13 жовтня-день виходу 41 числа "Слова Просвіти". "Сила нескорених"- першу шпальту присвячуємо захисникам України всіх часів-козацтву, УПА, тим українцям, що нині воюють на Сході. Всі війни проти України - це війни з національною ідентичністю українського етносу. Нині в суспільство вкинуто дискусію про помайданну ідентичність громадян і держави. З критикою позиції Тараса Возняка виступає Володимир Ференц - "Україна-Укропія?" Віталій Портніков та Олександр Пономарів в розділі "Гаряча тема", або Бути українцем.
Нарис академіка Качкана про просвітянина професора Володимира Боцюрка, інші дописи просвітян про те,що робить "Просвіта" сьогодні. Українські музеї та заповідники-чи існують зв"язки з педагогами-істориками?

Михайлів Л.Л. На околиці осені: вибрані поезії, поеми. Івано-Франківськ : Місто НВ. 2016. 512 с.

Недавно в літературному деннику знайомого письменника прочитав, що він часто-густо не може писати про ловців слів та їхні книги без спілкування з ними. Як на мене, то раціональне зерно в цьому є. Та іноді так багато промовляє до усіх вже саме написане. І тоді вже не звертаєш уваги на факт знайомства чи спілкування. Звісно, в таких випадках нерідко буває важко писати. Але берешся за перо, бо хочеться. Просто взаємини (очні чи заочні) допомагають, доповнюючи враження від прочитаного.

13 жовтня (четвер) відбудеться урочисте відкриття меморіальної дошки Герою Небесної Сотні В'ячеславу Веремію.

Подія відбудеться за адресою м. Київ, вул. Маяковського, 21, у приміщенні школи №270.

Просимо не залишатися байдужими і вшанувати пам'ять загиблих під час Революції Гідності.

Тетяна і Сергій Дзюби. На острові, далекому, мов сльози Єви… : Вірші сербською та українською мовами / Сербською переклав Рісто Василевскі. – Сербія, Смедерево: Арка, 2016. – 155 с.    

На популярній Міжнародній книжковій виставці-ярмарку в Белграді (яку щороку відвідує понад мільйон людей), успішно представлено нову книжку віршів відомих українських поетів із Чернігова Тетяни та Сергія Дзюби «На острові, далекому, мов сльози Єви». Поетична збірка чернігівців увійшла до каталогу виставки й отримала чудові відгуки шанувальників літератури в Сербії. Сербською мовою переклав вірші Сергія і Тетяни видатний сербський поет Рісто Василевскі. Книжка побачила світ у його відомому видавництві «Арка». Пропонуємо вашій увазі відгук на збірку віршів українців видатного сербського письменника, доктора філологічних наук, академіка, головного редактора газети «Књижевне новине» Мічо Цв’єтіча.

У селі Стара Басань Бобровицького району Чернігівської області місцеві жителі 8 жовтня відзначили черговий День села.

Урочистості відбулися у відремонтованому будинку культури. У залі не було, як кажуть, де яблуку впасти. Концертну програму підготували самотужки освітяни місцевих шкіл, народні аматори під керівництвом Михайла та Лідії Єрепів.

Сільський голова Лідія Єреп звернулася до сільчан з найщирішими словами привітань. Вона також подякувала представникам районної влади та відомого в області і за її межами господарства «Земля і воля», чию підтримку відчуває в роботі і спрямовує її на благоустрій Старої Басані.

Перед односельцями виступила письменниця, член Національної спілки письменників України Тетяна Череп-Пероганич. Гучними оплесками супроводжували старобасанці і виступ народного артиста України Василя Нечепи.

З 22 по 25 вересня у Чернігові та Ніжині проходив Перший Міжнародний фестиваль  інтеграції слова у сучасному арт-просторі "Литаври". Організатором дійства у головних містах Чернігівщини – громадська організація "Центр новітніх ініціатив та комунікації" (Т. Винник). Хоч уже минуло два тижні від завершення фестивалю,  все ж цікаві враження його учасників.  

Олег Короташ, письменник  (м. Київ):

-Якщо брати до уваги, що фестиваль мав за мету популяризувати мистецтва і літературу зокрема у сучасному культурному просторі, то звісно що такої мети фестиваль досягнув. Щодо доопрацювань певних недоліків, а вони, є у кожному заході такого масштабу, то слід говорити в першу чергу про рекламу. Дивно, що культурний захід під патронатом Президента і за участі письменників із 15-ти країн світу був менше представлений у візуальній рекламі, аніж фізіономія якого-небудь хапуги що преться в депутати районного чи обласного рівня... Інших зауважень до фестивалю не маю. Єдине, що буде закономірно зростати кількісний склад учасників, у тому числі і з середовища місцевих письменників, то логічно очікуваною буде і договірна транспортна служба з боку місцевих перевізників..

 Низкою заходів колектив Дніпропетровської обласної бібліотеки для дітей зустрічав професійне свято – Всеукраїнський день бібліотек, який відзначається в останній день вересня.

День розпочався традиційним флеш-мобом біля будівлі бібліотеки. Фахівці роздавали рекламки, в яких розповідалось про послуги, що надає заклад, розказували зацікавленим про діяльність бібліотеки, запрошували скористатись послугами бібліографів та Інтернет-центру.

Продовжився день святом «Дитяча книга нас єднає» в приміщенні бібліотеки. Серед гостей – заступник начальника відділу управління культури, національностей та релігій облдержадміністрації Свєтлана Єгорова, заступник голови Соборної районної у м. Дніпрі ради Володимир Гаркуша, найактивніші, протягом минулого навчального року, читачі – учні 3-Б класу ЗОШ № 35, бібліотекарі шкільних бібліотек, читачі, партнери, представники ЗМІ.

У вересневому номері 79 журнал „Склянка Часу*Zeitglas” публікує оповідання  Віктора ШЕНДРИКА „ДРУГИЙ ЛІКАР”, Петра ГАЙВОРОНСЬКОГО „БІЛЯВОЧКА", новели Людмили ЯСНОЇ, Антоніни ОСТРОЛУЦЬКОЇ та Олени МОРОЗОВОЇ..

Розділ Альтернативна проза представлений новою п`єсою Анатолія КРИМА «ЧУЖИЙ», оповіданнями Олександра БАСАНЦЯ „ПРИРОДОЛЮБ”,  Олександра ВОЛКОВА «НІМЕЦЬКЕ КЛАДОВИЩЕ», Михайла БУДЖАКА «НА СЬОМОМУ БРОДІ», Анастасії ЮНИК «ЗЕЛЕНА ПОЖЕЖА», Сергія ОДАРЕНК «ПОСМІШКА ДЖОКОНДИ».

ПОЕЗІЯ представлена творами Сергія ЛЕВЧЕНКА, Володимира ГІЛЬЧУКА, Володимира УТКИ-ОТКИ, Інни ДОЛЕННИК, Оксани СТОМІНОЇ, Любові МАТУЗОК та новітніх молодих українських авторів.

Розділ Критики та есеїстики друкує нарис Юрія ШЕЛЯЖЕНКА  „У ПОШУКАХ ЗАХОПЛЕННЯ», Миколи ПРОЦЕНКА  „СТРАЖ ВМИРАЮЧОЇ БАТЬКІВЩИНИ” (про книгу Олександра АПАЛЬКОВА «КИЗИЛОВІ ПРОПІЛЕЇ», Івана Сумирного «Дещо про поетів клубу поезії»

Галерея журналу представляна живописом Олександра АПАЛЬКОВА, графікою Олексія МАРТИРОСОВА та Євгена МОКІНА. 

«Золота Пектораль» – всеукраїнська літературно-мистецька корпорація, що існує у чотирьох  форматах: журнал «Золота Пектораль» (із додатковими виданнями для друку літературних дебютів «Сонячне гроно» та «Золота Пектораль-плюс»), сайт http://zolotapektoral.te.ua, де рівномірно розвинений власне новинний формат і блок літературно-критичних розвідок та публікацій; а також видавництво «Золота Пектораль»  та однойменна громадська організація. Заснована «Золота Пектораль» Володимиром Погорецьким та Євгеном Бараном у 2007 році.

Отже, всеукраїнський літературно-мистецький та громадсько-публіцистичний журнал, електронний новинний ресурс і цілий літературний рух, який об’єднує жителів Тернополя та Івано-Франківська, Львова, Луцька, Донбасу і Чернівців, Києва та Рівного… Представлений одночасно у різних форматах, він, природно, не залишає байдужою аудиторію, у якої виникають питання до редакції, часто – організаційного характеру. На прохання читачів ми оприлюднюємо відповіді засновника мистецького руху – Володимира Погорецького – на найпоширеніші запитання читачів.

– Як надрукуватися в «Золотій Пекторалі», чи є вимоги до текстів і їх обсягу?

– Перш за все, мова текстів: «Золота Пектораль» – україномовне видання. Авторські тексти не обмежуються тематично чи стилістично, для друку відбираємо тексти тільки через оцінку художнього рівня тексту. Якщо твір великий за обсягом – роман чи поема, скажімо – редакція залишає за собою право публікувати фрагмент з твору або його частини в різних номерах видання. До друку надсилається твір або добірка творів, коротка творча біографія автора, фото та контактні дані. Надсилання текстів на адресу редакції – ще не гарантія, що вони будуть опубліковані – нами здійснюється відбір літературних творів, отже, розуміємо, що з поданих на розгляд текстів до журналу увійдуть тільки найкращі.

– Які ще формати має «Золота Пектораль», окрім самого друкованого (паперового) видання?

– Перший – то сам журнал «Золота Пектораль». Також започатковано видання додатку «Золота Пектораль-плюс», де публікуємо нові імена українського літературного простору та альманах «Сонячне гроно» – де вміщене вибране з кращих літературних дебютів, молоде слово. Інший наш напрям – офіційний сайт «Золотої Пекторалі», його веб-адреса http://zolotapektoral.te.ua/ – це новинний ресурс, де, окрім найновіших подієвих матеріалів з культурного життя країни знайдете фото- та відео репортажі, анонси мистецьких подій, місцеві новини Чотківщини (пам’ятаємо, що виходить журнал саме в Чорткові, хоч і має загальноукраїнський статус) і, найголовніше, незабаром постане перед читачами оновлений архів номерів (сьогодні над ним працюють комп’ютерники), відкривши який, ви можете ознайомитися з журналом і при потребі, завантажити електронну версію.

Джерело: http://tenews.te.ua/…

Учасники міжнародного поетичного фестивалю «Тернопіль європейський» зустрілись із керівниками бібліотечних установ міста. Місцем зустрічі обрали бібліотеку-музей «Літературне Тернопілля». Гостей привітав очільник Тернопільської обласної організації НСПУ Олександр Смик. Київський письменник Олександр Гордон представив групу польських літераторів та поетів з Києва, Чернігова та Волині: Кошуля Зембора, Данута Бартош, Луція Дудінська, Інна Ковальчук, Тетяна Череп-Пероганич, голова Волинської організації НСПУ Ольга Лясняк. Тернопільську групу представили письменники Олександр Смик, Люба Малецька, Сергій Лазо, Тетяна Дігай, Валентина Семеняк. Приємною несподіванкою стала зустріч із відомим українським перекладачем (школа  Миколи Лукаша), головою київського творчого об’єднання перекладачів – Всеволодом Ткаченком, приятелем відомого тернопільського перекладача (світлої пам’яті) Валентина Корнієнка. Поети читали найкраще із написаного. Ділилися враженнями.