Приїзд української поетки, нон-конформістки Лесі Мудрак в Македонію – невипадковий. Адже вона минулоріч, у жовтні,  стала лауреаткою, отримавши першу премію Всесвітнього фестивалю поезії «Дітет де Наіміт», що відбувався на теренах Македонії й Албанії, викликавши збурення незвичних тропів, нових зображально-виражальних засобів, свіжих жанрово-стильових сплесків, бурхливу циркуляцію естетичних ідей. Знайомство європейських шанувальників сучасної літератури з українською лірикою було для них надзвичайним відкриттям. Вони досі були обмежені знанням про неї, ототожнюючи її з надто вузьким колом імен, зокрема Ю. Андруховича, О. Забужко, С. Жадана, А. Бондаря, але справжнє поетичне розмаїття цієї лірики лишалося для них недоступним.

Тому поява неординарної Лесі Мудрак з її розкутим поетичним мисленням, гнучкою структурою говірного вірша, багатого тропікою та алітераціями, була для них відкриттям. Адже європейська література сьогодні визнає тільки верлібри та ритмізовану прозу, що викликає враження певного одноманіття. Поетка захопила естетичних гурманів фестивалю високою культурою еротичної лірики, культивованої споконвік, одивненої в експресивній інтерпретації авторського стилю, що потребує не лише декламації, а й артистичної пластики. Леся Мудрак зустріла вдячну аудиторію, особливо на сході Македонії, у м. Струміці.

Незабаром побачить світ „Антологія сучасної новелістики та лірики України”. Наразі готується 11-й випуск. Антологія видається із залученням коштів авторів. До неї запрошуються  найкращі автори всіх регіонів України.

Умови: прозові та поетичні тексти написані у 2013 році (12-й кегль, електронної версії в програмі Word). Мова написання творів:українська або російська.

Термін надсилання творів: до 6 лютого 2014 року.

Найщиріші вітання і побажання Вам, дорога імениннице. Хай на творчій дорозі зустрічається тільки успіх, а на життєвій - щира любов.

Бажаємо не знати розчарувань, не мати зрадливих друзів. Будьте щасливі! Хай береже Вас Господь!

Ми пишаємося тим, що серед героїнь порталу є така цікава, неординарна, щира і натхненна особистість, як Ви.

«Жінка-УКРАЇНКА»

Знаєте, буває в горах туман як туман, а є якєс таке нешєстє, шо може посеред білої днинки мряка така упасти, шо не видно куди ступати, то часто людина і заблудитиси може. А є такі тумани, шо аж душа радіє, краплі води зависают в повітрі і так виблискуют як зірниці на небі, і супокій тоді такий на душі і тілу приємність. Так тумани в горах всєкі бувают, а старі люди уповідают ше таку історію.

Було то кажуть в ті часи коли в горах було гет мало людий, як правило люд тікав сюди з долин, шукаючи порятунку від панської влади, шукаючи волю, хоч яке тяжке тут було життє і багато небезпек чатувало на сміливців. А ще по горам в недоступних кичєрах жили всєкий непростий люд. Раніше називали їх Зимлєними Богами, всілякі мольфарі та віжлуни, та чинтонарі та всякі такі шо христиєнинові навіть невольно називати їх. Жили тут відей з правіку, ніводомо якого роду племені, люди їх боєлиси, але час від чєсу мусіли звертатиси до них, шукаючи поради чи ліку якогос, а чи навіть навпаки…

З січня 2013 до грудня 2015 триває проект TransStar Europa за участі університету м. Тюбінґен (Німеччина) та ще дев’яти інших інституцій Німеччини, Польщі, Чехії, Словенії, Хорватії та України. У рамках проекту у країнах-учасницях відбудуться заходи з підготовки перекладачів і менеджерів проектів у сфері культури, розробки пропозицій для розвитку міжкультурної компетенції серед молоді, а також створення мережі партнерів з-поміж культурно-освітніх інституцій.

Напередодні 2014 вийшла нова книга чудового автора Світлани Талан «Помилка».

Письменниця особисто привітала працівників та читачів Сєвєродонецької міської публічної бібліотеки зі святами і подарувала щойно видану книжку двома мовами: українською та російською. Надихнувшись враженнями від прочитаної книги, бібліотекарі створили буктрейлер, щоб зацікавити читачів цією чудовою історією.

Цей роман про те, як, зробивши помилки, не втратити віру в життя і не опустити руки ... втім , дивіться самі:

Юлія Біловицька

Еліна Заржицька

1 січня 2014 року виповнилося 100 років від дня народження позабутого, на жаль, українського письменника Юрія Збанацького. Автор численних повістей та романів – «Малиновий дзвін», «Сеспель», «Таємниця Соколиного бору», «Лісова красуня», «Серед добрих людей», «Єдина», «Привітайте мене, друзі!», «Стародуби» тощо. Між тим, за віком і талантом Юрій Збанацький належав до тієї блискучої плеяди майстрів художнього слова, як от Олесь Гончар, Платон Воронько, Іван Ле, Максим Рильський, Володимир Сосюра, Микола Бажан, Андрій Малишко...

Педагог за фахом, більшість своїх творів Юрій Олефірович присвячував питанням виховання у підростаючого покоління найкращих рис Людини і Громадянина, духовного дорослішання і становлення характеру дітей та підлітків у воєнні та повоєнні часи. І, водночас, його проза є зразком ліричної оповідки, що оспівує красу рідної землі і повсякденне життя на ній працьовитих, добрих та відданих своїй справі людей.

Але зараз логічно буде згадати не Збанацького – романіста, а Збанацького – дитячого письменника. Тому й зупинюся на огляді повісті-казки Юрія Олефіровича «Я був дідусем». (До речі, за кількістю авторських листів, на теперішній час цю повість без коливань можна називати романом).

КП "Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт" КМДА за результатами тендеру уклало угоду з ТОВ "Аспел" на спорудження пам’ятника Олені Телізі та її соратникам на території Меморіального комплексу "Бабин Яр" у Києві, повідомляють "Наші гроші" із посиланням на "Вісник державних закупівель".

Вартість угоди становить 3,45 мільйонів гривень.

9 січня в рамках святкування 60-ти річного ювілею області урочисто відкрили реконструйований музей Тараса Шевченка в селі Мошни Черкаського району. Почесними гостями заходу були віце-прем’єр-міністр України Костянтин Грищенко та голова облдержадміністрації Сергій Тулуб.

Реставрація музею в Мошнах, який є відділом обласного краєзнавчого музею, здійснювалася на виконання рішення Всеукраїнської гуманітарної ради при Президентові України, у рамках підготовки до відзначення 200-річчя Тараса Шевченка.
Музей розташовано в колишньому помешканні міщанина Нагановського, де під час своєї останньої подорожі в Україну в липні 1859 року Тарас Шевченко провів кілька ночей після арешту в Прохорівці. Тож експозиція сформована так, щоб максимально відтворити той нелегкий період в житті Шевченка, коли він востаннє перебував в Україні.