Ромен. Л. Чорнобривці на снігу: поезії: Суми : Видавничо-виробниче підприємство «Мрія-1», 2019, – 140 с.

Дивнющість якась! Мене, літературного критика, при оцінці того чи іншого художнього тексту ніколи не цікавили біографічні дані про автора, хоча можливо, і хотілося знати про них з людської точки зору. (Цю двоїну у своєму сприйманні пояснюю елементарною журналістьською цікавістю, бо 30 років газетярував). Щось подібне сталося у мене і з Людмилою Ромен. Спочатку було знайомство з її добіркою віршів в одному з чисел журналу «Літературний Чернігів», яка заімпонувала метафоричністю мислення. «Диким медом налиті слова». «Наївне серце в щем утоплене», «Цілую дощів вересневих вологе волосся», «хоч і плаче в мені туги зляканий звір». А після цього на моєму робочому столі з’явилися «Чорнобривці на снігу» та зворушливий лист від авторки. Все це, разом узяте, і підштовхнуло до написання відгуку.

Видавництво «Фонтан казок» і Центральна бібліотека ім. Т. Г. Шевченка для дітей м. Києва запрошують 8 червня о 14:00 на презентацію збірки  «Фонтан казок. Сучасні українські казки».

У ній читачі зможуть прочитати 21 казку від сучасних українських дитячих письменників – Юрія Винничука, Івана Андрусяка, Олега Чаклуна, Сашка Дерманського, Галини Малик, Зірки Мензатюк, Галини Манів, Богдани Матіяш, Олександра Гавроша, Дарини Сингаївської, Юлії Вротної, Галини Ткачук, Саші Кочубей, Ірен Роздобудько, Лесі Ворониної, Василя Карп’юка, Соні Атлантової, Юрія Бедрика, Катерини Штанко, Оксани Лущевської та Марії Морозенко.  У збірці можна буде знайти як казки від уже відомих дитячих письменників, так і ще юних, але дуже цікавих і талановитих.

Зібрав ці казки під однією обкладинкою і упорядкував їх в єдину збірку письменник і головний редактор видавництва «Фонтан казок» Іван Андрусяк. Він вважає, що ця збірка унікальна для України, бо є фактично першою антологією саме сучасних українських авторських казок. Іван Андрусяк переконаний, що сучасні українські діти мають читати не лише українські народні казки, а й казки сучасні, в героях яких зможуть впізнати себе. І запевняє, що ці казки активно пишуть дитячі письменники:

«Мені особливо імпонує те, що ці казки дуже різноманітні. Тут і тексти, які органічно виростають із традицій: казка-притча, міфологічна казка, сучасні варіації казок про тварин тощо; але водночас маємо і казку-анекдот, віршовану казку, казку-квест, психотератевтичну казку, магічно-фантастичну, фентезійну, казку-гру, ба навіть казку-трилер…

Відомий вислів Ернеста Хемінгуея про дзвін, котрий звучить по тобі, можна віднести й до книжки «Люба Елен із Бріджсвіла». Книжки, яка народжена в Україні авторкою Ольгою Рєпіною.

І хоча події твору розгортаються у відомому бастіоні консерватизму та практицизму, як Велика Британія, герої книги ведуть себе нетипово для своєї країни та співвітчизників. Й божевільно, подумки, коли одягнути англійський стрій твору на рамена українських теренів. Бо, зазвичай, яка теща на Україні, де жлобством вражені всі соціальні прошарки суспільства, зостанеться задоволеною, коли невдаха-зять (котрий сидить у неї на шиї) купує старезне, нікому не потрібне авто, заявляючи, що йде працювати до мандрівного цирку. Тобто фактично кидаючи напризволяще дружину й доньку.

Однак недаремно повість в анотації названа авторкою як психотерапевтична. Практична англійська теща не перетворюється на постійний зубний біль для зятя, а з гумором сприймає цю подію. Й тим самим закладає позитив в сприйманні життя, яким би воно не здавалось чорним негативом, у свою онуку – малу Елен. Світосприйняттям якої й написана книга.

Організаційний комітет з проведення 8 Всеукраїнського сільського фестивалю народної творчості  «Катеринина пісня», присвяченого Пам’яті Народної художниці України К. В. Білокур, щиро запрошує гостей та учасників фестивального дійства.

Фестиваль відбудеться 9 червня (неділя) 2019 року на батьківщині художниці в с. Богданівка Яготинського району Київської області. 

Програма фестивалю:  8:00‒8:30 ‒ заїзд колективів та гостей до меморіального музею-садиби К. В. Білокур;

8:00‒9:00 ‒ коротка оглядова екскурсія. Плетіння Вінка Пам’яті

Збірка поезій «Метро всередині нас» — безліч переплетених невимовно гарних та зворушливих рядків свіжої особливої лірики, яка викликає в читача силу-силенну «бездротових емоцій». Щирих, відвертих, глибоких. Бо линуть вони із серця, з глибин людської душі…

В передньому слові до збірки Леся Мудрак слушно зазначила: «література — «не для всіх», це «розвага для обраних»». Подорожуючи вагонами колективного проекту, переходячи зі станції на станцію поетичного метро, я переконалася в цьому й сама. Бо всі тексти написані особливими авторами — від душі, для осмислення тим обраним, які здатні зрозуміти.

Читаючи збірку, я спілкувалася з авторами, знайомилася з їхньою високопробною поезією та заглядала в приховані закутки їхнього внутрішнього світу. Мені вдалося насолодитися кожним словом та рядком, не випустивши з-під уваги жодного розділового знаку й із затамованим подихом пропливти повноводними поетичними ріками слів, подекуди шепочучи їх вустами.