Нове на порталі
Творчий марафон
Популярний вміст
Слово – зброя!
«Тримайтеся браття…»
Тримайтеся, браття,
У вітер, мороз!
Потрібна нам всім перемога!
Тримайтеся, браття!
Не прийде ж десь, хтось
Творити нам нашу дорогу.
Тримайтеся, браття!
Заради життя
І честі, і гідності, й слави,
Бо права ж ніхто
І нікому не дав
Глумитися з долі держави.
Тримайтеся, браття!
І зійде зоря!
Здобута, любов’ю умита,
Одягне вінок із калини вона,
Волошок і маків, і жита!
27.01.2014 Людмила Яцура
«Чи крихта людяності є?..»
Чи крихта людяності є?..
Віддайте те, що вже не ваше,
Вас розхитали всі роєм,
Бо гідність це найвище завше.Зима… і вітер, а Майдан стоїть
За правду, за свободу свою
В п’ятнадцятиградусний мороз
Не розганяється водою.Фашисти! Вам цього замало,
В Дніпропетровську щоби враз
Ми Карбишева всі згадали.
Хто відповість за дій наказ???Як?.. з вами?.. на одній землі?..
За паспортом, ми - України громадяни
Не змиє ні одна вода гріхи,
всі втрати і душевні рани.Та скільки б нелюдам води не лити,
До волі все здолати зможемо,
Бо маємо ми краще жити!
Майдан живе! Йому ми допоможемо!
ЕКСТРЕМІСТ
Мамо, я -екстреміст!
Нас вчора травили газом,
Та я не боявся впасти - у мене тепер є вісь.
Мамо, я - екстреміст!
Бо брат мій, що прагнув волі,
Стояв на морозі голим, та поглядом линув ввись.Мамо, я - екстреміст,
Вдихаю дими Майдану,
Життя своє, Богом дане, гартую під кулі свист.
Мамо, я - екстреміст,
І шля'ху назад не буде,
Бо в моїх пробитих грудях гуркоче, мов грім -"Борись!".Мамо, я - екстреміст,
Я кров'ю cкропив землицю,
Вірю - мені проститься завтра, а чи колись.
Мамо, я - екстреміст,
Я вже не боюся смерті.
Війна потребує жертви... Рідна моя, молись !!!
«А що мені дано? Всього лише – молитись»
А що мені дано? Всього лише – молитись
Не рухнув щоб твій кінь, не трісла тятива,
Щоб не змогла змія в наметі зачаїтись
І сонного тебе не вжалила вона.Ото всього й дано… Під вітром пересуду,
Коли іде війна – щомиті, не щодня,
Чекає ворог наш, коли тебе забуду.
А та молитва – що? У жмені пташеня.Пусти його у світ – загубиться, загине.
Чи ж долетить туди, де твій пекельний бій?
Лиш у горнилі днів обпалюється глина…
Лиш продають старцІ надію безнадій…
Оголена та незламна!…
Це просто з козака що на морозі
Глумляться горе воїни-бійці?
Та ні? Це наша Ненька-Україна
Повстала гордо, хоч і голою, в імлі!Це з неї так глумиться нечисть –
Плюндрує, роздягає на вітрах,
Ще й насмішками пробує зламати,
Та не побачить України страх!В її очах, як і в отих, козачих,
Ніколи страху ворог не знайде,
Бо ця земля, Благословенній Богом
З вогню і попилу, як завжди, оживе!
Перемови...
Перемовини, знов перемови...
Люд хвилюється… Буде що далі?
Та міністру беркутів – нічого…
Може дайте, йому ще медалі!Б'ють людей, роздівають, вбивають,
І минає їм все те без кари…
А тут діда старого зловили,
Засудили вночі, і на нари…В нас повсюди подвійні стандарти,
Там жирують,а там гинуть люди
Ой ще кара для вас попереду,
Українці піднялися всюди!!!Закалений метал ще міцніший!
Не злякає ні смерть,ні тортури…
Зацвіте на весні Україна
і розіб'єм, розіб'єм ці мури!!!
«Як спиться, пане Президент?»
Як спиться, пане Президент?
Чи ба, не пан, а КАТ…
Бо знову в Небеса пішов
По вашій волі без війни «солдат»Невже не чутно Вам благань
Батьківський стогін сліз,
Як сина в дату уродин
Той Ангел Смерті ніс…?На ваших дітях його кров,
На внуках сльози й біль,
Його гріхи забрали Ви
В момент злочинних дій…Невже ваш «трон» вартує сил
Й життів наших дітей
Що Ви вп’ялися в нього так
Й біснуєтесь щодень?Яку Державу захища
Оте стадо «бійців»,
Що цілять в груди молодих
І дочок, і синів?
Україно, твій народ вже нікому не здолати!
Україно, твій народ,
Вже нікому не здолати.
Він не буде відступати,
Уникати перешкод.На шляху до перемог
Всі твої сміливі діти.
Нас нікому не спинити -
З нами правда, з нами - Бог!
«Не сотвори собі кумира…»
«Не сотвори собі кумира…» -
Так друга Заповідь гласить…
Господь один лише над нами
І Він цього нам не простить.
Для чого ж плач і голосіння
За ідолом, що впав униз
Заради каменя розбрату,
За чийсь такий лихий «каприз»..
Де ж був той смуток комуністів,
Коли лилася кров дітей,
Що мирно за життя стояли
Нових складаючи пісень?…
Коли глумився над народом
Диявол в образі людей
Красивим іменем прикрившись,
Зробив новий кривавим день?
Де ж ви були коли той Ленін
Церкви палити закликав,
Коли із дзвонів його ідол
У кожнім місті повставав?
Тепер – або ніколи!
Тепер – або ніколи! Вірний клич,
що не дає ні хвилі більш чекати.
Пора настала зброю взять до рук
й громити зраду. Правду – визволяти!На барикадах пролилася кров…
Життя поклала юність на Скрижалі
Свободи, щоб звільнилася з оков
наша земля, її безмежні далі.Поліг за Україну вірменин
І білорус поліг, не з України.
Земляче, знай – в борні Ти не один,
З Тобою люд всесвітньої родини.Зі всього світу повернувся взір,
Він стежить, що твориться в Україні.
На барикадах українець і грузин,
француз і поляк, німець і вірменин.Наш прапор мирний. В нім небес блакить
Вічна війна
що відбувається там на Майдані?
під ці перестуки барабанні
що в тім повітрі горить і горить?
знову війна але хто з гемороєм
навіть не стане останнім героєм
хай барабан не мовчить!ця барикадна війна серед міста
кров убієнних тиха і чиста
сніг їх бинтує й оплаче їх сніг
навіть не ті що кидають запали
навіть не ті що півночі співали
перепросивши себе і святихснайпер стріляє січневого ранку
падає сніг в продірявлену рану
значить війна і ніхто не відступить
бо на Грушевського - лінія фронту
дим набивається носом і ротом
і на морозі тріскають губизначить повітря яке ми вдихнули
не для легень - а для крил що відчули
І тоді нас стане більше. Думки вголос
У Маріїнці - наші потенційні союзники.
Пішли з дружиною у Маріїнський парк. Говорили з хлопцями, які там стоять. Десь 40 хвилин.
Молоді хлопці готові до розмови. З ними треба говорити. З ними непросто говорити. Але можна. Їх треба зрозуміти.
Вони спочатку намагаються підняти на глум, висміяти. Можуть навіть агресивно вести розмову. Але то треба перетерпіти і не дати розгорітись. Інколи вони говорять стереотипами і тоді хочеться до них кричати. Але це точно не допоможе порозумітись. Якщо це вдасться, то після того вони почнуть говорити те, що думають насправді.
