Жінка-УКРАЇНКА

Люблю тебе, рідна моя, земле моїх батьків, дідів і прадідів! Не зраджу ніколи й нізащо. Передам свою незрадливу любов дітям та онучатам, аби і в них у серці була ти, моя Україно. Земле моя, ти – найкраща у світі! Тобою милуюсь, тебе обожнюю, свята моя, найсвятіша, найдорожча, найрідніша!

Це – моя земля 

Там, де гори, й ліси, й синь небес розляглася без краю,
Де тумани густі котять хвилі, неначе моря,
Сходить Батько Даждьбог й долю дітям зерном засіває …
Колоситься добром і любов’ю зоріє Земля!

Приспів:

Україна – не дишло, не дзиґа, не біта -
Не крутнеш, не повернеш, не вдариш по пиці
Україна – кобіта, чудесна кобіта!
Лацна, файна, гаряча сільська молодиця.

Не вінок, а очіпок, у свято – хустина.
Сорочина на грудях напнута до тріску.
Всюди з нею за руку – маленька дитина
До якої ще пряник чередується й різка.

До якої ще мова не завжди дієва,
Часто сльози, чи окрик – засторога від бід.
І отак день за днем – напрацьована Єва
І за руку – її неслухняний нарід.

Україна – це земля на якій я народилася, земля талановитих, щирих, працьовитих людей. Серед усіх земель, моя найкрасивіша, знана у всьому світі, прославлена письменниками, поетами, художниками, артистами. Велика історія славного українського народу. Я несу до нього пісню, у якій є генетичний код нашої нації. Україна – це моя родина, це ота зернина, що дає життя. Впевнена, що саме тут маю бути корисною. Добрими справами, піснями і втіхою поділюся, бо розділені з друзями, вони помножаться сторицею, засіються радістю й зійдуть натхненням і щастям. Голубе тут небо, золоте колосся, голубі тут води, сонце золоте.

Україна для мене, як фотографа та дизайнера, відкрита книга, яка надихає, дивує та зачаровує. Я дуже люблю мандрувати, і нібито вже дуже багато де побувала, але кожного разу перехоплює подих від фантастичних карпатських краєвидів, морських пейзажів, поліських боліт, південних степів, а також промислових районів з їхніми відвалами та шахтами.

Наразі не все так добре в нашому краї, як того б хотілося, але ж зміни в хорошому напрямку починаються саме з кожного з нас. Тож ми все ще можемо перевернути цей світ на краще.

А що мені інша?
Мені іншої не треба!
Це - моя Україна!
Мій біль і потреба.