Талановитий, цікавий, правдивий і зворушливий документальний фільм про АТО презентували нещодавно в Чернігівській обласній науковій бібліотеці імені Володимира Короленка. Ця хвилююча історія називається «Війна химер», і вона просто не може нікого залишити байдужим, – настільки вражають кадри з реальними українськими бійцями, фронтовими буднями під запеклим обстрілом окупантів, руїнами визволених міст і сіл, й такі чисті, романтичні почуття юних закоханих, в життя яких негадано й стрімко увірвалася жахлива війна.

Режисерів цього дивовижного фільму двоє – Анастасія Старожицька та її мати – Марія Старожицька, відома українська журналістка, яка так успішно працювала на провідних українських телеканалах. А тепер Марія створює дуже незвичайне авторське кіно… Цю обдаровану жінку я знаю ще з факультету журналістики, вже тоді вона оригінально писала й малювала. Ми разом створювали стінгазету журфаку «Слово – зброя!», над випусками якої працювала й Тетяна Мурзенко (тепер – Тетяна Дзюба, її однокурсниця). Марія запам’яталася несподіваними ідеями та міркуваннями. А днями вона подзвонила і запросила на свою імпрезу в Чернігові… Звісно, ми з Танею просто не могли не прийти. І не пошкодували!

Саме так 13 грудня о 13 годині відбуватиметься представлення аудіокниги для незрячих дітей  «Абетка професій» у Центрі імені Митрополита Андрея Шептицького за адресою м.Львів,  вул. Козельницькa, 2a. 

Цей незвичний подарунок до дня Святого Миколая підготували учням  Львівської спеціальної  загальноосвітньої школи-інтернату  №100  учні Винниківської загальноосвітньої санаторної школи-інтернату. 

Абетка містить твори 29 сучасних українських авторів із 17 міст, які проживають не тільки на території України, а й в Чехії та Македонії. Це 20 реалістичних новел та 9 казок, які знайомлять юного слухача з  найрізноманітнішими профессіями: від двірника до  конструктора космічних літальних апаратів.  Повний перелік виглядає так:  архітектор, балерина, бджолар, бібліотекар, військовий, вчитель, геолог, гірник, двірник, дресирувальник, еколог, електрик, зварювальник, квітникар, конструктор космічних літальних апаратів,  кравець, кухар, лікар, льотчик, металург, механік, модельєр, музикант, провідник потягу, слюсар-сантехнік, столяр, хімік, штукатур.

9 грудня відбулася презентація пісні «Гойдалко».

Зворушлива історія про жіночу долю, про самотність, про прекрасну місію жінки-матері, про кохання в одну ніч, але назавжди.

«Гойдалка – це життя. Спочатку нас ніжно заколисує мама, а потім розгойдує життя, інколи безжально. Я була вражена, що Олександр Тищенко, автор пісні, чоловік, написав таку історію з глибокою жіночою філософією. Він відкрив у цій композиції одну з найбільших проблем світу – самотність. Пісня зазвучить напередодні Різдвяних свят. Давайте ми усі загадаємо бажання – «нехай нікому у світі не буде самотньо!» – Оксана Білозір.

Ідею записати цю пісню підтримав продюсер співачки Роман Недзельський і залучив до справи найкращих:

Богдан Дячишин. Крихти живого часу Андрія Содомори: есеї. – К.: Ярославів Вал, 2017. – 104 с.

Богдан Дячишин. Думки пам’яті: есеї. – Львів:ЛА «Піраміда», 2014. – 236 с.

Богдан Дячишин. Думне слово Богдана Смоляка: есеї. – Львів: Апріорі, 2017. – 88 с

У цьому розвихреному, шумкому, підчас стрімкому, а, може, і не надто, потоці сучасного літпростору, ім’я Богдана Дячишина, напевне, можна було б порівняти (незважаючи, що всі порівняння досить умовні, а все ж таки…) з чистим плесом гірського озера, у дзеркалі якого відображається небо людської душі.

У Києві - небуденна подія. Приїжджає Бране Мозетіч, один із найвідоміших словенських, та й загалом європейських поетів. Буде представлено його збірку "Манія", що вийшла цього року.

Творчий захід відбудеться 9 грудня 2017 року о 13 годині в столичному кнайп-клубі Купідон (Пушкінська, 1-3).

Модератор - письменник, перекладач, літературний критик Дмитро Чистяк.

Сл. М. Кржанівська, муз. В. Пироженко.

Еліна Заржицька

Для мене поняття "Жінка-Українка" і "Тетяна Череп-Пероганич" практично стали синонімами, бо завдяки мистецькому Порталу "Жінка-Українка", співзасновницею якого є Тетяна, творчі люди дружно зібрались під єдиний "дах". Адже відтепер на Порталі можна знайти багато цікавої, корисної та важливої інформації про творчу інтелігенцію України.

А втім, вона встигає все – ця жінка з теплою посмішкою і добрими очима. Її активна громадська позиція не заважає їй творити, кохати, дружити...
 
Тетяно, будь ласкава, розкажи, звідки береш теми для своїх поетичних творів. Це – як блискавиця чи доводиться їх довго обдумувати?

15-17 грудня 2017 • з 10:00 до 19:00 • Український дім, вул. Хрещатик, 2 • Вхід вльний

З 15 по 17 грудня в Українському домі (вул. Хрещатик, 2) відбудеться передріздвяний ярмарок подарунків «Чобіток Святого Миколая».

У перший місяць зими вся Європа готується до Різдва. Вулиці прикрашають святковими вогниками, на прилавках магазинів з’являється печиво у вигляді ялинок, звіряток, зірочок, усі метушаться, щоб купити подарунки для своїх близьких та рідних.

Український дім продовжує цю сучасну традицію і організовує ярмарок святкових подарунків «Чобіток Святого Миколая». Саме у нас на ярмарку ви зможете поринути у справжню казку свята. Різдвяне печиво, ароматичні свічки, hand made прикраси, дерев’яні іграшки для ялинки, оригінальні зимові композиції, святкові солодощі – подарують вам святковий настрій.

Від самісінького дня свого народження – 20 квітня 1941року, в селі Копашново, Хустського району Іван Хланта закоханий у народну творчість. Змалку йому притаманна ця щира синівська любов до усього свого кревного, що лише породила людська уява, неуємна фантазія, багатюща видумка. З коріння селянського роду тут Віра завжди перетікала у людські душі. Оберігала своїх синів на чужинських вітрах, на світових дорогах заробітчанства, під час тривалих пошуків свого щастя, долі. Працьовитість цього чоловіка завжди підганяла. І вирушав він у незвідані краї,  тривалі мандри, дивовижні подорожі не лише незміряними дорогами Закарпаття, але й сусідніх держав Румунії, Сербії, Хорватії. Скрізь спішив записати і зберегти для нащадків винесені з віків народні легенди, казки, пісні, приповідки, фіглі, колядки, коломийки. Скрізь дбайливо підбирав все цінне, посіяне людською мудрістю вивершене селянською любов’ю, розумом і силою духу, що в собі вмістило всю емоційну красу, вулканічні виверження людських почуттів, емоцій і сприйнятих від життя неповторних і незабутніх вражень. Старався, щоб ця генетична пам'ять попередніх поколінь десь не обірвалася, десь не розчинилася, не зникла безслідно. Не згасла в часі і просторі. Це - найцінніша коштовність, яку прагнув заново повернути ментальності свого народу, притаманній українцям самобутній культурі і мистецтву.

Пт, 8 грудня 2017 • 15:00 • Музей літератури • Київ, поруч із метро «Театральна»

Книга “Культ предків. Нетуристичні звичаї України” (видавництво “Фоліо”, 2017). Автор Наталка Фіцич.

Книга розповідає про старовинні звичаї України, що дійшли до наших днів. Вона складається із 34 розділів, кожен із яких присвячений окремому звичаю протягом одного календарного року від Масниці до Стрітення (тобто від весни до кінця зими). Таким чином книга охоплює увесь обрядовий цикл звичаїв, акцентуючи увагу на найбільш давніх, що дійшли до наших днів: деякі з них маловідомі, інші знамениті на увесь світ. Звичаї, про які йде мова, охоплюють майже всі етнографічні регіони України.