Слово про Україну

Галина Буділова (Теличук): Україна у квітах

Україна у квітах

Як зростають троянди і маки,
Чорнобривці і польові квіти –
так із кожним наступним світанком
підростають  малесенькі діти.
 
Наче в маківку - в їхню голівку
Ми зернятка любові вкладаєм,
Так в майбутнє ми шлемо листівку,
так себе ми частинку лишаєм…

Антоніна Спірідончева: Майбутнє України - в дітях

Майбутнє України - в дітях. Тому наша задача сьогодні — виховати їх відповідальними, люблячими, готовими вкладати свої сили в розвиток нашої держави і бути щасливими тут, а не шукати готового щастя деінде. Наша задача - будувати, розвивати, створювати, наповнювати - робити це інтенсивно, бо багато часу було втрачено...

Валентина Михайленко: Любов до рідної землі, як любов до матері, живе у грудях

Скільки б гарних патріотичних слів ми не говорили про Україну, якщо вони не йдуть із самісінького серця, то порожні звуки. Любов до рідної землі, як любов до матері, живе у грудях. Вона або є, або її немає… Іншого не дано. З усіма наслідками, що з цього випливають.

Олена Іськова-Миклащук: Для мене Україна — це Всесвіт

Для мене Україна — це Всесвіт.

Закохавшись з дитинства в красу рідного краю, не можу спокійно дивитися на події, які нищать найкращих синів Батьківщини. Коли вже не сила терпіти цей біль, то він виливається у римовані рядочки.

Зоя Тимченко: Україна для мене, як матінка рідна

Я щаслива, що народилась та живу на такій мальовничій землі – ім'я якій Україна.

Україна для мене, як матінка рідна
Україна для мене, це мій рідний край
Це хатина матусі, що в садах квітне
І завжди закликає – сюди приїжай.

Віра Шурман: Земле моя, ти – найкраща у світі!

Люблю тебе, рідна моя, земле моїх батьків, дідів і прадідів! Не зраджу ніколи й нізащо. Передам свою незрадливу любов дітям та онучатам, аби і в них у серці була ти, моя Україно. Земле моя, ти – найкраща у світі! Тобою милуюсь, тебе обожнюю, свята моя, найсвятіша, найдорожча, найрідніша!

Це – моя земля 

Там, де гори, й ліси, й синь небес розляглася без краю,
Де тумани густі котять хвилі, неначе моря,
Сходить Батько Даждьбог й долю дітям зерном засіває …
Колоситься добром і любов’ю зоріє Земля!

Приспів:

Галина Швидків: Україна — це моя мати

Україна для мене — це рай земний, обрана Богом земля. Це моя мати, яку люблю, бо пов'язана з нею кревно.

Тата Рівна: Україна – не дишло

Україна – не дишло, не дзиґа, не біта -
Не крутнеш, не повернеш, не вдариш по пиці
Україна – кобіта, чудесна кобіта!
Лацна, файна, гаряча сільська молодиця.

Не вінок, а очіпок, у свято – хустина.
Сорочина на грудях напнута до тріску.
Всюди з нею за руку – маленька дитина
До якої ще пряник чередується й різка.

До якої ще мова не завжди дієва,
Часто сльози, чи окрик – засторога від бід.
І отак день за днем – напрацьована Єва
І за руку – її неслухняний нарід.

Світлана Кас'яненко — Молитва за Україну

Молитва за Україну - слова та виконання Світлани Кас'яненко, музика та аранжування Олександра Лісінчука.

Олена Білоконь: Україна – це моя родина

Україна – це земля на якій я народилася, земля талановитих, щирих, працьовитих людей. Серед усіх земель, моя найкрасивіша, знана у всьому світі, прославлена письменниками, поетами, художниками, артистами. Велика історія славного українського народу. Я несу до нього пісню, у якій є генетичний код нашої нації. Україна – це моя родина, це ота зернина, що дає життя. Впевнена, що саме тут маю бути корисною. Добрими справами, піснями і втіхою поділюся, бо розділені з друзями, вони помножаться сторицею, засіються радістю й зійдуть натхненням і щастям. Голубе тут небо, золоте колосся, голубі тут води, сонце золоте.

Олена О'Лір: Уся Україна — одне велике серце

Однієї грудневої ночі 2013 року, в тривожному напівсні, мені привидівся-причувся наш Майдан в образі велетенського серця, яке жевріло, мов заграва, і важко пульсувало, гіпнотизуючи своїм несвітським огромом, — і в тому пульсі зливалися жорсткий ритм ударних з динаміків сцени та гул тисяч і тисяч людських голосів. І мене пронизало незворотне знання: це я, я відповідаю за життя цього серця, треба бігти — пильнувати його!

Уся Україна — одне велике серце. Кожен з нас відповідальний за неї. І нині, у воєнне лихоліття, з кожною загибеллю, з кожним пораненням її захисника це серце втрачає безцінні краплини крови…

Олена О’Лір

Ольга Троханчук: Україна для мене — відкрита книга

Україна для мене, як фотографа та дизайнера, відкрита книга, яка надихає, дивує та зачаровує. Я дуже люблю мандрувати, і нібито вже дуже багато де побувала, але кожного разу перехоплює подих від фантастичних карпатських краєвидів, морських пейзажів, поліських боліт, південних степів, а також промислових районів з їхніми відвалами та шахтами.

Наразі не все так добре в нашому краї, як того б хотілося, але ж зміни в хорошому напрямку починаються саме з кожного з нас. Тож ми все ще можемо перевернути цей світ на краще.

Об'єднати вміст