Жінка-УКРАЇНКА

Славна моя Україна, непоборна і непокорена, ніколи ти не була такою могутньою і прекрасною, як зараз, ніхто ніколи не міг тебе приборкати, бо ми, українці, завжди оберігаємо тебе, шануємо і не дамо топтати тебе чоботом і розривати тіло твоє. Ні монголи, ні татари не здолали твоє дівочої чистоти. Ти народжуєш і плекаєш синів твоїх, які, захищаючи тебе, завжди пам’ятають істину: люби Україну, як матір люби. За часи існування українці жили і кохали, вірили в Бога, і тому цінували тебе і радо зустрічали усіх гостей інших народностей, не маючи поняття посягати на сусідську державу. І тому я вірю: ми переможемо, здолавши ворогів і те лихо, що вони приносять з собою.

Моя Батьківщина – Україна. Я щаслива з того, що народилася і живу саме в Україні. Люблю її за безмежні, красиві, неосяжні простори. Це край моєї рідної оселі. Тут живе моя родина, друзі, знайомі. Шаную та люблю традиції своєї рідної землі. Мені подобається задушевна українська пісня. Україна це мій дім! Я точно знаю, що наше небо – найгарніше, наші ліси – найбагатші, а люди – найпрацьовитіші. Батьківщина – це рідна домівка, місце, де ми народилися та провели найкращі дитячі роки. У кожної людини Батьківщина одна-єдина, як і родина, тому її історія, культура, звичаї та традиції свято шануються. Любіть рідну землю!

Майбутнє України - в дітях. Тому наша задача сьогодні — виховати їх відповідальними, люблячими, готовими вкладати свої сили в розвиток нашої держави і бути щасливими тут, а не шукати готового щастя деінде. Наша задача - будувати, розвивати, створювати, наповнювати - робити це інтенсивно, бо багато часу було втрачено...

Для мене Україна — це Всесвіт.

Закохавшись з дитинства в красу рідного краю, не можу спокійно дивитися на події, які нищать найкращих синів Батьківщини. Коли вже не сила терпіти цей біль, то він виливається у римовані рядочки.