Гаррі Поттер та Кітнісс Евердін стали частиною дискурсу поп-культури та надихнули кращих авторів зробити свій внесок до цього жанру.
Або обрати "золоту сотню" книжок для підлітків, автори журналу Time провели опитування, а також звернулися по консультацію до таких авторитетних літературних діячів, як дитячий поет Кен Несбітт та історик Леонард Маркус, до експертів американського Національного центру ілюстрованої дитячої літератури та Центру юного читача при Бібліотеці конгресу, незалежних книготоргівців.
Інтернет-користувачам пропонується й собі проголосувати за найкращу, на їхню думку, книжку.
Поки ж верхівка Топ-100 виглядає так:
10 січня в малому залі Палацу мистецтв «Україна» відбувся концерт гурту ConCord «Різдво без кордонів».
Під гучні оплески глядацької аудиторії прозвучали різдвяні пісні з усього світу - англійські carols, польські kolędy, німецькі weihnachtslieder, українські колядки - в джазових версіях a capella.
ConCord - це акапельний бенд, в якому зібрано унікальну колекцію чоловічих голосів - від оксамитного баса-баритону - до вражаючого своїми високими нотами контратенора. Гурт вміє співати музику будь-яких стилів.
Серед присутніх в залі були й ті, хто через з війну на сході країни, вимушено залишили свої домівки. Це не перший концерт гурту проведений з благодійною метою.
У середу 14 січня 2015 року о 17.00 у конференц-залі Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України в рамках літературно-музичного проекту «Мистецькі зустрічі в архіві-музеї» відбудеться концерт «Let’s Dance» за участю лауреатів міжнародних конкурсів Олександри Зайцевої і Дмитра Таванця (фортепіанний ансамбль «Kiev Piano Duo»).
Під час концерту експонуватимуться деякі документи з фондів ЦДАМЛМ України, які представлять фрагменти історії балетного мистецтва в Україні. У програмі – твори Йоганнеса Брамса, Едварда Гріга, Антоніна Дворжака, Моріца Мошковського, Сергія Прокоф’єва, Євгена Станковича, Джона Франдсена, Роберта Шумана та ін.
Вхід вільний.
Мода на вітальні святкові листівки прийшла в Україну на межі ХІХ та ХХ століть. Цей період у світі називають «золотою ерою» для листівок, які було прийнято надсилати своїм рідним та близьким на найбільші свята у році.
Різдвяно-новорічні листівки друкувалися в нас найчастіше з трьома видами написів: «З Різдвом Христовим!», «З Різдвом Христовим і Новим роком!», «З Новим роком!». Революція 1918 та встановлення комуністичного режиму стерли релігійний аспект вітальних листівок, який пізніше був знайдений лише серед листівок УПА. Після цього святкові листівки друкувалися переважно лише на Новий рік.
Запрошуємо авторів до «Антології сучасної новелістики та лірики України»
(Проза, поезії, есеї, написані у 2014 році.)
Наразі ми готуємо 12-й випуск.
Книга побачить світ у лютому 2015 року.
Антологія видається із залученням коштів авторів.
Умови: прозові та поетичні тексти написані у 2014 році
Термін надсилання творів: до 6 лютого 2015 року.
Фестиваль соціальної відеореклами Molodiya festival спільно з проектом «Сильніші разом» продовжують приймати роботи на конкурс соціальної відеореклами на тему євроінтеграції. Дедлайн відтерміновано на два тижні: до 31 січня 2015 року.
За словами організаторів, метою конкурсу є ознайомлення людей з європейськими цінностями та утвердження необхідності євроінтеграції України.
В день народження Василя Симоненка, восьмого січня 2015 року, відбулося свято, де було нагороджено лауреатів однойменної премії.
Голова комісії з присудження премії Володимир Поліщук зазначив, що Симоненківська премія вже відзначає 20-річчя. А цього разу вона стала всеукраїнською.
Нагородний фонд складав 15 тисяч гривень кожному лауреату.
Я прийшов до тями на вокзалі. На першому пероні. До від’їзду готувався фірмовий поїзд, столичний. Я любив ним їздити, бо переважно хвилина сідання у нього була наче відривом, якимось очікуванням несподіванок, ледь чутним мотивом свободи, який чуєш у житті нечасто. Але зараз я не розумів, що я тут роблю. Я розумів лише те, що був бридко п’яний. Провідники і провідниці зустрічали біля входів нечисленних пасажирів, брали у них на перевірку квитки і кивали їм, якщо все сходилося (а зазвичай все сходилося) і пасажири заходили всередину, несучи перед собою торби чи валізи. Тільки у мене не було ані квитка, ані торби чи валізи. Я мав тільки важкого целофанового мішка, який висів у мене на руці, запханій до кишені куртки.