикли ходити до стоматолога чи терапевта. Це стає явищем і доброю ознакою, адже люди не байдужі до свого психічного здоров’я, а відтак це добре позначається на здоров’ї суспільства загалом.
А ще останнім часом неабияку популярність мають тематичні психологічні книжки.
2 травня у центральній районній бібліотеці Солом’янки (ЦРБ імені Ф. Достоєвського, вул. Освіти,14а) відбулася зустріч з психологом Олександром Куберським (професійний психолог, сертифікований коуч, автор тренінгів «Мистецтво змінити життя», «Тисяча і один секрет стосунків», «Я – оратор!», «Ораторське мистецтво в корпоративній культурі», письменник), під час якої презентувалася його книжка «Жінка прагне бути коханою» (видавництво «Букс Брайт, Київ, 2019). Друга назва книжки: «Прості поради психолога, як поліпшити стосунки, краще зрозуміти чоловіків, покохати та створити щасливу сім’ю». Погодьтеся, не зайві знання у наш стрімкий час, коли про біль душі немає коли задумуватися.