Відшуміло, відгомоніло, від багрянилося й на славу відбулося… Навіть попри страшну світову коронавірусну пандемію, інші негаразди. Правда, в дещо іншому форматі. Не було звичних відвідин меморіалом, поїздки на садибу-музей Василя Юхимовича. Але в Коростень прибули гості з багатьох міст України, шанувальники й митці рідного слова, журналісти. І живі квіти – до пам’ятника Великому Кобзарю.

А розпочалося все 9 жовтня на майданчику розважально-розвивального комплексу «Шалена PANDA», де відбувся традиційний творчий вернісаж учнівської молоді «Література свіжого повітря». Після кількагодинних прослуховувань журі визначило шість переможців. Серед поетів дипломи та подарунки одержали: Ангеліна Федоренчик (ЗОШ №11), Олександра Нестеренко (м. Овруч), Марія Будзинська (ЗОШ №11), У прозі – Олена Будзинська (ЗОШ №11), Олександра Харченко (м. Овруч), Марія-Вікторія Ковалевська (КМГ). Спецвідзнаки Коростенського центру позашкільної освіти та літературно-мистецької студії «Древлянка» дісталися Вікторії Петренко, Іллі Нечипоруку, Вікторії Васьківській (КМГ №7).

Нещодавно побачила світ антологія сучасної білоруської поезії в перекладах українською, кримськотатарською, литовською, їдиш-білоруською, латиською та польською мовами.

Упорядник, автор ідеї та координатор проєкту - письменник Володимир Вакуленко.

Книга в твердій обкладинці, 280 стор. Папір офсетний. Формат 60х84 1/16. Вартість книги - 100 грн. Щодо придбання можна звертатися до упорядника. Але поспішайте: буде продано усього 70 примірників. Видавництво "Твори" (м. Вінниця).

Лауреаткою Нобелівської премії 2020 року з літератури стала американська поетеса Луїза Ґлюк. Про це повідомили на сторінці премії у Twitter.

Навіть всесвітня пандемія не змогла стати на заваді творчості та, незважаючи на те, що концертна діяльність практично призупинена, українські музиканти продовжують писати нові пісні.

Віктор Винник і МЕРІ також продуктивно проводять час: за період карантину музиканти встигли випустити п’ятий офіційний альбом «Снайпери-амури», а також представити кілька пісень та відеокліпів з наступного альбому, робота над яким триває просто зараз.

Нова пісня, яку музиканти презентують нині, дуже незвична і стилістично відрізняється від усього попереднього доробку Віктора Винника і МЕРІ, оскільки виконана в фольклорній стилістиці з відчутними балканськими мотивами. Пісня має назву «Чорні Очі», і йдеться у ній, ясна річ, про любов.

Вчора, 1 жовтня, у Національному театрі ім. І. Франка відбулося відкриття 101 театрального сезону.

Глядачам франківці запропонували цього разу для перегляду одну з найпопулярніших в українській літературі та найбільш знакову для театру п'єсу Івана Франка «Украдене щастя». А точніше - нову версію вистави режисера  Дмитра Богомазова.

Як засначається на сайті театру, саме ця  версія принципово відрізняється від багатьох знаних інтерпретацій. Пропонуючи сучасну за своєю сценічною лексикою виставу, режисер відходить від соціально-побутових, етнографічних подробиць. Історія трикутника Микола-Анна-Михайло трансформована в багатошарову психологічну притчу не лише про неможливість побудови щастя на нещасті іншого і не лише про «вкрадене» щастя і...

Премія заснована Міжнародним центром впровадження програм ЮНЕСКО вшанування пам'яті про засновника і голови Правління Валерія Борисовича Попова. Цього року її отримав Віталій Білоножко (молодший) за пісню "Я ненавиджу війну".

На спільному засіданні Правлінь Міжнародного Центру впровадження програм ЮНЕСКО «Місія Миру« і Міжнародної академії літератури і журналістики розглянуто багато пісень про мир у виконанні дітей.

Ольга Дейнеко

Ніна Корець. Сукня для фурору: гумор. – К.: ЛА «Друге дихання», 2020. – 141 с.

Поетеса з Шацька Ніна Корець послідовно розроблює жіночу проблематику в книжці гумору «Сукня для фурору», яку видала літературна агенція «Друге дихання».

Її твори – про те, чим живе і про що мріє сучасна українська жінка незалежно від віку, як у вірші «Нащо та мода?», героїнею якого є вже далеко не молода пані:

В салон краси прийшла бабуся
(шикарний сервіс, ціни – хмарні!):
– Надіюсь, дива я діждуся
і гроші страчу тут немарно?

– Ну певно так! – стиліст миттєво. –
Вже уявляю крупним планом,
як образ ваш зміню суттєво
на модний, стильний, бездоганний.

– Та ваша мода мені нащо? –
бабуся каже вередливо. –
А ти зроби-но з мене краще
розумну, молоду й вродливу.

Заступниця Голови Верховної Ради Олена Кондратюк разом зі співголовами МФО «Рівні можливості», народними депутатами Марією Іоновою, Інною Совсун та Мариною Бардіною провели першу робочу зустріч з новою Представницею ООН Жінки в Україні Ерікою Квапіловою. Олена Кондратюк від імені Верховної Ради привітала пані Еріку з призначенням та початком місії в Україні. Своєю чергою Представниця ООН Жінки відзначила значний прогрес нашої держави в питаннях досягнення рівності жінок та чоловіків в усіх сферах життя. 

«Це в тому числі результат діяльності МФО «Рівні можливості» на законодавчому рівні. Зокрема, це стосується 40% квоти на осіб однієї статі на цьогорічних місцевих виборах. Усі ми очікуємо, що таке нововведення створить умови для появи нових лідерок у громадах, які принесуть із собою нову якість політики», - підкреслила Олена Кондратюк.

«Бачу ваш біль» — книга про феномен лікаря-біотерапевта Тамари Колотенко, що побачила світ у Києві в 2011 році. До неї увійшли публікації науковців, письменників, журналістів, які запропонували читачам цікаві факти, роздуми, розвідки, що стосуються сфери екстрасенсорики, біоенергетики, медицини. І пов’язані вони з ім’ям Тамари Колотенко, за словами видатного ученого Григорія Костюка, «жінки, яка своє велике обдаровання уміє поєднати з наукою й віддавати щедро для добра людям».

Повну версію книги «Бачу ваш біль» можна знайти за посиланням.

Фрагменти цього унікального видання пропонуємо читачам порталу «Жінка України».

...Скористаємось термінологією видатного Олександра Чижевського, щоб назвати 1990-ті роки – роками сонячної активності, які спровокували «епідемію» пошуків знань у сфері біоенергетики. Один із напрямів наукових пошуків, який тоді відкривався в цій сфері, зафіксувала публікація «Цілющий промінь душі» на сторінках «Літературної України» 24 вересня 1992 року.

Поезія живе у різних формах,
і література — це далеко не абсолют поезії.
Поезія може жити усюди…

Таке якось промовив у Арт кав’ярні Олег Лишега, що вважається, був і є трансформатором української поезії, бо до нього вона ніколи не була такою..

Вільною – його стиль, що обрав – верлібри не знають і не помічають обмежень, бо вільні – від умовностей, формату, рими, бо мабуть виростають десь із потужного коріння - позабутого старовинного фольклору, десь із емоційної чуттєвості та вразливості, десь із підсвідомості.