23 жовтня 2019 року о 14.00 у Ніжині (Ніжинська центральна міська бібліотека, 3-й поверх, Площа М. Заньковецької, 8) відбудуться Літературні родинні читання «Словограй», у яких візьмуть участь родини із 14-ти районів Чернігівщини.
Найкращим способом привчити дітей читати – це влаштовувати сімейні сторітайми. Ритуал story times — спільне заняття дітей та батьків, яке формує повагу до слова і книги.
Мета відродження традицій родинних читань на Чернігівщині, пропаганда культурно-моральних цінностей через слово, культ книги залучення батьків та дітей до сторітайму.
Завдання проекту:
У світ вийшла нова книга молодої української поетки «Невідворотне»
Зізнаюсь чесно, моє ставлення до поезії завжди було спокійним і врівноваженим. Аж поки волею щасливого випадку, не познайомилась із відомою українською поетесою Юлією Бережко-Камінською. Знайомство було поспішним: я опинилась в одній з тернопільських бібліотек (для молоді та юнацтва), де й відбувалась зустріч із згаданою поетесою. Із завмиранням серця слухала поезію в авторському виконанні. Дивне відчуття огорнуло: ніби знала Юлію відтоді, відколи Небо стало Небом, а Земля – Землею. Таке собі дежавю (фр. déjà vu).
Минуло трохи часу і переді мною нова книга поезій невтомної поетеси: вишуканий фоліант на 400 сторінок! Назва «Невідворотне» відразу налаштовує на філософський лад. Зрештою, й дизайн обкладинки (Любомир Олянич): старовинний кишеньковий годинник у стилі ретро із відкритою кришечкою. Ланцюжка не видно, але, дивлячись на зображення, розумієш, що він десь є. У цьому вбачаю глибокий символізм! Адже мова про нематеріальну субстанцію – Час, як такий. Хоча, з якого боку на це подивитись. Ми не можемо торкнутись Часу фізично, але ж є у житті незбагненні миттєвості (і цьому ніхто не заперечить!), коли саме він – Час, не питаючи, повсякчас торкається нас. І відбувається це щомиті і за будь-яких обставин. Ми народжуємось в Часі, живемо в ньому, і, зрештою, здійснюємо Перехід туди… де його нема. Де позаЧАСся. Де вічна Вічність.
Ще на початку року побачила світ вже сьома книжка талановитої письменниці, жінки з особливим світобаченням і відчуттям слова Світлани Макаревської (м. Київ). Її "Ознаки" - це збірка віршів і прозових творів, де читач, коли візьме книжку до рук, знайде і впізнає те, що близьке кожній людині: радість, біль, тривоги, роздуми, любов і вдячність.
"У мене є імʼя і цього досить.
Ще й ті дари, що уділив Господь.
Яких мені ще треба нагород?!
Регалій, звань?.. Не хочу і не прошу!
Я в лавах Спілки з іменем Народ".
Ось так, віршовано і відверто, поетеса пише про те, що головне для неї не звання, не регалії, а людська щирість у відповідь на одкровення душі. Бо ж стільки всього пережито, відчуто, побачено, вилито у ці вірші. Може, тому і звучать вони так трепетно, так справжньо, так незабутньо.
Нову пісню "Долечу" представив гурт VLASNA – яскравий представник сучасної української рок-музики.
Це третій сингл гурту за рік. Перший варіант пісні був записаний ще понад рік тому, проте згодом музиканти вирішили переінакшити її аранжування. Тож за цей час "Долечу" пережила кілька варіацій і, врешті-решт, отримала своє драйвове рок-звучання."Ми живемо в такі бентежні часи, коли особливо важливо зберігати холодну голову і не піддаватись жодним панічним настроям, – каже солістка VLASNA Тетяна Власова. – Спершу ми думали, що випускаємо дещо істеричну пісню. А потім зрозуміли, що якраз навпаки. Насправді це пісня-“антиістерика”, яка допомагає перебороти все те, що нас часом лякає. Зрештою, кожному з нас іноді потрібно добряче зібратись і сказати собі – що б там не було, я все-таки долечу".
Віктор Васильчук. Пригода на Червоній гірці. Оповідання.– Житомир: Вид. О.О.Євенок. 2019. – 24 с.
Чи можемо ми сказати, що все знаємо про край, де живемо чи народилися? Далекий від позитивної відповіді на це питання. Навіть дорослий цього не скаже, якщо він є доскіпливим у пізнанні. А що вже казати про дітей! Часто-густо вони і не підозрюють про існування таємниць ріднокраю. І слава Богу,знаходяться люди, які готові зруйнувати «саркофаг невідомості».
Саме таким вважаю письменника і журналіста Віктора Васильчука з Коростеня, що на Житомирщині, який недавно прийшов до читачів з новою книгою «Пригода на Червоній гірці». Виданням, котре взялося завдати потужного удару тим, хто хибно думає, що з підростаючого покоління варто виховувати особин, які не знають минувшини рідної землі.
Давайте подивимося на це видання з двох «дзвіниць»: темарійної та виражальницької. Гадаю, що ці акценти дають змогу ліпше збагнути виховну суть книжечки.
Положення (дивіться далі) визначає порядок присудження премії імені Сашка Білого:
за активну проукраїнську громадську діяльність та за кращі високохудожні літературні твори на патріотичну тематику.
Премія присуджується щороку і вручається 19 вересня - до дня народження відомого українського громадського діяча Музичка Олександра Івановича.
Юрченко Євгенія. Аритмія мовчання: поезії – Житомир: Вид. О.О. Євенок, 2019. – 80с.
Молода людина поезомовою розповідає про поривання власної душі. Сміливість? Та ще й особливо тоді, коли вона робить наголос на інтимності. Можна й так міркувати, бо про таке мислиться, коли читаєш «Аритмію мовчання» – другу книгу молодої поетки з Житомирщини. "Здивовано симфонію звучання напише перехожий, він твій брат – поет із аритмією мовчання". Ніби й простенький рядок з’явився перед нами, але епітетом "аритмією мовчання" таки привернув увагу до себе. Отже, промовляння молодої виражальності.
1.Віддзеркалення слова
Ще раз гортаю невелику за обсягом книгу. І не вдається стримати захоплення метафоричністю мислення. "Гучно у скронях гупав долотом слів", "Ти мені намалюєш крила, я тобі начаклую казку", "Ген віднесло водою у далекі глибини світлу радість весняну і надпиті провини".
Ганна Арсенич-Баран. Муська. Історія одного життя. Роман в новелах. К.: Український пріоритет. - 2018.
Я не випадково згадав про одну із найскладніших властивостей атмосфери, якою є турбулентність. Вона переслідувала мене, коли читав сторінки нового роману «Муська» відомої української письменниці, очільниці чернігівських літераторів Ганни Арсенич-Баран. Але якщо природне явище турбулентності є некерованим, хаотичним та безладним, то в романі, навпаки, відчувається майстерність авторки розпочинати сюжет новел неквапливо, розважливо, уміння не переходити червону лінію, за якою нестримне падіння, мистецтво збалансувати взаємини між людиною і природою, людиною і соціумом, середовищем, у якому вона живе і працює.
Інтерв’ю з Сергієм Дзюбою для публіцистичної книги Антоніни Корінь (робоча назва «Єднаймося»)
Сергій і Тетяна Дзюби – відомі українські письменники, перекладачі, журналісти, а пані Тетяна ще й науковець – доктор наук із соціальних комунікацій, професор та академік. Їхні твори перекладені 65-ма мовами і надруковані в провідних газетах і журналах 50-ти країн. Тож за кордоном успішно побачили світ 30 їхніх книжок.
Вони – лауреати багатьох дуже престижних зарубіжних нагород: імені Франческо Петрарки, Ернеста Хемінгуея, Джека Лондона, Мігеля де Сервантеса, Франца Кафки, Гомера, Антуана де Сент-Екзюпері, Людвіга Нобеля та інших відзнак у багатьох державах.
Сергій і Тетяна – постійні учасники міжнародних літературних фестивалів. Сергій Дзюба уже 5 років очолює Міжнародну літературно-мистецьку Академію України, котра об’єднує письменників, перекладачів, науковців, журналістів та громадських діячів із 55 країн. До речі, твори Сергія Дзюби (він автор 85 книг) прочитали вже понад 4 мільйонів людей в усьому світі.
Літературний арт-семінар «Куст» у серпні (14-18 серпня), вже вчетверте збере на Рівненщині учасників з усієї України. Літню письменницьку резиденцію, окрім обласного центру, приймуть ще три туристичні локації на території області: Острозька академія, Дубенський замок та урочище Гурби, що в Здолбунівському районі.
Цього року проект реалізовуватиметься за ґрантової підтримки Українського культурного фонду.
Співорганізаторами проекту є Рівненська обласна державна адміністрація, Рівненська обласна рада, управління культури і туризму РОДА та Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти.
Що таке Всеукраїнський літературний конкурс прозових україномовних видань«Dnipro-Book-Fest»? Якщо ви спитаєте мене, то без вагань відповім: це відкриття. І мова зовсім не про те, що ми з друзями вперше потрапили на підведення підсумківцього книжкового конкурсу. Поспілкувавшись з музою проекту Ольгою Репіною,дніпровською письменницею, членкинею Національної спілки письменників України, яка спільно з Дніпровською центральною міською бібліотекою та благодійнимфондом «UkrainianModernArtLab»доклала старань, аби у нашому місті відбулася надзвичайна літературна подія, остаточно переконуєшся у тому, що відкриття – це справжня місія організаторів заходу.
Тільки уявіть, автори з усієї країни представляють на конкурсі фестивалю свої свіжо видані книги. Тож, якщо ви хочете дізнатися, чим зачитуватиметься Україна найближчим часом, – гайда на «Dnipro-Book-Fest»!
У Києві, 16 липня, біля Арки дружби народів відбувся святковий концерт «Мова об’єднує» на підтримку мовного закону в Україні, що як раз вчора і набрав чинності.
Організаторами акції виступили громадські організації та волонтери, а також Міністерство культури України та Міністерства інформаційної політики.
Мета акції, як зазаначив у своєму виступі міністр культури Євген Нищук, – популяризувати українську мову.
На сцені для киян та гостей міста співали Наталка Карпа, Tarabarova, «Мандри», Злата Огнєвіч та інші відомі українські виконавці.
Подібні заходи відбулися в багатьох містах України. Бо мова завжди об’єднує!