– Олександре Івановичу, поясніть, будь ласка, чому літератори так прагнуть стати членами Спілки письменників, а ті, кого туди не приймають, створюють альтернативні організації-асоціації, конгреси тощо. Може, це робиться з міркувань престижу? Мовляв, якщо ти не в Спілці, то ніби й не справжній письменник, а самозванець, аматор чи навіть графоман. Чи перебування в лавах Спілки дає певні матеріальні чи якісь інші житейські вигоди?

Настала осінь. Листя навкруги все більше наливається золотом і багрянцем і – опадає. Але так хочеться ще хоч трішки тепла і сонця, бодай крапельку весняно-літніх барв. І де ж їх віднайти, ті барви, ті яскраві уламки літа і весни? У музеї. Так, так. У музеї. 17 жовтня 2014 року у приміщенні Національного музею медицини України відкрилася персональна виставка Інни ВАЛІТОВОЇ «Кохання поза часом».

Шановні друзі!

Інформуємо Вас про те, що нині оприлюднено лонг-лист II-го
міжнародного поетичного конкурсу "Чатує в століттях Чернеча Гора"
З 20-го травня по 31 жовтня відбувався прийом робіт на Конкурс.
Загальна кількість поданих заявок — 2547.

Більшу частину з них було відхилено через невідповідність матеріалу
зазначеній темі.

Незабаром Національну спілку письменників України очолить новий голова. Обиратимуть в кінці листопада, але вже сьогодні письменники обговорюють між собою, хто це може бути. Бо дуже важливо, аби ватажком еліти українського письменництва стала людина слова і діла, послідовний реформатор, комунікабельний, ініціативний, дієвий керівник. 

З цього приводу спілкувалася із Сергієм Пантюком – відомим письменником, видавецем, громадським діячем, секретарем Національної спілки письменників України, головою її приймальної комісії. На сьогодні він – один з реальних претендентів на посаду голови НСПУ. 

– Пане Сергію, Ви один з кандидатів на посаду голови НСПУ. Що підштовхнуло Вас до прийняття даного рішення, особливо в такий непростий для країни час?

Сьогоднішнього похмурого осіннього вечора неймовірне тепло панувало в стінах київського лялькового театру притч «Mammals» , де звучала поезія і гітара, а у каміні тихо потріскували дрова, вогонь від яких зливався з вогниками поетичного слова. 

Своїми одкровеннями ділилися Євген Дерев’янко, Христина Долинська, Ольга Зозуля, Тетяна Череп-Пероганич.

Один з віршів Ольги Зозулі чудово інсценізували Юлія Зозуля, Христина Долинська та сама авторка. 

Улюблені твори читали й інші учасники вечора.

Зараз можна часто почути повідомлення про нові книги, які розповідають про історію великих і маленьких українських сіл. Їх авторами, зазвичай, бувають журналісти, краєзнавці, але не тільки вони. Нещодавно вийшли з друку книги про села Наумівку та Козацьке Бобровицького району Чернігівської області.

Громадська організація «Оберіг-Чернігів» та Волинське товариство «Світязь», з метою розвитку вітчизняного книговидання і підтримки українських письменників, перекладачів, митців, науковців, журналістів, працівників культури та освіти, громадських діячів і меценатів, за сприяння Національної спілки письменників України та міжнародних громадських організацій, заснували 1 березня 2011 р. міжнародну Літературно-мистецьку премію імені Пантелеймона Куліша.

Тепер відчути себе на сцені театру зможе кожен у столичному метрополітені. 6 листопада 2014 року о 21.00 в Київському метрополітені на станції «Театральна» відбудеться відкриття першої в Україні 3D інсталяції із зображенням театральної зали. Площа малюнку у підземці складе близько 40 квадратних метрів.

«Метрополітен – місце, де кожен з нас проводить досить багато часу. Звичайно найголовніша наша задача – безпечне перевезення пасажирів. Однак нам також хочеться, щоб людям було цікаво. Сьогодні ми відкриті для новаторських ідей», - підтримав проект начальник Київського метро Віктор Брагінський.

Війна нас випробовує на міць.
У госпіталі мало вільних місць.
Навколо більше виплаканих сліз,
А нами повсякчас керує злість.
 
Лікує рани хлопець – із простих.
Він, може, був би радий чути тих,
Хто все найкраще гостям віддавав
І наче стільки часу «годував».
 
Він, мабуть, міг би обійняти світ,
Не думати про «до» – а потім «від».
Йому дається важко кожен рух –
Непросто обійматися без рук.