Про книгу Івана Українського та Тараса Мирного «Про злочин «братнього» народу. Російсько-українська війна чи продовження Росією українського геноциду?» (Бібліотека журналу «Бористен»)

Зрозуміло, що як письменнику, мені доводиться багато читати. І не тільки художніх творів – щоб бути «в курсі» справ, розуміти, якими шляхами рухається творча думка моїх колег. Адже для того, щоб написати щось путяще, багато працюю з довідниками й словниками, науково-популярною й науковою літературою. Історією ж цікавлюсь давно і серйозно. А щоб написати повість «Три сходинки голодомору» та цикл легенд «Великий Луг над Дніпром» наполегливо проводила дослідження в бібліотеках і мережі інтернет. Тому книга, яка нещодавно потрапила до моїх рук – «Про злочин «братнього» народу. Російсько-українська війна чи продовження Росією українського геноциду?» зацікавила, а потім і здивувала.

Зацікавила тому, що одразу з’ясувалось – автори неабияк вправно оперують датами, цифрами, фактажем. В яскравій та доступній формі авторами подаються загальноісторичні питання, значний фактичний матеріал дає змогу читачеві опанувати проблеми, які викликали дії деяких українських діячів, міститься аналіз та опис «ключових» особистостей та головних історичних подій.

20 січня 2018, 19:00 • Національний заповідник Софія Київська • Київ, вул. Володимирська, 24

Всесвітньо відома оперна співачка, народна артистка України Вікторія Лук’янець дасть традиційний благодійний концерт у Софійському соборі. Почути наживо унікальний спів зможуть всього 100 відвідувачів.

Телефон для бронювання квитків: 044-278-46-98

Джерело: http://kyiv-online.net/…

Володимир Вакуленко

Марія Козиренко

Не так давно побачила світ антологія «Кальміюс». Це свого роду квінтесенція першого східноукраїнського регіонального літературного конкурсу «Кальміюс», проведеного у 2016 році, який відбувався під час фестивалю з однойменною назвою.

Про роботу над виданням розповіли письменник Володимир Вакуленко та художниця, поетеса Марія Козиренко.   

— Володимире, питання до Вас. Як і коли виникла ідея створення антології?

— Це зовсім не моя ідея. В листопаді 2016 року в Краматорську відбувся фестиваль «Кальміюс» на якому були оголошені переможці літературного конкурсу. Власне від того фестивалю і почала створюватися антологія. Але і в цьому випадку ідеї надрукувати антологію належали не організаторам і не мені ясна річ. У 1999 році подібний проект створював у Донецьку Олег Соловей. Останній його 27 випуск, вийшов друком у 2009 році. Далі відбулася тиша і от в 2017 році сталася перша спроба відродити антологію. Ось тут я вже попрацював над власними ідеями, а допомогла мені в їх реалізації художниця Марія Козиренко.

Далі вирішив, раз частини дві, то створити незвичну антологію для читача — «книгу-перевертень». Тобто, з одного боку йдуть дитячі номінанти, з іншого боку — дорослі. Вельми чудово вийшло. Авторів теж не приховував. У деяких непогані перспективи видавати свою творчість окремо, тому я для зв’язків із видавцями позалишав під прізвищами авторів їхні електронні адеси. Ну, і до антології увійшли не лише маловідомі автори: дебютував Олександр Олійник зі своїм романом «Денний звук» (видавництво «Кальварія»), Марія Козиренко та Наталія Дев’ятко добре відомі автори серед читачів, та й мене у широких літературних колах добре знають.

Вийшов новий номер популярного журналу «Літературний Чернігів» (2017, № 4), і, як завжди, тут дуже багато талановитих і цікавих творів різних жанрів авторів з України та закордону.

Відкривають свіжий номер часопису вітання очільника Чернігівської облдержадміністрації Валерія Куліча і ректора Чернігівського національного університету імені Тараса Шевченка Миколи Носка, котрі високо оцінюють діяльність журналу «Літературний Чернігів» упродовж 25 років (як відомо, часопис чудово відзначив свій ювілей).

Публікуються добірки поезій Миколи Ткача («Ничильниці»), Романа Кухарука (зі збірки «Слово твоєї істини»), Валентини Громової («Десь там, за краєм світанку аж…»), Євгенії Дуденко «Я стану твоїм демократом…), Євгена Постульги (з нової книги віршів); проза Шевченківських лауреатів Василя Слапчука («Lady Rain») і Мирослава Дочинця («Світло семи днів. Маленькі історії для душі»), а також уривок з історичного роману «Галицька Каліфорнія» Володимира Фриза, оповідання Леоніда Луцюка «Фортеця», бувальщина «Інтим не пропонувати» незабутнього Віталія Леуса. Науковець Олександр Бобир представляє оповідання для дітей видатної Софії Русової. Блискуче дебютувала в журналі двома новелами 12-річна Софія Татарин із Корюківки. Це – дуже високий рівень, як для її юного віку!

Руслана у Святвечір представила великий авторський різдвяний проект “Молитва світла”.

Співачка, яка за фахом хоровий диригент, зізналася, що ідею написання духовного твору вона виношувала ще з 1990-х – часів навчання у Львівській консерваторії, але основним поштовхом стали події зими 2013-14 роки: 

“Під час таких подій, коли  людина вже ні на що не надіється, вона покладається лише на Бога і звертається до Нього. Це дає неймовірну енергію і силу, і вже нічого не страшно”.

Ви замислювались, чому і дорослі, і малі з таким нетерпінням очікують на Новорічні свята? Хіба не тому, що ці дні є уособленням чогось чарівного, казкового, днями, коли можуть здійснюватися найзаповітніші бажання?

Запевняю: щоб поринути у хвилюючу атмосферу див, не обов’язково  чекати на Новий рік. Треба лише взяти книгу «Бурдебач» сучасної української письменниці Олени Лань, і ви з легкістю поринете в світ казковий і різнобарвний, сповнений хвилюючих пригод і несподіванок. Світ, який познайомить вас, любі друзі, з багатьма забутими, але такими реальними для наших предків міфологічними істотами. І не можна поділяти їх на добрих та злих. Насправді, кожен із персонажів повісті Олени Лань багатогранний та глибоко психологічно виписаний – як і справжні люди.

Визнання «Бурдебач» отримав не тільки в Україні, де був виданий двома мовами, але і в Чехії. У 2017 році книга вийшла друком чеською, з ілюстраціями словацького художника Яна Лауки Скорки.

– Олено, а звідки взялась ідея – написати про домовика, та ще й не звичайного, а «дикого», «лісового»?

– Як журналіст, я працювала для газетного  матеріалу над збіркою наукових статей українських етнографів і була просто вражена  тим, наскільки мало ми знаємо про те, яким бачили навколишній світ наші предки.  Їхні ліси,  річки, озера та, зрештою, і власні обійстя повнилися настільки незвичними казковими істотами, що просто дух захоплювало. 

Чи не в кожній області були свої варіанти «диких»  та «домашніх» духів, про яких ми і гадки не маємо.  Сучасні діти безпомилково дадуть відповідь на питання, як виглядав грецький сатир, але навряд чи попишуть домовика,  мамуну, нявку  чи польовика.

Вже тоді ця  ситуація видалася мені в корені неправильною. Але знайти час, щоб обробити таку силу силенну  матеріалу, вдалося тільки в еміграції, коли закінчився щоденний газетний марафон.

По суті, я поєднала дитячу казку, яку придумала колись для свого сина, – про маленьких чоловічків, які крадуть з-під ліжка все, що погано лежить, та  ідею популяризувати українську демонологію. А кого ще можна зустріти у власному помешканні посеред ночі, крім домового? І де краще сховаєш вкрадені речі, ніж у зачарованому лісі?

Українська кінорежисерка-документаліст, поетеса й сценаристка Ольга САМОЛЕВСЬКА цього року відзначила ювілей. Урочиста подія ознаменувалася творчим вечором у столичному Будинку кіно (вул. Саксаганського, 6). Демонструвалися фрагменти з авторських фільмів, пролунали поетичні рядки та виступи друзів і колег.

На студіях «Київнаукфільм», «Кінематографіст» та «Укртелефільм» Ольга Самолевська створила дванадцять стрічок і два документальні цикли. Серед них – «Катерина Білокур. Послання», «Мені страшно малювати маму», «Пам’яті загиблих споруд», «Перша леді зони відчуження», «Я себе запитую» тощо. Суспільно важливе кіно Ольги Самолевської виходить пізнавальним і водночас поетичним. Добрим, гуманним, зворушливим і глибоко філософським. Мисткиню хвилюють проблеми матінки-Землі й конкретних людей.

Талант майстра гідно оцінений, адже має звання лауреата Всеукраїнського конкурсу романів і сценаріїв «Коронація слова», Міжнародної премії ім. Андрія та Арсенія Тарковських, Мистецької премії «Київ» ім. Івана Миколайчука та Всеукраїнського поетичного фестивалю.

13 січня 2018 • Колонна зала Київської міської ради • вул.. Хрещатик, 36

Правління, Опікунська Рада та Виконавча дирекція Львівського Товариства у м. Києві нагадують, що мистецько-обрядове дійство «Маланка – 2018» відбудеться на Старий Новий рік у суботу, 13 січня 2018р. у Колонній залі Київської міської ради (вул.. Хрещатик, 36).

У мистецькій програмі «Маланка – 2018» братимуть участь:

За давньою традицією – в останню п’ятницю перед Новим роком, напередодні «Світличного» дня народження, цьогоріч – ювілейного, двадцять п’ятого! – у «Світлиці» в Сімферополі зібралися однодумці, світличани, щоб оглянутися на ще один прожитий газетою рік і заглянути в рік прийдешній.

Пом’янули побратимів, які несли на своїх плечах «Світлицю» і тримали в Криму українське небо, скільки стало сил. Усі вони тепер – на редакційному стенді «Зі Світлицею у серці…» Гірко, що незадовго до ювілею цей скорботний список поповнився ще одним світличанином, поетом Федором Степановим, котрий був одним з перших працівників редакції у далекому 1993 році…

Благословись над Україною, 
Над кожною родиною, 
Дорослим і дитиною,
Над Божим білим світом,
Будь лагідним, привітним,
Зерном добра засійся,
У мирний плащ вберися
Й даруй нам мудрість щедро – 
Засяй у кожнім серці
Любов'ю й милосердям, 
Аби планета наша, 
Аби Вкраїна люба
В розкошах квітували, 
Ніякої напасті та лишенька не знали!

З Новим Роком, з Різдвом Христовим, дорогі українці!

Валентина Михайленко