Слово про Україну

Інна Стар: Про Україну

Як можна не любити, і не пишатися країною, в якій ти народився, ріс, мріяв, кохав, робив перші кроки і спроби, помилявся, падав,  вставав, вірив… Скажу від щирого серця – я пишаюся! Я – люблю!

Головне ніколи не стидатися того, хто ти є. Не приховувати свого походження. Не важливо, народився ти в селі чи в місті, в заможній чи звичайній родині з середнім достатком,  важливо те – що ти українець!!! Вір в себе і в свою країну, вставай і досягай своєї мети, здійснюй свої мрії, все лиш в твоїх руках…»

Тетяна Власова про Україну

У нас чудова країна. Але їй треба допомагати – тоді вона допомагатиме й нам.

Леся Горова - Нашим героям

Присвята загиблим учасникам революції 2013-2014). Виступ на Євромайдані 02 лютого 2014. (відео ЕСПРЕСО-ТВ)

Алла Марковська: Україна моя Батьківщина

Україна моя Батьківщина. Я мало бачила у житті. Та якби я могла подорожувати, завжди б поверталася додому. Як би важко не було б удома виживати, та ніде інде не буде легше. Якби тільки відділити народ від держави, Українці навчились би дихати й Україна б розквітла. Та на жаль величезна напівгнила туша державного аппарату робить життя нашого народу надзвичайно виснажливим. То моя думка. Давно живу і все в часи перемін :)

Галинка Верховинка: Україні

Україні

Вже сотні літ Вкраїна у борні,
Встає і падає, і знову піднімає.
Іде нескорена, хоча ланцюг
ЇЇ  усе міцніше вповиває.

А ті які себе у груди б'ють,
Клянуться, присягаються в любові.
Для неє ті найбільше роблять зло,
Найбільше випивають її крові

А землю ту – свята моя земля,
Діди і прадіди кістками устеляли.
Вони тепер кусками продають,
Щоб тільки кишені понабивали. 

Коли багатий бідному був друг?
Чи ситий десь голодному повірить?
Цього не було і не буде так! 
Хай бідний і голодний в це не вірить.

Олена Голуб: Україна – це Богом даний острівок

Україна для мене, та й власне, як для кожного з нас – це Богом даний острівок духовної «власності», це водночас і хрест, який маєш гідно нести, щомиті дослухаючись до голосу власної совісті, звіряючи його із божими заповідями, настановами до людей від самого Христа, святих апостолів і пророків.

Україна – це саме та земля, на якій ти мусиш  реалізувати даровані тобі з приходом у цей світ таланти і можливості, щоби твоя лепта доклалася до спільної української духовної скрині. 

Україна – це та земля, яку мусиш у міру власних сил  оберігати, очищати як і від брудної моралі,так і екологічно.

Молімось за Україну і діймо гідно.

Іванна Осос

Моя земля – це Україна!
Це стежка по якій ступаю я…
Це Чорне і Азовське море,
Карпати і Полісся, й шахтарів земля…
Крим і Поділля, і Волинь з Донбасом,
Долини квітів і Дніпрова течія…
Трембіта й загадкові косогори,
Стрімкі потоки, водопади і поля!

Моя земля – це Україна!
Це вишиванка, що веде в життя
Це – перша колискова пісня…
Це рідний дім і вишня край села…
Це світ краси, історії й талантів,
Де славні лицарі – Сірко чи Кармелюк,
Мазепа, а чи й Сагайдачний
Життя поклали не для наших мук…

Наталя Іваськевич: Моя Батьківщина

Я так люблю, тебе моя ти Україно,
Я так люблю блакитні небеса, 
Я вірю в те, що встанеш із руїни,
І знатимуть — народ наш не вмира.

Пройдуть роки, та я вже не забуду,
Як виросла на батьківській землі,
Плекати мову нашу рідну завжди буду
Й ніколи не покину ці краї.

В біді тебе не можу залишити, 
Хоч як би важко не було нам жить,
За тебе буду Господа молити, 
Оберігати, прославляти і любить.

Я так люблю тебе, моя ти Україно, 
Ті води чистії, степи й луги,
Я знаю, що для мене ти - єдина 
На довгії-предовгії роки!!!

Вікторія Колісник: Україна – це країна можливостей

Україна – це країна, яка має великий потенціал. Розташована посеред Європи, має родючі землі, чудовий клімат. Це країна можливостей, яка стрімко змінюється. Вірю, що вже дуже скоро ми матимемо європейський рівень життя і безвізовий режим. Шкода, що шлях до цього не такий легкий і мирний, як би хотілося.

Анна Сенік (Ładna Kobieta): Чого потребує Україна?

Безумовно, національне - це те, що завжди було, є і буде, проте це те, що творить націю і тримає її дух. Питання в тому як часто кожному з нас хочеться звертатись до цієї теми? В сучасному світі перевантаження зайвою інформацією, мультикультурності, агресії й чужинної культурної експансії все відчутнішою стає потреба повсякчасного навернення до рідного. Музика, одяг, література, традиції й обряди – все це дає духовне здоров’я, почуття безпеки і гідності, наявності «свого» і життя серед «своїх», а як наслідок мотивує до позитивнішого сприйняття свого народу і активної участі в його житті. І це саме те чого потребує Україна сьогодні: нашої любові і праці на її благо.

Анастасія Кириченко. За що я люблю Україну

Минуле... Це загадкова і таємнича книга, яка, ніби казку, розповідає про героїчну минувшину нашого народу, про красу України, її велич і неповторність.

Величезні дикі степи, бурхливі води річок, квітучі вишневі сади, убогі хатини – в уяві постає стародавнє українське село. Малеча у вишитих сорочках бавиться на подвір’ї. Виснажена жінка-мати порається по господарству. Лунає дзвінкий дитячий сміх, що шелестом листя зникає у давнині. Повільно гортаються сторінки книги Минулого. Ось перед нами з’явився князь на величному троні. Можливо, це Олег чи Ігор, а може, Володимир чи Ярослав. Усі вони стали видатними постатями Київської Русі.

Надія Адамчук: багатство держави – мудрі, працьовиті й добрі люди

Україна багата красою своїх пейзажів, історією й архітектурними пам'ятками, храмами, що виграють золотими куполами, але найбільше багатство нашої держави – мудрі, працьовиті й добрі люди. Зустрічаючись із такими людьми завжди отримуєш поживу для душі.

Саме ці люди возвеличують нашу країну, множать здобутки, зачаровують своєю вдачею і своєю піснею, вражають шляхетністю і милосердям. Про таких людей хочеться писати, хочеться із ними спілкуватися, щоб погрітися в променях їхніх посмішок і подарувати читачам побільше світла.

Об'єднати вміст