П’ятилітній Дмитрик, як і належить справжньому джентльменові, час від часу здійснює у чернігівському дитсадку «Золота жабка» різноманітні подвиги: то подарує панночці троянду, то поділиться печивом, то допоможе застібнути неслухняний ґудзик чи зав’язати стрічку. Ось і сьогодні по дорозі в дитсадок він сам запропонував Ганці піднести її сумочку і слухняно пер до самої групи, хоч важила та сумочка, ймовірно, набагато більше від самої Ганки.

Її називають найзагадковішою і наймістичнішою сучасною українською письменницею. Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка. Авторка багатьох книг, які стали класикою. Народилася 26 липня 1958 р. на Львівщині, наймолодша з трьох доньок. Вважає себе нащадком молдовського господаря Дракули (Влад Цепеш – із роду Басарабів, або, як ще його називає Галина Пагутяк, Влад Басараб). Вищу освіту здобула на філфаці Київського держуніверситету імені Тараса Шевченка. Працювала в школі, у краєзнавчому музеї, картинній галереї. У Чернігівській міській бібліотеці імені Михайла Коцюбинського є всі книжки Галини Пагутяк, які користуються неабияким попитом у читачів.

Громадська організація «Чернігівський інтелектуальний центр» провела восени творчі вечори в Україні та за кордоном, під час яких відомі зарубіжні письменники з США, Великобританії, Франції, Бразилії, Болгарії, Фінляндії, Швеції, Італії, Польщі, Сербії, Македонії, Росії та Казахстану урочисто отримали престижні міжнародні літературні нагороди, засновані в нашій державі, – імені Миколи Гоголя, Григорія Сковороди і Пантелеймона Куліша (віднедавна їх співзасновником стала новостворена Міжнародна літературно-мистецька Академія України).

Український Вавилон

Розкинула ноги по полю дорога, 
Чи з пагорбів збігла в шовкову траву, 
Розсипав волосся відьмак по підлозі… 
Зухвала коза заплелася в покоси… 

Герой цього часу цитує Плутарха 
Чи Будду, чи в буді впадає в ніщо. 
І віником блудним шукає облуди, 
Чи блуду, чи Бога, чи Бог знає що. 

Пейзаж вавилонський придумав Вавилов, 
Чи вичитав може, чи, може, я сам?.. 

Василь Кузан

В коханні мені захотілося стресу,
Дорога розкинула ноги сама…
Своїм я заїхав між них «Мерседесом»,
Під кущ волохатий ввігнавсь до керма.

Чудове свято відбулося 9 листопада в Конотопі на Сумщині. Там вшановували, рідне слово, а також проводили благодійний розпродаж книжок та виробів від конотопських та київських поетіві майстрів, збираючи кошти на видавництво збірки поезій, дитячих малюнків та листів військовослужбовцям, які знаходяться у зоні АТО.

На запрошення організатора заходу, редактора місцевої газети «Конотопський край» Олени Багрянцевої, участь у концертній програмі взяли учасники порталу «Жінка–УКРАЇНКА» – чудові, талановиті, щирі серцем українці Маркіян Свято, Юрій Старчевод, Юлія Качула, які подарували жителям цього прекрасного міста свої улюблені музичні композиції.

Сьогодні, 9 листопада, разом із Днем писемності та мови ми відзначаємо і професійне свято працівників культури та майстрів народного мистецтва. 

Працівники культури, наші дорогі умільці - це не професії, а доля, це не лише сумлінна праця, а й високе творче горіння.

Зичимо усім добра і натхнення на працю під мирним небом України!

Восьмого листопада відзначаємо день святого Великомученика Димитрія, або в народі "святого Дмитра"чи просто "Дмитра".

Свято встановлено на честь Дмитра Солунського, який за християнську віру 8 листопада 306 року був пронизаний списами римських воїнів. Димитрій одержав християнське виховання. Повнолітнім його призначають на місце батька проконсулом Фессалонікійської області. Та замість того, щоб переслідувати християн, він став відкрито навчати мешканців міста християнській вірі та викорінювати поганські звичаї. Геройську віру св. Димитрія прославив Господь різними чудами після його смерті та нетлінністю тіла і мироточивістю, яка зціляла недужих.

Наближається одна з найсумніших дат у житті українського народу –81-а річниця Голодомору.

Зараз ми прагнемо правдиво висвітлити найтрагічніші сторінки історії українського народу. Цього вимагає наш час. Лише з врахуванням минулого, в тому числі й жахливих подій 1932-1933 років, ми можемо йти у майбутнє. Автор повісті «Три сходинки Голодомору» Еліна Заржицька ризикнула подивитися на жахіття Голодомору очима підлітків, голодних школяриків – Марічки й Петруся, яким доля приготувала чимало важких випробувань. Сходинками життя піднімаються вони до розуміння головних людських цінностей – чуйності, доброти, любові до рідної землі.

Рецензія на роман Світлани Талан «Розколоте небо»

Розколоте небо: роман / Світлана Талан. − Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2014.

«Тепер, коли ми навчилися літати
по повітрю як птахи,
плавати під водою як риби,
нам не вистачає тільки одного:
навчитися жити на землі
як люди»

Бернард Шоу

Міжнародний поетичний фестиваль «Terra poetica», який цього року було вперше проведено в Україні, завдяки  зусиллями відомої поетки та громадської діячки Лесі Мудрак.

Фестиваль передбачав конкурс для іноземних учасників з 10 країн світу: Гіларі Шірз (Британія), Морін Велдон (Уельс), Морель Сміт (Шотландія), Діті Ронен (Ізраїль), Христина Ленковська (Польща), Ак Вельсапар (Швеція), Юрій Талвет ( Естонія), Дімітр Хрістов (Болгарія), Катеріна Стойкова-Клемер (США) , Слагана Атанасова (Македонія).