Волинська обласна організація НСПУ, яка відзначила 40-річчя, у 2020 році здобула грант у конкурсній програмі «Культура в часи кризи: інституційна підтримка» від Українського культурного фонду.

У рамках реалізації проєкту ВООНСПУ отримала можливість видати дві книжки авторів, членів НСПУ, які живуть і творять на Волині, а також щорічний альманах «Світязь» – своєрідну візитівку спілчанської організації.

Крім того, письменники проводяти презентації виданих книжок і альманаху у форматах офлайн (до і після запровадження локдауну) та онлайн.

Усі видання  видрукувані у  ФОП Купровський В. М. (м. Нововолинськ), додрукарську підготовку здійснив ПВД «Твердиня» (м. Луцьк).

У Чернігівському обласному театрі ляльок імені Олександра Довженка – прем’єра. В новому, цікавому форматі відроджено улюблену виставу дітей «Ласий ведмідь і Кракатунчик» за творами Михася Ткача та Сергія Дзюби.

Нині спектакль кардинально змінився і став значно кращим, додалося багато динаміки, безпосереднього спілкування акторів із дітьми. Тож у залі постійно лунали захоплені оплески малечі та чудовий дитячий сміх.

Режисер-постановник цього справді чарівного спектаклю – заслужений артист України Віталій Гольцов, актори – Ольга та Роман Маджуги, молоде талановите подружжя. До речі, в цьому театрі також працюють брат Романа – Ярослав та їхній тато – відомий актор Ігор Маджуга! І вся родина також була присутня на прем’єрі – разом із маленькою донечкою Ольги та Романа. Дитя з великою цікавістю спостерігало за чудесами на сцені й відчувалося, що юна глядачка дуже пишається своїми батьками. Тож, можливо, в перспективі, цей прекрасний театр поповниться ще однією обдарованої акторкою?! 

« В постаті Лесі Українки ми маємо справу
з дуже особливою душею»

Блаженніший Святослав Шевчук

Її обличчя знайоме більшості українців і українок. Ще б пак! Це ж воно  розтиражоване на 200-гривневих купюрах. І немає, мабуть, в країні  дорослої людини, якій не доводилось розраховуватися за покупки рожевим папірцем з портретом поетеси з одного боку і лелекою з іншого. Ще там башта старовинна зображена, віночок, слова якісь дрібним шрифтом – та хто там до  них придивляється, головне – цифра! Припускаю, знайдуться серед моїх земляків такі, що й імені  жінки на портреті не згадають…

Не розумію, навіщо плюндрувати святі для України імена – Лесі, Шевченка, Франка, Сковороди, ліплячи їхні портрети на грошах? Чи пристойно писати вистраждані поетом рядки на заяложених, розхожих папірцях? Невже не досить державників, політиків (їм не звикати)! А чи зайців та білочок, як на білоруських банкнотах?

Міністерство культури та інформаційної політики України оголошує конкурс на здобуття премії імені Григорія Кочура.

Премія імені Григорія Кочура (далі - Премія) присуджується щорічно 17 листопада до дня народження Григорія Порфировича Кочура на конкурсних засадах письменникам, перекладачам, сценаристам, драматургам, які є громадянами України, за кращі переклади українською мовою визначних творів світової поезії та вагомі перекладознавчі праці в царині українського художнього перекладу.

Грошова винагорода до Премії виплачується у розмірі 20 тисяч гривень.

На здобуття Премії висуваються нові оригінальні твори авторів або колективу авторів, опубліковані (оприлюднені) у завершеному вигляді протягом останніх п’яти років, але не пізніше ніж за півроку до їх висунення на здобуття Премії.

За багаторічною традицією, яка була започаткована ще у 1995 році, громадський комітет Всеукраїнської премії ім. Якова Гальчевського «За подвижництво у державотворенні» напередодні Дня Соборності України назвав своїх лавреатів за підсумками 2020 року. Як і в минулі роки, до цієї знаменної дати нашого історичного календаря члени комітету шляхом рейтингового голосування визначили переможців премії у номінаціях, які охоплюють різні сфери державотворчої діяльності, залишаючи незмінним основний критерій оцінки справ своїх лавреатів у їх послідовному подвижницькому служінні українській ідеї та праці для зміцнення української державності.

Цьогоріч її лавреатами названо:

Минулоріч через карантин, зумовлений пандемією коронавірусу, багато фестивалів перейшли в режим он-лайн чи взагалі були поставлені на паузу. Серед них- і Київ-етно-мюзик-фест «Віртуози фолку», який три роки поспіль збирав на одній сцені автентичних виконавців, професійні колективи і представників різних музичних стилів, яких об’єднувало одне – любов до української народної музики і розуміння її глибини та потужної сили. Цього року організатори «Віртуозів фолку» сподіваються таки на зустріч із глядачами і, за підтримки Українського культурного фонду,  вже почали підготовку до чергового фесту.

Буквально перед Новим роком у видавництві "Десна Поліграф" вийшла друга книга Корюківського письменника Віктора Татарина "Падіння яблука". Книга видана в рамках  обласної Програми підтримки розвитку інформаційної та видавничої сфер Чернігівщини  за рахунок обласного бюджету. Знайома я з автором через соціальну мережу fasebook. Віктора Татарина можна назвати сосничанином, бо навчався і жив  у Сосниці. Він є випускником технікуму бухгалтерського обліку. Та і є багато у нас спільних знайомих, котрі живуть у нашому містечку, малій батьківщини  українського генія, письменника і кінорежисера Олександра Довженка.

Назва книги інтригуюча і багатообіцяюча. Обкладинка на книзі діє гіпнотично. Художниця Тетяна Кузик майстерно зобразила суть книги. Чомусь затримує погляд і розшукує серед хаотичних власних думок логіку. Таргани в моїй голові навіюють якісь думки, то і ніби життєві то ніби і колись просто омріяні. Руки інстинктивно перегортають сторінки. Зміст,  Автобіографія автора - ну, як же без цього? Присвята: Черленій Троянді, яка любить ромашки Вікторії Т., - напевно вона  себе пізнає, коли отримає свій примірник.

Українська співачка Анжеліка Рудницька нещодавно, якраз в період різдвяних свят, подарувала шанувальникам своєї творчості прем'єру щедрівки "Роди, Боже, жито!", створену за підтримки Українського культурного фонду. 

Ця щедрівка, за словами виконавиці, маленьке диво, створене улюбленою зірковою командою. Музика і слова - народні, записані на Рівненщині.

"Роди, Боже, груші для кожної душі. Роди, Боже, бджоли, щоб були здорові..." - віншує рядками щедрівки Анжеліка Рудницька, яка через свою творчість відроджує давно забуте, вчить нас шанувати національні традиції, берегти і примножувати.

Побачила світ нова книжка. Артбук «Ласкавий хліб» – один вірш і ціле життя. Як серед тисячі голосів, почути свій внутрішній голос та зрозуміти, що саме він – найважливіший?! Слова власного оголеного серця творить німу розмову з Учителем. Він невтомно показує, як з Милосердя виникає Любов.

У часи, коли від коронавірусу потерпають не лише громадяни, а й цілі творчі колективи, позбавлені можливості безпосереднього спілкування з глядачами, доводиться шукати альтернативні шляхи презентувати свої нові роботи. От і Київський академічний ансамбль української музики «Дніпро» за підтримки Українського культурного фонду днями здійснив запис вокально-оркестрової партити-думи Володимира Павліковського «Дніпрова Сага» на вірші Тараса Шевченка.

Сучасний світ можливий за умови зв’язку зі своїм первородним джерелом. Людство накопичує знання, рушить вперед, час від часу зупиняється або відходить в сторону, але повертається та продовжує свій шлях. В складні та темні часи для людини світло з минулого завжди вказувало на правильну дорогу. Нашому народові кобзаревий світоч завжди її осяює, і якщо ми пам’ятаємо Тарасів заповіт, ми ніколи не помиляємось. Його поезія звучить у піснях, лунає ланами й горами, пробуджуючи волю до дій своїм імперативом, або заспокоюючи соєю співочою мовою, але завжди даючи наснаги та віру у себе. Він спостерігає за нами і через мистецтво, а наша сучасна культура немислима без його присутності.