Літо – особливий час для подорожей, знайомства з країною, у якій живемо.

Ви плануєте мандрівку, чи вже побували десь раніше? 

А може у вашому селі чи місті є цікава пам'ятка, музей чи просто красиве місце для відпочинку?

Поділіться враженнями з відвідувачами порталу – і це неодмінно комусь стане в нагоді. Саме для цього започатковуємо рубрику «Цікаві місця України».

Ваші розповіді та фото (не більше 10) надсилайте на адресу zhinka.ukrainkagmail.com 

На порталі зібралося немало авторів, які значне місце у своїй творчості відводять написанню творів для дітей.

Сьогодні деякі з цих творів ми вкотре презентуємо читацькій увазі, з думкою про те, що вони дійдуть до малюків і подарують їм багато позитивних відчуттів.

Щаслива родина

Вокально-поетичний вечір до 200-річчя з дня народження Т.Г. Шевченка відбувся днями в київській галереї «Арка», що знаходиться в Національному музеї медицини України.

Неймовірне свято подарував усім присутнім лауреат всеукраїнських та дипломант міжнародних конкурсів Маркіян Свято (баритон), виконавши пісні на слова Кобзаря (фортепіано - Олена Якуніна). Особливий колорит дійству додали й виступи студентів Стрітівської Школи Кобзарського Мистецтва класу вокалу (вихованці Маркіяна Свята).

Ті, хто говорять мовою війни,
Нажаль, не зрозуміють мови миру.
Хіба ж вони в святого Бога вірять,
Сповідуючи дії сатани?

І камертон розхитано тремтить,
Століття двадцять перше вже чорніє.
Війна холодна знов могили сіє
На тлі земному, де нам треба жить.

Ковтаються слова у глухоті,
Земля лягає крепом обважнілим.
Укотре мовчки голови схилили
Дерева, люди та самі Святі.

Приємно, коли українські письменники отримують визнання за кордоном. Адже таким чином світ дізнається і про нашу сучасну українську літературу.

Нещодавно Сергій Дзюба та Тетяна Винник стали лауреатами XVIII міжнародного фестивалю поезії "Славянска прегръдка" (м. Варна, Болгарія), де свої твори представляли відомі письменники з 19-ти країн. Сергій Дзюба зокрема отримав нагороду від болгарських учителів.

Організатор фестивалю - Слов"янська літературно-мистецька Академія (президент - Елка Няголова).

Вітаємо лауреатів!

Плідна, творча співпраця письменниці Оксани Радушинської із харківським Видавничим домом «Школа» втілилася у дві новенькі-свіженькі-пречудовенькі книжки-картонки «У саду і на городі» та «Веселі кольори», що вийшли у серії «Малятко-розумнятко».

Теплі малюнки до віршиків створили Ольга Ковальова та Соня Каа.

30 травня  відбулася перша зустріч літературного клубу Obelisk. 

Це літературний клуб, створений ініціативною молоддю та центром німецьких студій в Чернівцях - GEDANKENDACH, для інтеграції чернівчан в європейський культорологічний простір.

Як повідомляє один з учасників клубу Андрій Тужиков, подібні зустрічі плануються проводити кілька разів на місяць. Під час них йтиме мова не про самі тексти, а про явища та проблеми, які ці тести висвітлюють.

Під час першого зібрання говорили про поняття втраченого покоління в контексті романів Ремарка.

29 травня  в Київському міському будинку вчителя (КМБВ) відбувся прекрасний музично-поетичний вечір, організований «Світлиною».

Дане творче об’єднання створено понад 12 років тому при Спілці жінок м. Києва, яку очолює відома громадська діячка Галина Менжерес. Впродовж 10 років «Світлина» здійснює свою діяльність за сприяння КМБВ, зокрема  її директора Лариси Мельник. Проведено багато цікавих творчих заходів, в яких брали участь відомі письменники, композитори, артисти, художники, мистецтвознавці, журналісти.

Дніпропетровськ мегаполіс на східних теренах України. Я тут народився і живу все життя. Тут моя пуповина , тут мої близькі, друзі й все що творить щоденність для людини. І. по-правді, я ніколи особливо не любив своє місто. Дратувало воно мене не стільки своїм зросійщенням, бо кияни, наприклад, так само не всі україномовні чи у вишиванках ходять. Але на відміну від столиці у нашому краї виразно жив «совок». Він знаходив вираження у підсумках голосувань до парламенту і на президентських перегонах, у байдужості моїх земляків до своєї історії, свого здавалося б власного життя. Вегетативність, здається, була визначальною рисою більшості дніпропетровців.