Нове на порталі
Творчий марафон
Популярний вміст
Слово – зброя!
«Не бійся кар і заборон…»
Не бійся кар і заборон.
Заборони собі боятись.
Не йди бандиту на поклон.
Карай себе за кожну слабкість.Пророком будь на самоті.
Будь діячем серед народу.
Як деспот, свій придушуй гнів,
Щоб ствердити любов і згоду.Достойно долю зустрічай –
І кепську долю, і щасливу.
В своїх руках себе тримай,
І доля буде справедлива.
18.01.2014, Юрій Шеляженко
Червона зима
Зради, вбивства, полони.
Сльози криваві, тюрма.
Мертві холодні долоні…
Київ…Червона зима..
Зброя. Сталеві гори…
Заклик повстанця-борця.
Влада. Переговори.
Примірка «нового вінця»…
Хто всенародну волю
Може з’єднати в кулак?
Колись визначали вже долю
Ми помаранчевим «Так!»…
Горе людей єднає,
ВІРА, НАДІЯ, ЛЮБОВ..
Боже, молюсь й уповаю -
Щоб знов не лилася кров.
Я – УКРАЇНКА!
Я - УКРАЇНКА !!!
Ну, стріляй,
Що гірше вже, як дух розп'ято,
Коли рука кривава ката,
Яку народ давно прокляв,
Вбиває брата?
Я - УКРАЇНКА!
Не боюсь
Ні смерті вже, ні ран болючих,
Сьогодні всі кайдани рвуться,
Я з лона світлих революцій
До Волі рвусь.
Я - УКРАЇНКА !Краще смерть,
Бо після неї воскресіння...
Я вже не стану на коліна,
В моїй душі тризубий герб,
Я - УКРАЇНА !!!
«На події 22 січня 2014 року»
Чужинська влада йде на бій з народом!
Продажна влада хоче придушить
Ті паростки народної свободи,
Стремління в вільній Україні жить!Невже ти, влада, загубила розум?
Невже не чуєш колокольний дзвін?
Невже не бачиш власного народу?
Невже ти будеш знищувать нас всіх?Ти Україну підло поділила
На Схід і Захід, ворогів й своїх!
Проти людей направила злу силу -
Вбиваєш наших героїв і синів…Іди вже геть! Іди з нашій країни!
Іди з очей! Ненависна нам ти!
Розквітне наша вільна Україна!
В добрі і в мирі будем жити ми!
Майдан-ріка
Червоні плями на снігу…
То Мати-Україна плаче.
Тече життя в Майдан-ріку
Ключами із сердець гарячих…У мирний час війна іде,
Палає Київ, люди гинуть,
Народ за правдоньку встає -
Щоб владу ненависну скинуть!Майдан-ріка із берегів
Гірських виходить і вирує
У нове русло нових днів
Тече вона собі, прямує.Хай буде не червоним сніг,
Радіє хай, - не плаче Мати!
Молімось, щоб народ наш зміг
Свою свободу відстояти!
Олеся Чайка
"Вставай, моя мила, вставай!"
Вставай, моя мила, вставай!
Прокинься, моя Україно,
Бо знову тебе продавать
Й живцем хоронити посміли.Прокинься у кожнім із нас
Жаринкою болю у серці,
Бо знову настав слушний час
Тебе боронити від смерті.Боюсь запитають колись
Онуки, коли постарію,
А де ж ти була у ту ніч
Як вкрали твою Україну?
"От знов Диявольська Атака!"
От знов Диявольська Атака!
Як вистояти і перемогти?..
Душа в пекельному двобої –
Де ж сил й терпіння віднайти?..
Втомилось тіло від ударів,
Невидимих пекельних мук,
Та сильна я і йтиму далі –
Життя ж дорожче від розпук.
У горлі жаль стискає подих,
Сльозами вмилася душа,
О, Боже, дай же нові сили,
Щоб подолати наступ зла!!
Сльозам я волі не давала –
Ця розкіш надто дорога.
Та от і їх пора настала –
І за сльозою знов сльоза…
Прорізують і душу й тіло,
Та обривається струна,
До серця болем підступає,
Щоб оновитися змогла.
Втомилася благати Бога,
Щоб відродитись для життя… …
"Свідомий світ побачив і здригнувсь"
Свідомий світ побачив і здригнувсь.
Скорботи дим ховає сонце нині.
Загинули вірмен і білорус
В бою проти диктату в Україні...
Накипіло
Накипіло, зболіло, вилилось
червоним на білий сніг,
то "слуги народу" цілились
у спину, аби не втік!
На Захід та Схід ділили нас,
і били ногами в пах,
хотіли в серця загнати нам
глибокий і темний страх!
Та вперто з колін встаємо ми,
стираючи кров зі щік,
розплатимось за невинного,
за знівечених калік!
За вбитих підступно снайпером,
за вмерлих від рук катів,
відплачуться "імператорам"
сльози гіркі батьків!
Роками нас звали "масами",
та гнули униз...воли!
Сьогодні ж у Київ трасами
летять молоді орли!
Зболіло, скипіло, вилилось
червоним на білий сніг,
Вкраїна у храмі молилася,
А я за мир
"А я за мир, хоч кличу на майдани
За творення, за світло, за красу
За те, щоб скоро загоїли рани,
Я їм красу у творенні несу.Я за життя, за мужність, за відвагу,
За те, щоб кров знов більше не лилась
Щоб як колись, у ножни клали шпаги
Так мирний настрій запалав ураз.За те, щоб мудрість в серці запалала,
У кожного, хто їде на майдан,
І в кабінетах, у великих залах,
Де уряд зараз дума думу там."Хай добре дума і знайде наснагу
Майдан-протистояння погасить
І щоб, колись, як в ножни клали шпаги.
Уклався мир не днів - десятиліть.
«Де ж ваше слово, наші генерали?..»
Де ж ваше слово, наші генерали?
Права народу захищати вам!
Вставайте ви, як козаки вставали,
Не продавайте землю ворогам.Хай «Беркут» підло не накриє волю,
Він притаївсь за спинами солдат…
І справжній бій – це бій з самим собою!
Побач майбутнє – рішення приймай.Ви – командири, корені – козацькі!
Хай зріє промінь гідності у вас,
Не наламайте дров тоді ж зненацька
І зважте кожен совістю наказ.Земля – ЄДИНА! Горді тут ми жити,
Дісталась доля може й не проста.
Та честь велика – людям щоб служити
В промінні віри, правди і добра!!!!
Думки вголос
На тлі загального трешу напишу про один момент людяності - в такий час це сприймаєтсья як диво і подарунок. Коли вчора покемони прорвали барикаду і пішли на людей, я з невеликою групою "хитрохвостих" вшивалася манівцями, через Маріїнку, аби уникнути тисняви й масової паніки. Вибігли до Арки. Там мєнти. "Не туди! - ледь чутно каже нам один з них. - Там пакують. Вниз, на Поділ, і швидко!" Ми просто поїхали по схилах таким собі "паровозиком". А на Подолі теж мєнти. До мене: "Що там? Разкажіть! Прорвали барикаду..? Чорт... Ну ви бережіть себе... і жилетку "преса" краще зніміть, вона вас не спасе!". Думаю, перемога базується саме на такох от маленьких "виходах з рамок" кожного на своєму рівні. На таких несподіваних поривах.
