Премія заснована Міжнародним центром впровадження програм ЮНЕСКО вшанування пам'яті про засновника і голови Правління Валерія Борисовича Попова. Цього року її отримав Віталій Білоножко (молодший) за пісню "Я ненавиджу війну".

На спільному засіданні Правлінь Міжнародного Центру впровадження програм ЮНЕСКО «Місія Миру« і Міжнародної академії літератури і журналістики розглянуто багато пісень про мир у виконанні дітей.

Ольга Дейнеко

Ніна Корець. Сукня для фурору: гумор. – К.: ЛА «Друге дихання», 2020. – 141 с.

Поетеса з Шацька Ніна Корець послідовно розроблює жіночу проблематику в книжці гумору «Сукня для фурору», яку видала літературна агенція «Друге дихання».

Її твори – про те, чим живе і про що мріє сучасна українська жінка незалежно від віку, як у вірші «Нащо та мода?», героїнею якого є вже далеко не молода пані:

В салон краси прийшла бабуся
(шикарний сервіс, ціни – хмарні!):
– Надіюсь, дива я діждуся
і гроші страчу тут немарно?

– Ну певно так! – стиліст миттєво. –
Вже уявляю крупним планом,
як образ ваш зміню суттєво
на модний, стильний, бездоганний.

– Та ваша мода мені нащо? –
бабуся каже вередливо. –
А ти зроби-но з мене краще
розумну, молоду й вродливу.

Заступниця Голови Верховної Ради Олена Кондратюк разом зі співголовами МФО «Рівні можливості», народними депутатами Марією Іоновою, Інною Совсун та Мариною Бардіною провели першу робочу зустріч з новою Представницею ООН Жінки в Україні Ерікою Квапіловою. Олена Кондратюк від імені Верховної Ради привітала пані Еріку з призначенням та початком місії в Україні. Своєю чергою Представниця ООН Жінки відзначила значний прогрес нашої держави в питаннях досягнення рівності жінок та чоловіків в усіх сферах життя. 

«Це в тому числі результат діяльності МФО «Рівні можливості» на законодавчому рівні. Зокрема, це стосується 40% квоти на осіб однієї статі на цьогорічних місцевих виборах. Усі ми очікуємо, що таке нововведення створить умови для появи нових лідерок у громадах, які принесуть із собою нову якість політики», - підкреслила Олена Кондратюк.

«Бачу ваш біль» — книга про феномен лікаря-біотерапевта Тамари Колотенко, що побачила світ у Києві в 2011 році. До неї увійшли публікації науковців, письменників, журналістів, які запропонували читачам цікаві факти, роздуми, розвідки, що стосуються сфери екстрасенсорики, біоенергетики, медицини. І пов’язані вони з ім’ям Тамари Колотенко, за словами видатного ученого Григорія Костюка, «жінки, яка своє велике обдаровання уміє поєднати з наукою й віддавати щедро для добра людям».

Повну версію книги «Бачу ваш біль» можна знайти за посиланням.

Фрагменти цього унікального видання пропонуємо читачам порталу «Жінка України».

...Скористаємось термінологією видатного Олександра Чижевського, щоб назвати 1990-ті роки – роками сонячної активності, які спровокували «епідемію» пошуків знань у сфері біоенергетики. Один із напрямів наукових пошуків, який тоді відкривався в цій сфері, зафіксувала публікація «Цілющий промінь душі» на сторінках «Літературної України» 24 вересня 1992 року.

Поезія живе у різних формах,
і література — це далеко не абсолют поезії.
Поезія може жити усюди…

Таке якось промовив у Арт кав’ярні Олег Лишега, що вважається, був і є трансформатором української поезії, бо до нього вона ніколи не була такою..

Вільною – його стиль, що обрав – верлібри не знають і не помічають обмежень, бо вільні – від умовностей, формату, рими, бо мабуть виростають десь із потужного коріння - позабутого старовинного фольклору, десь із емоційної чуттєвості та вразливості, десь із підсвідомості.

Дніпропетровською письменницею та громадською діячкою, координаторкою мистецького проєкту “VivArt” Марією Дружко за підтримки Дніпропетровської обласної організації Національної спілки письменників України (голова Володимир Луценко) оголошується Всеукраїнський літературний конкурс #Рак_боятись_не_можна

Мета конкурсу – звернути увагу суспільства на життя і душевні переживання людей з онкостатусом, розповісти історії одужання від раку і про самовіддану працю лікарів-онкологів, аби пересічні люди перестали боятися цієї недуги і більше звертали увагу на профілактику захворювання.

Анна Штепура

В світі не існує жодної людини, яка не знає страху, саме це і стало причиною популярності жанру «горор» в літературі, кінематографі, живописі та інших видах мистецтва. Література ж вирізняється з-поміж іншого більшою універсальністю та здатністю слів формувати та втілювати в життя найрізноманітніші та найдивніші витвори людської фантазії та підсвідомого.

Саме тому, усвідомлюючи важливість жанру горор, організатор Ярослав Карпець вирішив створити серію лекцій на цю тематику разом з лекторкою Анастасією Трофименко. На першій лекції «Інфіковані горором: від канону до сучасності» було проговорено багато важливої інформації, проте за такий обмежений час неможливо охопити всю історію такого широкого жанру і її зв’язок з Королем жахів, Стівеном Кінгом. Через це Анастасія погодилася відповісти на декілька важливих запитань, які більше розкриють її думку щодо жанру та особливостей творчості всесвітньо відомого письменника.

«Бог, сидячи в мансарді Всесвіту, кожен день спостерігає за нами зверху. За всім, що відбувається в світі, який Він створив колись. Чи задоволений Він нами?.. Чи не розчарували ми Його? Як часто Він сумує, журиться, посміхається, дивлячись на все, що відбувається на планеті Земля? Чи задоволений Він тими, яким дав життя? Він уже закінчив Свою роботу? Напевно, ні. Звичайно ж, ні. Він щодня працює над нашими душами. А ми тут, на грішній землі, живемо – як живемо. Помиляємося. Порушуємо Божі заповіді. Витрачаємо сили на абсолютно непотрібні і нікчемні речі та вчинки. На те, що зникне, зів’яне, зітліє без сліду. Хапаємося за щось другорядне і не бачимо головного.

XXI століття – час воєн і псевдогероїв, розчарувань і надій, небувалого технічного прогресу і розгублених душ…»

Шановні учасники нашого книжкового конкурсу! На жаль, у зв’язку із карантинними заходами, ми не змогли запросити вас до нашого славного міста Дніпро. Тому церемонія нагородження була проведена онлайн.

Нагадаємо, що Конкурс проводиться благодійною організацією «UKRAINIAN MODERN ART LAB-2020»» (Україна, м. Дніпро) та Дніпровською Центральною міською бібліотекою.

Наші автори змагалися у 5 номінаціях, а саме: