Слово про Україну

Ліна Яковенко. Цвіт нації

Буяла нива колоскова,
Співала макам колискову,
Благала Небо кожну мить,
Щоб дало сили їх зростить…

Зростали маки та й на славу всім,
Раділа нива діточкам своїм!
Цвіли красиві, кожен як один,
Щодня тяглися до нових вершин…

Вітер північний з півдня підкрадавсь
І колос хлібний в сум’ятті метавсь,
Горнув до маків голівку золоту
Й тримали маки вітра на льоту…

Буяла нива колоскова,
Співала журно колискову
Про юний цвіт, що облетів –
Заради Матері відцвів…

Ірина Світ: Мрію про сильну Україну-Русь, в якій пануватимуть українці і їх мова, символи та культура

Замість Леніна

Замість Леніна

 

Мрію про сильну Україну-Русь, в якій пануватимуть українці і їх мова, символи та культура. Переконана, що Універсальний символ українців – Дідух є ідеальним консолідуючим символом нашої нації, який повинен вигнати біду з кожної хати і витіснити чужі символи насильства та рабського невігластва.

Пропоную встановити пишного золотого Дідуха у Києві замість поваленого ідола більшовизму, як символ об’єднання українців на шляху до панування у своїй сторонці. Дідух мав би стати і гербом нової великої України-Руси, що перемогла кремлядьських окупантів, бо в Дідусі закодована слава України і воля перемагати!

Людмила Ясна. Рідна земля

Рідна земля

Бреду по золотому полю ‒
пшениця стигла шелестить.
На серці солодко – до болю.
Промінчик сонячний бринить.
Буття творить звичайне диво.
Налиті сонцем колоски
лоскітно, ніжно, полохливо
чолом торкаються руки…
Я серед світлого роздолля
на землю ляжу горілиць:
синіє неба щедра воля,
і лине щебетання птиць.
Волошка у лице загляне,
здригнеться хмарки сиза тінь.
Повітря чисте і духмяне,
земля гаряча, мов черінь.
І я всім тілом відчуваю,
як сила вироста в мені
і як здоров’я набираю
від життєдайної землі.

Олександра Кондратюк про Україну

Заплющую очі і бачу чисте,бездонне небо. Родючі поля, застелені пшеницею кольору сонця.  Безкрайні ріки та чисті, мов сльоза джерела. Все – це моя Батьківщина. Мені до болю знайомий запах цієї беззахисної, але в той же час сильної та терплячої країни. Де кожен знає ціну свободи, а національна свідомість зашкалює навіть у 15.

Та відкривши очі, я бачу жах буденності…. Небо плаче сірими сльозама від болю, земля вмирає від спраги, а ріки просять порятунку з кожною хвилиною все більше й більше. Все, що будувалося роками розгромили практично за рік, немов цими шляхами пройшов велетень, не дивлячись собі під ноги, все змінилося, окрім людських відчуттів…

Людмила Максимлюк: вірю я, що зацвіте калина!

Ти думаєш – я стала на коліна?
Я тільки зав'язала берці!
Жіноче ім я в мене – Україна!
Любов і гордість оповили серце!

Ти думаєш – мене здолати? –
І грози, й гради ранять мої груди…
Не раз приходилось мені вмирати,
Щоб знову відродитися і бути!

Та вірю я, що зацвіте калина,
І кануть в небуття на схід тумани...
Що мати дочекається на сина!
А я схилилася перев'язати рани…

Стою на краю прірви і молюся –
І сум, і віра, і надія в серці!
А ти чекаєш, що я похитнуся?!
Ні! – Cхилилась тільки зав'язати берці!

12.01 2015

Вікторія Льода-Ропецька: І вже буде щасливою козацькая доля!

Хай не буде «ще не вмерла» –
Хай буде живая!
І весела, і щаслива від краю до краю.
Хай пшениця колоситься, лани золотіють,
Хай великі і маленькі, хай усі радіють.
Пісня най рікою лине від Карпат до моря,
Хай ніхто в країні-неньці більш не знає горя!
Як піднялись і повстали, кайдани порвали,
Так не даймо ж більш нікому, щоб волю забрали!
Вже воскресла України і слава, і воля.
І вже буде щасливою козацькая доля!

Ілона Константинова: Вірю в майбутнє твоє, Україно!

Вірю в майбутнє твоє, Україно,
Що високо в небі зорею сія.
І де б не була, та до тебе лиш лину
Душею і серцем, і думкою я.

Хотіли з обличчя Землі тебе стерти,
У ярма тяжкії народ запрягти.
Та доньки й сини не дали тобі вмерти,
Поклали життя, тільки б далі йшла ти.

І сяйвом величним засяяла знову
На цілу Європу, на весь білий світ.
Розквітла і наша співучая мова,
Неначе калини весняної цвіт.

Ми будемо жити у нашій країні,
Плекати свою солов’їную мову.
І будемо гордо іти у майбутнє
В братерстві, єднанні й любові.

Марія Сипченко: Я вірю в те, що незабаром сонце щастя осяє наші широкі українські землі

Моя держава – це могутні землі, родюча земля, щирі люди, чисте повітря та безмежні поля. Моя країна – це безкраї простори добра та любові. Мені неймовірно прикро відчувати весь біль мого краю. Прикро бачити те, що комусь чорна ікра з неба, а комусь чорна стрічка в куточку фото.

Я щиро сподіваюсь на глибоке, чисте, синє небо над нашою рідною Україною. Я вірю в те, що незабаром сонце щастя осяє наші широкі українські землі.

Наталя Куліш: У КРАЇ НА щасливу даль

У КРАЇ НА стежках дитинства
У КРАЇ НА шляхах зростань
У КРАЇ НА дорозі рішень
У КРАЇ НА щасливу даль

Олеся Бойко: Моє життя в Тобі, Україно

Заплакані блакитні очі,які своєю глибиною примушують жити і боротися. Жовтогарячі коси ланів з криваво – маковими плямами,стоптані як споришеві стежки,груди,але невмируще серце. Поламані руки і ноги,та незламний дух. Обпльована лицемірами душа,та бездоганне терпіння. Обірвані струни в рідній пісні,але нестерпна жага до Життя і Волі – це моя Україна!!!

Немає в світі такого краю,де б жив такий волелюбний народ. Багато виросло бур’янів у Твоєму саду, Україно,та завдяки працелюбності, із тернин проростають райські квіти. Ти плекала і плекаєш, як мати,кожну дитину,але «в сім'ї не без виродків»,та відчаєм Тебе не скорити,Україно!

Надія Гураль: Моє життя цілком пусте без тебе

Мій краю рідний, моя Батьківщино,
З стрічками в сонці зрошених полів,
З блакитним небом—зоряним, гостинним,
З піснями струнних трав, полів, лісів.

Моє життя цілком пусте без тебе,
Як та ріка, що вийшла з берегів.
Люблю блакитне неозоре небо
Над хлібним подихом заквітчаних полів.

Дай, Боже, нам наснаги вогняної
І відверни народ від сатани,
Щоб не душив в дітей душі святої,
Не гнав братів у далеч чужини.

Олександра Кара: Воскресне наша Україна!

ВОСКРЕСНЕ НАША УКРАЇНА

Дай сили, Господи, подай!
Збороти  нечисть, що нависла.
І вборонити рідний край...
Молись за нас, Свята, Пречиста.

Всі тягнем руки до небес,
стаєм в молитві на коліна.
Бо віримо, - Христос воскрес!
Воскресне наша Україна!

11.08.2015

Об'єднати вміст