Жінка-УКРАЇНКА

Нещодавно в концертній залі музичної школи міста Переяслава відбулася неординарна культурна подія – перша презентація поетичної збірки переяславської письменниці Олени Євтєєвої «Вітер з літер». На свято вишуканої поезії прибули чимало шанувальників художнього слова й просто творчих людей. Атмосферу високого мистецтва підкреслювали музичні номери у виконанні скрипальок Олени Доброскок та Ольги Нестерук, а також піаністки Олени Поночевної. Слід сказати, що поетка подарувала публіці незабутні враження від своїх високохудожніх творів, одні з яких є щемливо-ліричними, а інші – глибоко патріотичними, пронизані незнищенним духом українства.

Олена Євтєєва народилася 1975 року в Переяславі. Навчалася в нашому ДПУ ім. Григорія Сковороди, на спеціальності історія та природознавство. Писати свої вірші почала під час навчання в університеті. Пані Олена є автором поетичної збірки «Дух дощової симфонії» (2007). Працювала журналістом, прес-секретарем публічних осіб, у складі штабу медичної служби брала активну участь у Революції Гідності, що знайшло вираження в багатьох її творах.

Саме так відбулось представлення аудіокниги для незрячих дітей «Абетка професій» у Центрі імені Митрополита Андрея Шептицького у Львові. Цей незвичний подарунок до дня Святого Миколая підготували учням Львівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату №100 учні загальноосвітньої санаторної школи-інтернату м. Винники, що на Львівщини.

Упорядником книги є дніпровська письменниця і журналіст Еліна Заржицька, лауреат Міжнародної літературної премії «Сад божественних пісень» ім. Григорія Сковороди. Вона прагнула допомогти школярам створити цілісне уявлення про професійний світ сучасної людини.

 Талановитий, цікавий, правдивий і зворушливий документальний фільм про АТО презентували нещодавно в Чернігівській обласній науковій бібліотеці імені Володимира Короленка. Ця хвилююча історія називається «Війна химер», і вона просто не може нікого залишити байдужим, – настільки вражають кадри з реальними українськими бійцями, фронтовими буднями під запеклим обстрілом окупантів, руїнами визволених міст і сіл, й такі чисті, романтичні почуття юних закоханих, в життя яких негадано й стрімко увірвалася жахлива війна.

Режисерів цього дивовижного фільму двоє – Анастасія Старожицька та її мати – Марія Старожицька, відома українська журналістка, яка так успішно працювала на провідних українських телеканалах. А тепер Марія створює дуже незвичайне авторське кіно… Цю обдаровану жінку я знаю ще з факультету журналістики, вже тоді вона оригінально писала й малювала. Ми разом створювали стінгазету журфаку «Слово – зброя!», над випусками якої працювала й Тетяна Мурзенко (тепер – Тетяна Дзюба, її однокурсниця). Марія запам’яталася несподіваними ідеями та міркуваннями. А днями вона подзвонила і запросила на свою імпрезу в Чернігові… Звісно, ми з Танею просто не могли не прийти. І не пошкодували!

Пт, 8 грудня 2017 • 15:00 • Музей літератури • Київ, поруч із метро «Театральна»

Книга “Культ предків. Нетуристичні звичаї України” (видавництво “Фоліо”, 2017). Автор Наталка Фіцич.

Книга розповідає про старовинні звичаї України, що дійшли до наших днів. Вона складається із 34 розділів, кожен із яких присвячений окремому звичаю протягом одного календарного року від Масниці до Стрітення (тобто від весни до кінця зими). Таким чином книга охоплює увесь обрядовий цикл звичаїв, акцентуючи увагу на найбільш давніх, що дійшли до наших днів: деякі з них маловідомі, інші знамениті на увесь світ. Звичаї, про які йде мова, охоплюють майже всі етнографічні регіони України.

Автор тексту і фото: Наталя Куліш

Якщо в романі Джонатана Франзена «Свобода» йдеться про свободу вибору, де головні герої-демократи Патті й Уолтер Берглунд заради примарної свободи жертвують стосунками зі своїми близькими, то в азербайджанської письменниці Афаг Масуд у романі «Свобода» ідеться про внутрішню свободу людини. Скоріше автор ставить риторичні запитання: «Коли людина відчуває свободу?» і «Чи може людина в східному патріархальному суспільстві дозволити собі вільнодумство?».

Герої роману Афаг Масуд «Свобода» ‑ наші сучасники.