Хлопці і дівчата, ми будем землю захищати,
Ми станем за сестру і брата стіною.
Хлопці і дівчата, нам мужності не позичати,
Дивіться, як серед нас багато героїв.Хлопці і дівчата, нікому нас не залякати,
Бо є на світі щось сильніше і більше, ніж страх.
Хлопці і дівчата, нам доля посміхнеться,
Бо є мета у серці і віра в очах.Коли вдаряє грім, тоді не можна спати,
Тоді серця і нерви оголені у нас.
Якщо забрали все, нема чого втрачати,
Хіба що свою совість і свій останній шанс.Хлопці і дівчата, ми будем сонце зустрічати,
Ми будем сіяти і жати, тут наші поля.
Хлопці і дівчата, всі стали ми сильніші,
І прикладом для інших є наша земля.
"Реве та стогне Дніпр широкий.
Сердитий вітер завива."
До рук прибрала Україну
ця янУчарська татарва.
Вона поставить на коліна
хотіла вільний нарід наш.
Але НЕ ВМЕРЛА УКРАЇНА!
І ВЖЕ ПРИЙШОВ РОЗПЛАТИ ЧАС!
По церквах знову дзвонять дзвони.
Свята із демоном війна!
І з свого золотого трону
летить у пекло сатана!
Уляна Дубініна
Були заарештовані студенти театрального університету імені Карпенка-Карого. Я думаю, що варто зробити з цього приводу звернення або заяву від викладачів. Справа в тому, що це -- незвичайні студенти, це -- творчі люди, котрі в силу своєї майбутньої професії МАЮТЬ бути в центрі подій, записувати, запам"ятовувати, знімати -- бути СВІДКАМИ ЧАСУ. І я сама неоднаразово про це говорила, як викладач. Творчі люди мають бути на місці подій -- інакше вони не зможуть оволодіти своїми професіями -- знімати добре кіно, писати гарні сценарії і т.п. Боюся поки що вживати слово "ми" -- але я підтримую студентів і обурена тим, що їх заарештували.
Ірен Роздобудько
https://www.facebook.com/profile.php?id=100001436680936
Ада Роговцева у прямому ефірі еспресо-тв сказала, що якби поміж отих 18-літніх чи то беркутівців, чи то майданівців було її дитя, вона стояла б коло нього і тримала б за руку, і захищала б. "Дітей треба захистити, бо немає чужих дітей", - мовила. Так, своїм командирам у чорній екіперовці їхні вихованці-діти точно не потрібні.
А загалом ідеться про затриманих безневинних студентів театрального університету. Багато відомих акторів зібралися й виступили з публічною заявою, аби "правозахисники" захищали право, а не навпаки. Досі багато всього кажуть нашим "законодавцям"... І це чудово. Це означає - діяти. То і є солідарність.
Жанна Куява
Знов не спалося, Бродилось,
У Центрі Майдану,
Січ наснилась, пробудилась
Воля нездоланна.
Щось ми муляло від ночі,
Я ж бо Майданутий!
Іншим бути я не хочу,
Бо вільний, розкутий!
Та, гуляючи поважно,
Мов на власній дачі,
Думав все: таж Люди скажуть,
Що я є невдячний!.
Добрі люди обізвали
Мене Майданутим
Це ж мабуть, сім днів не спали
Щоб таке утнути!
А самі лишились, бідні
Без подяки нині.
Таж невдячними бувають
Лиш останні свині!
От така несправедливість
Мене пробудила,
На сумління Жаба всілась,
Бий ‘го вража сила!
Ось і виплили до змагу
Слова незабутні
Називайтесь в противагу
Гей, гуляєм – Силу маєм,
Всіх вітаєм з Миколаєм!
Маєм Дідуха в Кийові,
Будьмо ж моцні та здорові!
Під ногами мул-гидоту
Геть розтопчемо, сволоту!
Ось де воля, годі спати,
Час Свободу рятувати!
Нині сталася Держава
І гуде козацька слава,
На Майдані, в Центрі Світу,
Є від чого нам радіти!
Сонце світить, Сонце сяє,
Пісня вольності лунає!
Дух воскрес! Погожа Днина,
Торжествує Україна!
18 грудня 2013 року
Ераст Іваницький
За праведну кров і за сльози дівочі,
Невже ти й тепер відплатити не хочеш?
Як мати ридає і гинуть герої,
Невже ти на боці неправеднім встоїш?
Не вірю! Ти - з нами, хоч досі не знаєш!
Ти волю так само, як Матір, кохаєш!
Ти поруч зі мною, ти разом з Майданом!
Повір, що ми - разом – і Світло НАСТАНЕ!Не Виродку в ноги вклонись, а свободі,
Що в серці твоїм проросла не сьогодні!
Не пузу продайся, а вгору здіймися!
Ми ВСІ - Україна ОДНА – Подивися!
21 січня 2014., Ераст ІВАНИЦЬКИЙ
То не вітер свище і буря,
Не гуркочуть зимою громи,
То летять в Україну кулі,
А народ вже встає із колін.Скільки б псів на людей не цькувати,
Та не вистачить кийок, гранат,
Бо козацький наш дух не здолати,
Це не бачить лиш тільки «гарант».Україна вже інша! Люди!
У рішучості – кожен крок!
Вороття у безодню не буде,
Тож не тисніть рушниці курок!
21.01.2014 Людмила Яцура
Життєві історії. Розповідає жінка, яка вчора весь день працювала у медпункті на Грушевського. У них чоловік з важким пораненням ноги і голови. Зашивають. Жінка спілкується з ним, це одночасно терапія та анастезія:
- Звідки ви?
- Зі Львова.
- Ваш дід воював в УПА?
- Так, воював.
- Упевнена, зараз він дивиться на вас з неба і пишається вами!
Чоловіка уносять, на його місце сідає інший чоловік. Жінка продовжує "терапевтичну анастезіологію":
- Звідки ви?
- З Волині.
- О, ваш дід точно воював в УПА!
- Ні, мій дід був енкаведіст. А я - за Вільну Україну!
Катерина Зоркіна
https://www.facebook.com/zorkina
Іду до волі!..
Іду тернами!..
Поглянь, наш Боже,
А що ж це з нами?
Чи лід чи камінь,
Чи морок сірий,
А душу дав ти
Нам ніжну, й білу.
А може в когось
Її немає…
Тому і гірко,
Тому страждаєм.
Терни – колючі,
Сліди – червоні
Рушник-дорога
Лише з любові…
Пшеничне літо,
Калини осінь,
І весна прийде,
Відкриє просинь.
Іду до волі,
Іду тернами…
Помилуй, Боже!
Ти ж завжди з нами!.
21.01.2014, Людмила Яцура